Питання 3. Конкуренція: суть і види

Держава

Питання 2. Основні суб’єкти ринкової економіки

Основні суб’єкти ринкової економіки:

1) домашні господарства

2) підприємці

3) держава функції суб’єктів ринкової економіки:

Як власники економічних ресурсів пропонують на ринку ресурсів фактори виробництва

Домогосподарства Отримують доходи від проданих ресурсів

Використовують доход на придбання споживчих товарів і послуг

Пред’являють попит на ресурси

Пропонують товари та послуги для підприємницького,

Підприємці державного секторів і домогосподарств

Інвестування отриманих доходів

Пред’являє попит на економічні ресурси для здійснення своєї діяльності

Пред’являє попит на засоби виробництва для виробництва суспільних благ

Пропонує гроші та пред’являє попит на гроші

Пропонує суспільні блага безпосередньої оплати їх, що поліпшує продуктивність підприємницького сектору і зменшує витрати на споживання домогосподарств

Здійснює урядове регулювання ринкової економіки.

Важливим компонентом механізму ринкової економіки є конкуренція.

Конкуренція – економічне суперництво між відокремленими виробниками продукції, робіт, послуг щодо задоволення інтересів, пов’язаних з продажем продукції, виконанням робіт, надання послуг одним і тим же споживачем.

Основне завдання конкуренції – завоювати ринок у боротьбі за споживача, перемагати своїх конкурентів, забезпечити одержання сталого прибутку.

Умови виникнення конкуренції:

- Наявність на ринку великої кількості виробників будь-якого конкурентного продукту або ресурсу

- Свобода виробників щодо вибору господарської діяльності

- Відповідність між попитом і пропозицією

- Наявність на ринку засобів виробництва

Риси конкуренції:

Негативні – витіснення великим капіталом дрібних виробників

Позитивні – в умовах конкуренції перемогає той, хто створює якісну продукцію при найменших витратах виробництва завдяки використанню науково – технічних досягнень, передової організації виробництва.

Конкуренція позбавлена суб’єктивних вад. Підсумки її оцінюють самі споживачи, надаючи перевагу тим чи іншим товарам.

Функції конкуренції:

а. Регулювальна – для того, щоб перемогти у конкурентній боротьбі, підприємець повинен виготовляти товар, якому надає перевагу споживач. Виходячи з цього, під впливом ціни капітали спрямовуються в ті галузі, де можливий найвищий прибуток.

б. Мотиваційна – підприємці, які пропонують кращу за якістю продукцію меншими виробничими витратами, одержують більший прибуток

в. Розподільча – конкуренція розділяє прибуток серед підприємств і домашніх господарств відповідно до їх ефективного внеску.

г. Контрольна – конкуренція обмежує і контролює економічну силу кожного підприємства.

Види конкуренції:

1. Внутрішньогалузева – конкуренція між товаровиробниками однієї галузі н/г. Через різний рівень техніки, організації виробництва у кожного з них встановлюється індивідуальна вартість виробництва товару. Вона сприяє зниженню витрат виробництва, впровадженню досягнень НТП. Її результат – перетворення індивідуальних витрат виробництва, індивідуальнтрих вартостей на ринкову або суспільну вартість.

2. Міжгалузева – конкуренція між виробниками, які діють у різних галузях виробництва. Залежно від різних умов виробництва в різних галузях підприємці за однакових витрат капіталу одержують неоднакову масу продукту. Але кожен підприємець бажає одержати рівний прибуток на рівний капітал. Тому вони вкладають свій вільний капітал у інші галузі. В результаті такого переливу капіталу між галузями формується середня норма прибутку:

P'ср = Sm/Sk*100%

Кожний капіталіст одержує однаковий відсоток прибутку на рівний капітал.

3. Цінова – головний метод боротьби – ціна. У такій боротьбі перемагає то, хто домогаєтьсян нижчої, ніж ринкова ціна, вартості своєї продукції. Це, по суті, боротьба за скорочення витрат виробництва завдяки використанню досягнень НТП.

4. Нецінова – пов’язана зі стратегією боротьби не зе зміну цін, а на створення зовнішніх умов, які поліпшують реалізацію продукції.

Способи неконкурентної боротьби:

1. Поліпшення якості продукції

2. Використання реклами

3. Умови продажу товарів

4. Нечесна конкуренція:

- Дезінформація споживачів

- Використання товарних знаків інших фірм без їхнього дозволу

- Поширення неправдивих повідомлень про товари своїх конкурентів

- Намагання впливати на постачальників ресурсів і банки

- Переманювання провідних спеціалістів

5. Доскональна – ринок складається з великої кількості виробників, які пропонують покупцям товар з однаковими якісними параметрами або цілком ідентичні товари. Але частка кожного з них настільки мла, що практично ніхто не може впливати на ринкову ціну.

6. Монополістична – на ринку діє певна кількість великих за обсягом економічних суб’єктів, кожен з яких має певний вплив на ціни внаслідок специфічного товару,, який він виготовляє, й може мати й реалізувати монопольну владу.

7. Олігополія – тип ринкової структури, коли декілька великих фірм монополізують виробництво та збут основної маси продукції і ведуть між собою національну конкуренцію.

Пропозиція – кількість товару, яку виробник бажає і може поставити на ринок за даною ціною.

Закон пропозиції – пряма залежність величини пропозиції та ціни товару.

Нецінові фактори пропозиції:

- НТП

- Зміна цін на ресурси

- Зміна цін на взаємодоповнюючі товари

- Зміна податкової політики

- Очікування підприємців

Взаємодія попиту і пропозиції:

Надлишок

Ціна рівноваги

Дефіцит

Дата добавления: 2013-12-14