Поняття цін, їх види та функції

Ціна – це грошовий вираз вартості товару, кількість грошей, що сплачується або одержується за одиницю товару або послуги. Одночасно ціна відображає споживчі властивості товару, купівельну спроможність грошової одиниці, ступінь рідкісності товару, силу конкуренції, державного контролю.

Функції цін:

1. Обліково – аналітична – забезпечує облік результатів господарювання та їх прогнозування.

2. Стимулююча – сприяє раціональному використанню обмежених ресурсів, НТП – су, оновленню асортименту.

3. Розподільча – впливає на розподіл ресурсів, доходів та фінансів у суспільстві.

4. Регулююча – здійснює збалансування між окремими виробництвами, попитом і пропозицією.

Ціна на товар складається з: собівартості, прибутку, акцизного збору, ПДВ, націнки постачальницько – збутових організацій, торгівельної надбавки або знижки.

Види цін:

1. Залежно від особливостей процесу купівлі, продажу та сфери економіки.

Світові ціни - це ціни, за якими реалізуються товари на світово­му ринку; визначаються рівнем цін країни-експортера, цінами бірж та аукціонів, цінами провідних фірм-виробників світу.

Гуртові (відпускні) ціни - це ціни, за якими державні, колектив­ні та приватні підприємства розраховуються між собою або з гурто­вими посередниками за великі партії товарів. Гуртові ціни поділя­ються на гуртові ціни підприємства та гуртові ціни промисловості.

Закупівельні ціни - це ціни, за якими сільськогосподарські вироб­ники (кооперативні, колективні, державні, фермерські, особисті під­собні господарства) продають свою продукцію державним, коопера­тивним, переробним, торгівельним та іншим фірмам. Закупівельні ціни використовуються також при заготівлі продукції хутрового зві­рівництва, рибництва, вторсировини.

Кошторисні ціни - ціни та розцінки, які використовуються для визначення розрахункової вартості нового будівництва, реконст­рукції будівель та споруд, їх розширення та переоснащення.

Роздрібні ціни - ціни, за якими здійснюється продаж товарів на­селенню торговельними підприємствами або закладами громад­ського харчування. Такі ціни встановлюються підприємствами самостійно, виходячи із якості товару, кон'юнктури ринку, ціни за­купівлі.

Роздрібна ціна може формуватися в такі етапи:

1) Собівартість продукції + Прибуток + ПДВ + Акцизний збір

2) Собівартість продукції + Прибуток + ПДВ + Акцизний збір + Постачально – збутова націнка

3) Собівартість продукції + Прибуток + ПДВ + Акцизний збір + Постачально – збутова націнка + Торговельна надбавка

Транспортні тарифи - це плата за перевезення пасажирів або вантажів, яка сплачується транспортним підприємствам населен­ням або відправниками вантажів.

Тарифи на платні послуги - це розмір оплати житлових, юри­дичних, комунальних, туристичних, банківських, побутових та ін­ших послуг, які надаються юридичними або фізичними особами.

2. За способом встановлення - ціни поділяються на державні, кому­нальні, вільні, контрольні, ввізні. їх сутність визначена у главі 21 Господарського кодексу України.

Державні ціни (можуть бути фіксованими або регульованими) встановлюються на продукцію державних підприємств. Відповідно до чинного законодавства державні ціни встановлю­ються також на продукцію (послуги) природних монополістів, на імпортні товари, придбані за рахунок коштів Державного бюджету України.

Розмір державних фіксованих цін визначається рівнем рента­бельності виробництва продукції у певних галузях і полягає у вста­новленні гранично високих рівнів цін на окремі товари.

Державні регульовані ціни є перехідною ланкою від адміністративного встановлення цін до ринкових договірних та вільних цін. Регулювання здійснюється шляхом встановлення граничних рівнів торговельних надбавок і постачальних винагород, граничних рівнів рентабельності або шляхом запровадження обов'язкового деклару­вання зміни цін.

Комунальні ціни встановлюються на продукцію та послуги, які виробляються комунальними підприємствами. Їх державне регу­лювання здійснюється в такий самий спосіб, що й державних цін.

Вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Вільні ціни ви­значаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сто­рін з врахуванням попиту і пропозицій на ринку товарів.

Вільні ціни формуються виходячи з вартості закупівлі продукції за гуртовими цінами і торговельних надбавок.

Контрактні ціни (зовнішньоторговельні) - застосовуються при здійсненні експортних та імпортних операцій у розрахунках з іноземними контрагентами. Такі ціни формуються відповідно до цін і умов світового ринку та індикативних цін.

Ввізні ціни - встановлюються на імпортні підакцизні товари, що оподатковуються податком на додану вартість (ПДВ) і підля­гають обкладенню ввізним митом; основою розрахунків таких цін є митна вартість товарів, виражена в національній валюті.

Важливу роль у вирішенні завдань науково-технічного прогресу відіграють - лімітні (встановлюються на стадії розроблення нової продукції і відображають граничнодопустимий рівень її ціни) і сту­пеневі ціни (ступенева ціна - це гуртова ціна, яка поступово знижу­ється на певних етапах серійного випуску продукції).

Крім того, в сучасній практиці господарювання застосовуються різні види ринкових цін, які класифікуються без певної ознаки: дем­пінгові, дискримінаційні, тверді, паритетні, престижні та інші ціни. Наприклад, дискримінаційна ціна - це ціна, яка застосована підпри­ємством, що посідає монопольне (домінуюче) становище на ринку.

В основі формування гуртових та роздрібних цін лежить собівартість продукції, яка є нижньою межею ці­ни. При формуванні гуртової ціни підприємства до собівартості про­дукції, поданої у формі калькуляції, додаються: величина прибутку, податок на додану вартість, акцизний збір.

Величина прибутку встановлюється виходячи із норми рента­бельності на продукцію.

Податок на додану вартість (ПДВ) є видом універсального ак­цизу, який встановлюється за єдиною ставкою до всього обороту. Це основний вид непрямого оподаткування, який забезпечує основ­ну масу податкових надходжень до бюджету. ПДВ встановлюється як процентна надбавка до цін. Реальним об'єктом оподаткування виступає додана вартість - сума заробітної плати і прибутку, оскільки при сплаті податку вираховується та його сума, що спла­чена платником своїм постачальникам.

В Україні встановлена єдина ставка ПДВ і має два вираження: 20% - включення в ціни товарів, робіт, послуг.

Акцизний збір(податок) (A3) є видом специфічних акцизів, що встанов­люються за індивідуальними ставками для кожного товару. Пере­лік підакцизних товарів і ставки акцизного збору встановлюються Верховною Радою України. Платниками акцизного збору є націо­нальні виробники підакцизних товарів та суб'єкти, що імпортують чи реалізують ці товари. Об'єктом оподаткування виступає оборот з реалізації підакцизних товарів, а для імпортних - їх митна вартість.

Сума гуртової ціни підприємства і постачальницько-збутової на­цінки є гуртовою ціною промисловості. Постачальницько-збутова націнка включає витрати і прибуток постачальницько-збутових ор­ганізацій.

Сучасне ціноутворення передбачає систему франкування цін. Франко - вид зовнішньоторговельної угоди купівлі-продажу, коли в ціну товару включають витрати на його страхування і доставку у місце, зазначене в договорі.

Ціни «Франко» - це гуртові ціни, які встановлюються з ураху­ванням передбаченого контрактом порядку відшкодування транс­портних витрат на доставку товарів покупцеві. Найбільш пошире­ними є ціни:

а) франко - вагон - станція відправлення (включає витрати на
доставку продукції з підприємства до станції відправлення, а також
вантажні роботи);

б) франко - вагон - станція призначення (включає всі витрати,
пов'язані із доставкою продукції до місця знаходження споживача);

в) франко - кордон (використовується у зовнішньоекономічних
угодах і, крім транспортних витрат по доставці товару до відповідно-
го кордону, включає витрати на його страхування і митні витрати).

Охарактеризований вище метод розрахунку гуртових і роздріб­них цін має назву витратного методу, оскільки він ґрунтується на ви­користанні даних про всі витрати, пов'язані із виробництвом і збутом продукції.

Дата добавления: 2013-12-14