Причини неплатоспроможності підприємства та система заходів щодо їх усунення

Взаємозв’язок між показниками ліквідності і платоспроможності.

Сутність та показники ліквідності.

В умовах ринку питанням аналізу ліквідності та платоспроможність приділяють особливу увагу. Керівники підприємств повинні володіти достовірною інформацією про наявність коштів, необхідних для розрахунків з постачальниками, з персоналом підприємства щодо заробітної плати, за платежами до бюджету, за позиками тощо. В оцінці платоспроможності також зацікавлені й банківські установи при визначенні кредитоспроможності потенційного клієнта, підприємства-партнери, які надають комерційний кредит, або вирішують питання про відтермінування платежів.

Під платоспроможністю розуміють наявність у підприємства коштів для погашення ним у встановлений термін і в повному обсязі своїх боргових зобов’язань, які випливають із кредитних та інших операцій.

Показником платоспроможності підприємства на визначену дату є відсутність прострочених боргів банку, бюджету, постачальникам, робітникам та службовцям.

Оцінка платоспроможності здійснюється на основі характеристики ліквідності активів за даними балансу підприємства.

Ліквідність підприємства – його здатність погасити свої зобов’язання у випадку одночасної вимоги зі сторони всіх кредиторів.

Ліквідність балансу – це ступінь покриття зобов’язань підприємства його активами, термін перетворення яких у гроші повинен відповідати терміну погашення зобов’язань. Ліквідність балансу залежить від співвідношення різних за ліквідністю активів.

Рівень ліквідності активів пов’язаний із часом, необхідним для перетворення їх у грошові засоби. Чим менше часу необхідно для перетворення даного виду активів у гроші, тим вища його ліквідність.

Показники ліквідності свідчать про те, як швидко підприємство може реалізувати активи й одержати готівкові гроші для оплати своїх зобов’язань.

Поняття платоспроможності та ліквідності за своїм змістом є дуже близькими, але не тотожними. Категорія ліквідності є більш місткою, оскільки від ліквідності балансу підприємства залежить його платоспроможність.

Ліквідність балансу, або платоспроможність, забезпечується у тому разі, коли менш ліквідні активи покриваються відносно стійкими пасивами, а короткостроковим борговим зобов’язанням відповідає найбільш ліквідна частина активів.

При аналізі ліквідності балансу залежно від ступеня ліквідності, активи поділяють на групи (А1, А2, А3, А4). Пасиви балансу групуються за ступенем терміновості їх оплати (П1, П2, П3, П4).Баланс вважається абсолютно ліквідним, коли має місце така ситуація:

• найбільш ліквідні активи (А1) найбільш термінові зобов’язання (П1);
• активи, які швидко реалізовуються (А2) короткострокові пасиви (П2);
• активи, які повільно реалізовуються (А3) довгострокові пасиви (П3);
• активи, які важко реалізовуються (А4) постійні пасиви (П4)

У випадку, коли одна або кілька нерівностей системи мають протилежний знак, баланс більшою мірою відрізняється від абсолютного. Ліквідність характеризує не лише поточний стан розрахунків, а й їх перспективу.

Важливість ліквідності легше усвідомити тоді, коли оцінюються можливі результати недостатньої спроможності підприємства покрити свої короткострокові зобов’язання. Розрізняють кілька ступенів ліквідності, зокрема – недостатню ліквідність та високий рівень браку ліквідності.

Недостатня ліквідність означає, що підприємство не спроможне скористатися перевагами надання йому знижок і вигідними комерційними можливостями.

Високий рівень браку ліквідності означає, що підприємство неспроможне погасити свої поточні борги і зобов’язання, що може спричинити його неплатоспроможність і навіть банкрутство.

Для кредиторів такий стан ліквідності боржника означає затримку у сплаті відсотків та основної суми боргу, або часткову чи повну втрату позичених коштів.

Через неспроможність підприємства виконувати умови контрактів, воно може втрачати вигідні контракти, налагоджені зв’язки з партнерами.

Платоспроможність - здатність підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання за рахунок наявних у нього засобів. Залежно від того, які зобов’язання підприємства приймають у розрахунок, розрізняють короткострокову і довгострокову платоспроможність. Оцінка платоспроможності здійснюється за даними балансу на основі таких показників:

- розміру власного оборотного капіталу;

- коефіцієнтів ліквідності;

- співіднощення позикового і власного капіталу;

- коефіцієнта довготермінового залучення коштів;

- коефіцієнта забезпеченості процентів за кредитами.

Усі ці показники крім коефіцієнтів ліквідності будуть детально розглянуті у інших темах. Тому зупинимося детально на порядку розрахунку коефіцієнтів ліквідності.

Для характеристики платоспроможності підприємства розраховують коефіцієнти:

- абсолютної ліквідності - відношення грошових кошів та їх еквівалентів до поточних зобов’язань (0,2-0,25) показує частку поточних зобов’язань, які можуть бути погашені негайно;

- проміжної ліквідності - відношення грошових коштів та їх еквівалентів, засобів в розрахунках до поточних зобов’язань (0,7-0,8) показує частку поточних зобов’язань, які можуть бути погашені при умові мобілізації засобів в розрахунках;

- загальної ліквідності - відношення всіх поточних активів до поточних зобов’язань (2-2,5) показує, у скільки разів поточні активи покривають поточні зобов’язання підприємства.

Деякі фахівці рекомендують обчислювати коефіцієнт швидкої ліквідності як відношення величини поточних активів (П р. активу балансу) за мінусом виробничих запасів і незавершеного виробництва до величини поточних зобов’язань (0,9-1,0).

Крім того правомірним є розрахунок коефіцієнта покриття, як відношення оборотних активів до суми довгострокових і поточних зобов’язань підприємства (1,0).

Так оцінюють негайну та перспективну здатність підприємства розрахуватися за зобов’язаннями.

Для оцінки та інтерпретації рівня та динаміки платоспроможності одержані коефіцієнти підприємства на кінець звітного періоду порівнюють з їх значеннями на початок періоду, з показниками минулого року і ряду попередніх періодів, з нормативами, встановленими для даного підприємства, галузевими значеннями, показниками підприємств-конкурентів.

Для внутрішньої оцінки важливим є оперативний аналіз поточної платоспроможності. Він здійснюється за допомогою платіжного календаря, в якому, з одного боку, підраховуються очікувані надходження за всіма напрямами, а з іншого – спроможність підприємства своєчасно і повністю виконувати свої зобов’язання. Незбалансованість платіжного календаря спонукає підприємство шукати резерви збільшення обсягу фінансових ресурсів як за рахунок прискорення відвантаження продукції, прискоренні розрахунків, так і за рахунок зниження (або відкладення у часі певних витрат), налагодження партнерських стосунків з комерційними банками.

Основними причинами фінансових утруднень підприємства бувають неплатежі, прострочені борги, цьому значною мірою сприяють:

- невиконання плану з випуску та реалізації продукції;

- недотримання норм витрачання ресурсів, зростання собівартості продукції;

- невиконання завдань щодо прибутків, і як наслідок – брак власних джерел фінансування;

- суттєве податкове навантаження;

- значні витрати на обслуговування кредитів;

- відвернення коштів у понаднормативні запаси сировини, матеріалів, незавершеного виробництва і готової продукції.

Дата добавления: 2013-12-14