Структура стратегічного управління

Визначення стратегічного управління

Стратегічне управління

Стратегія (грец.) - мистецтво полководця.

Розробкою питань стратегічного управління займалось багато авторів: Грангер (1971), І. Ансофф (1972), Шендел і Хаттен (1972), Ірвін (1974) та ін.

Шендел і Хаттен	Стратегічне управління - процес визначення і встановлення зв'язку між фірмою та її оточенням, що складається з реалізації обраних цілей і досягнення бажаного рівня стосунків з оточенням через розподіл ресурсів, що дозволяє ефективно і результативно функціонувати фірмі та її підрозділам
Хіггенс	Стратегічне управління - процес управління з метою здійснення місії фірми через управління взаємодією фірми з її оточенням
Пірс і Робінсон	Стратегічне управління - набір рішень і дій по формулюванню і виконанню опрацьованих для досягнення цілей фірми
М. Туленков	Стратегія - це встановлена на достатньо тривалий період сукупність норм, орієнтирів, напрямів, сфер, засобів і правил діяльності, що забезпечують зростання і високу конкурентоспроможність організації, які зміцнюють позиції на ринку, підвищують здатність до виживання в конкретній ситуації
О. Віханський	Стратегічне управління - це управління організацією, яке спирається на людський потенціал як на основу організації, яке орієнтує виробничу діяльність на запити споживачів, гнучко реагує і проводить своєчасні зміни в організації, що відповідають збуренням з боку оточення і дозволяють досягти конкурентних переваг, і це дає можливість організації виживати в довготерміновій перспективі і досягти при цьому своїх цілей.

Стратегія:	1) дає визначення основних напрямів і шляхів досягнення цілей зміцнення, зростання та забезпечення виживання організації в довгостроковій перспективі на підставі концентрації зусиль на певних пріоритетах;
2) є способом встановлення взаємодії фірми із зовнішнім середовищем;
3) формується на основі дуже узагальненої, неповної та недостатньо точної інформації;
4) постійно уточнюється в процесі діяльності, чому має сприяти добре налагоджений зворотний зв'язок;
5) через багатоцільовий характер діяльності підприємства має складну внутрішню структуру, тобто можна ставити питання про формування системи стратегій у вигляді "стратегічного набору";
6) є основою для розробки стратегічних планів, проектів і програм, які є системною характеристикою напрямів розвитку підприємства;
7) є інструментом міжфункціональної інтеграції діяльності підприємства, способом досягнення синергії;
8) є основою для формування та проведення змін в організаційній структурі підприємства, узагальненим стрижнем діяльності всіх рівнів і ланок організаційної системи управління;
9) є основним змістовним елементом діяльності вищого управлінського персоналу;
10) є фактором стабілізації відносин в організації;
11) дає змогу налагодити ефективну мотивацію, контроль, облік та аналіз, виступаючи як стандарт, котрий визначає успішний розвиток і результати діяльності підприємства.

Дата добавления: 2013-12-14