Питання 3. Економічне зростання: сутність, типи і фактори

ЧНП = ВНП – А

Ціни базового року Ціни поточного року

Дефлятор ВНП = ВНП реал. / ВНП нам. *100

ВНП = З/плата + рента + % + прибуток + непрямі податки(акциз) + амортизація

ВНП розрахований будь-яким методом є однаковою величиною.

ВНП розраховують лише в грошовій формі. Якщо є необхідність порівняти їх величину за різні роки необхідно урахувати рівень інфляції. Це означає використання процесів дефілювання та інфлювання.

Дефлювання – зменшення показника ВНП при зростанні інфляції(ціни поточного року)

Інфлювання – збільшення показника ВВП при зниженні цін поточного періоду.

Крім ВНП існує показник ВВП.

ВВП передбачає у своєму складі продукцію та послуги, вироблені безпосередньо всередині країни з використанням лише внутрішніх факторів виробництва.

Приклад: якщо фактори виробництва належать Росії, а використовуються в Україні, то їх вартість не включається в ВВП а також, якщо фактори виробництва належать Україні, а працюють в Росіі.

Тому що ВВП не включає надходжень від міжнародних організацій, то його використовують для су поставлення рівней розвитку економіки різних країн.

А ВНП розрахован на одного робітника, наводить рівень добробуту країни.

А якщо розглядати показник ВВП в динаміці можна побачити тенденції розвитку економіки держави та коректувати економічну політику.

На основі ВВп розраховують й інші макроекономічні показники:

Амортизація – возміщення зносу основного капіталу, вартість якого підрахована в ВВП.

НД = ЧНП – непямі податки.

НД – новостворена вартість на протязі року, єдине джерело задоволення суспільних потреб.

За натуральним складом: НД – засоби виробництва + предмет споживання

За вартістю: НД = V+m

з/пл. Прибуток, % рента

ОД = НД- взноси на соц.строк – податки на прибуток – нерозп.прибуток фірми + трансферти (особистий доход)

Після сплати відповідних податків із суми ОД залишається дохід кінцевого використання.

Крім вище вказаних факторів, це також непрямі фактори:

- Рівень цін на виробничі ресурси

- Рівень податків

- Норма позичкового проценту

- Ступінь монополізації ринку

Економіка будь-якої країни розвивається нерівномірно. Причини цьому різні: зовнішні і внутрішні.

Зовнішні(екстерн альні):

- темні плями на сонці

- Війни

- Революції

- Природні фактори

Внутрішні(інтернальні):

- Закон стадії граничної корисності

- Диспропорції між галузями економіки

- Розширення або звуження банківського кредиту

Кожне суспільство прагне економічного зростання, повної зайнятості технічного прогресу, підвищення життєвого рівня народу.

Однак, як показує світовий досвід, це ЕЗ не є рівномірним, а переривається періодами нестабільності.

Періоди швидкого зростання економіки супроводжуються інфляцією, тобто підвищенням цін і в економіці виникає спад.

Рух виробництва від початку попередньої до початку наступної кризи – економічний цикл згідно марксистської теорії:

Обсяг

виробництва

3 Тенденції ЕЗ

економічний цикл

визначальна фаза ЕЦ – криза, тому що: кризою починається і завершується кожен цикл, тобто криза має дві сторони: руйнуються основні елементи економічних процесів і водночас потребує нових змін.

Особливості прояву кризи:

1) Перевиробництво товарів і падіння попиту

2) Різке падіння цін, тому що пропозиція перевищує попити

3) Різке скорочення обсягів виробництва

4) Масові банкрутства підприємств

5) Значне зростання безробіття

6) Негаразди в кредитній системі

Депресія:

- Поступово зменшується товарний надлишок

- Призупиняється падіння цін

- Припиняється спад виробництва

- Знижується позичковий процент

Пожвавлення:

- Виробництво поступово підвищує темпи

- Підвищуються ціни

- Скорочується безробіття

- Підвищується заробітна плата

- розширюється кредит

- економіка досягає передкризового рівню

Піднесення:

- темпи зростання продовжують зростати, перевищують передкризовий рівень і знову починається криза.

Сучасні економіки визначають лише 2 фази економічного циклу:

1) рецесія – криза + депресія

2) піднесення – пожвавлення + бум

обсяг виробництва

Це пояснюється тим, що фази плавно переходять одна в одну і розділити їх важко

Рецесія Піднесення

Час

Економічний цикл

Види економічних циклів:

За тривалістю:

1. короткострокові – 3-34 роки – порушення в грошовому оберті

2. середньострокові – 8-12 років – технічні винаходи

3. довгострокові(довгі хвилі) – 40-60 років – кардинальні зміни в ЕС

за сферою діяльності:

1. промислові

2. аграрні

за особливостями прояву:

1. нафтові

2. продовольчі

3. енергетичні

4. сировинні

5. екологічні

6. валютні

За формою розгортання:

1. Структурні

2. Галузеві

За простором:

1. Національні

2. Світові

Особливості сучасних циклів:

1) Швидкий розвиток НТП спричиняє потребу і робить можливість частіше оновлювати основний капітал, тому кризи повторюються частіше.

2) Інтернаціоналізація виробництва, глобалізація економіки зумовлюють синхронність(одночасність) криз у різних країнах та регіонах світу.

3) Державна анти циклічна політика дозволяє зменшити негативи кризи.

Анти циклічна політика спрямована на згладжування коливань в економіці.

Основні види АП:

а) Політика стримування – заходи держави, спрямовані на обмеження сукупного попиту. Вони застосовуються в разі, коли економіка перебуває у фазі піднесення. Держава використовує підвищення ставок оподаткування, скорочення державних витрат підвищення облікової ставки НБУ та норми обов’язкових резервів. Це дозволяє стримувати розширення виробництва.

б) Політика експансії – заходи держави, спрямовані на розширення сукупного попиту, коли економіка перебуває у фазі спаду. Інструменти протилежні попереднім.

Дата добавления: 2013-12-14