Питання 1. Світове господарство: суть і структура

Лекція 18. Суть і структура світового господарства. Форми міжнародних економічних відносин.

ТЕМА 16. СУТЬ І СТРУКТУРА СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА. ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

1. Світове господарство: суть і структура.

2. Всесвітній ринок товарів і послуг.

3. Зміст і структура світової валютної системи.

Мета: сформувати зміст про світове господарство, показати зв'язок між ростом ефективності національної економіки й включенням країни в сферу миро господарських відносин.

Рекомендована література:

1. Башнянин Г.І. Політична економія. Підручник / Г.І. Башнянин. – К.: Ніка-Центр; Ельга, 2000. – с. 496–517.
2. Мочерний С.В. Політекономія: Підручник / С.В. Мочерний. – К.: Вікар, 2005. – 2-е вид. випр. – с. 347–375.
3. Ніколенко Ю.В. Політекономія: Підручник / Ю.В. Ніколенко. – К.: ЦУЛ, 2003. – с. 329–381.

Світове господарство – система національних економік, пов’язаних міжнародними економічними зв’язками.

Етапи розвитку СГ:

1 – кінець 19-початок 20 століття – світовий ринок

2 – друг третина 20-х років – кінець 80-х років – вивоз капіталу

3 – кінець 80-х – початок 90-х років 20 століття – інтернаціоналізація

Для сучасного етапу розвитку СГ характерно:

- Зростання інтернаціоналізації економіки на основі поглиблення МПП

- Створення багатогранної системи МЕВ

- Формування міжнаціональних механізмів регулювання економічних взаємовідносин між країнами

Економічні основи функціонування СГ:

1) МПП

2) Інтернаціоналізація економіки

3) Міжнародна конкуренція

МПП – спеціалізація країн на виробництві певних товарів і послуг відповідно до її природно – кліматичних і історичних умов

Форми МПП:

1) Загальний – галузева спеціалізація окремих країн

2) Частковий – спеціалізація у виробництві готових виробів

3) Одиничний – по детальна спеціалізація

Показник участі країни у МПП:

Експортна квота = обсяг експорту/обсяг ВВП * 100%

Для сучасного етапу розвитку МПП:

- Спеціалізація на виробництві наукомісткої продукції

- Поглиблення спеціалізації у сфері НТ знань та інформацій

- Інтернаціоналізація сфери послуг

- Загострення конкуренції на міжнародних ринках

Інтернаціоналізація економіки – формування, розвиток та поглиблення економічних взаємозв’язків між країнами завдяки відкритості національних економік

Форми інтернаціоналізації:

1) Інтеграційна – обєднання ринків, а згодом і виробництв окремих країн у зону вільної торгівлі та підприємництва

2) Транснаціональна – взаімопереплетення економік різних країн у результаті функціонування транснаціонального капіталу

3) Міжнародна економічна інтеграція – процес зближення та взаємопроникнення національних господарств групи країн, спрямований на створення єдиного господарського механізму

Форми МЕУ:

1. Торгівельна – створення зон вільної торгівлі країн – учасниць

2. Валютно – фінансова – заняття обмежені на переміщення капіталів в середині угрупування, єдина валютна політика

3. Створення єдиного економічного простору – усунення нетарифних бар’єрів у взаємній торгівлі.

Найбільші регіональні інтеграційні угрупування:

а) АПЕК – азійсько – тихоокеанське економічне обєднання, яке займає 50% міжнародної торгівлі

б) ЄС – європейський союз – 37,3 %

в) НАФТА - Північноамериканське регіональне обєднання - 18,7%

г) АСЄАН – Південно азійське регіональне управління – 6,8%

д) МЕРКОСУР – Латиноамериканське обєднання – 1,5%

Суб’єкти СГ:

- Національні господарства

- Регіональні обєднання і союзи держав ФПЕП, ЄС

- Міжнародна організація та інститут МВФ

- Міжнародна корпорація ТНК іТНБ

МНК – концерн або союз концернів різних країн, які домінують в сферах СГ

ТНК – основні суб’єкти світогосподарських зв’язків на сучасному етапі – це фірми, які здійснюють основну частину своїх операцій за ежами країни в якій вони зареєстровані або в декількох, де розміщені їх філіали.

ТНБ – крупні банки, які використовують посередницьку роль у міжнародному русі позичкового капіталу і контролюють валютні й кредитні операції на світовому ринку

Структура світового господарства:

За специфікою господарських систем:

- Країниз розвиненою економікою

- З ринковою економікою, що розвивається

- З перехідними до ринку економіками

- З неринковою економікою

За ступенем економічного розвитку:

- Високорозвинені

- Середньо розвинені

- З низьким рівнем розвитку

Крім того виділяють:

- Нові індустріальні країни Південно-Західної Азії та Латинської Америки (Південна Корея)

- Високодоходні нафтоекспортуючі країни (Катар, Саудівська Аравія)

- Найменш розвинуті країни (Афганістан, Пакистан)

Дата добавления: 2013-12-14