Подвоєння приголосних на письмі

В українській мові подвоєння приголосних відбувається внаслідок:

1) збігу однакових приголосних звуків на межі значущих частин: беззбройний, цінний;

2) фонетичного процесу уподібнення давнього суфік­сального й допопереднього приголосного, тобто прогре­сивної асиміляції: життя, ніччю, колосся.

В обох випадках довгі приголосні звуки на письмі позна­чаються двома однаковими літерами. Тому при поясненні подвоєння слід розрізняти, коли воно спричинене збігом однакових звуків, що належать до різних значущих частин слова, а коли це — результат прогресивної асиміляції.

Подвоєння відбувається:

1. У разі збігу двох однакових букв на межі:

а) префікса й кореня: беззмістовний, відданий;

б) кореня і суфікса: корінний, законний, годинник;

в) двох суфіксів: письменник, іменник;

г) основи дієслова й постфікса -ся: розрісся, піднісся;
г) двох частин складноскороченого слова: міськком

(міський комітет), військкомат (військовий комісаріат).

2. У наголошених прикметникових і прислівникових суфіксах -єни-, -анн-: священній, непримиренний, мерзен­ний, невблаганно, старанно.

Примітки:

1. В українській мові, на підміну віл російської, подвоєння не відбу­вається у суфіксах дієприкметників: нагороджений, сказаний, рублений.

2. Подвоєння не відбувається також у прикметниках, утворе­
них від іменників за допомоги суфіксів -ан, -ин, -ін-: морквяний,
лебединий, чаїний.

3. Немає подвоєння у прикметниках шалений, довгожданий,
буквений, потомствений.

3. Подовжуються м'які та напівпом'якшені приголос­
ні [д'], [т']. [У]. [з']. [с'], [ц']. [л'], |ж']. [ч'], [ш'], що сто­ять між голосними:

а) у деяких іменниках чоловічого та жіночого роду
І відміни: суддя, рілля, стаття (але: статей):

б) в іменниках середнього роду II відміни з кінцевим -а
(графічно -я): знання, життя, зімя, читання. Подовжен­
ня зберігається й у похідних прикметниках: життєвий;

в) в іменниках жіночого роду III відміни в орудному
відмінку однини: сіллю, заповіддю, міццю, ніччю;

г) у деяких прислівниках: навмання, спросоння, зрання,
попідтинню, попідвіконню.

4. Подовжується звук [л] в особових формах дієслова лити
та похідних від нього дієсловах: ллю, виллєш, наллю, зілляти.

5. Подовжуються приголосні у словах: Ганна, ссати,
бовваніти, ссавці, овва.

Примітки:

1. Приголосні [д'], [т']. [У]. [з']. [с'], [ц']. [л'], |ж']. [ч'], [ш'] не
подовжуються, якшо вони стоять після голосного перед приго­
лосним: повністю, честю, щастя, радістю.

2. Не подовжуються тверді приголосні, зокрема губні тар:
сім'я, любов'ю, матір'ю.

Слід пам'ятати, що подовжуються тільки м'які приго­лосні звуки, які стоять між голосними.

Дата добавления: 2013-12-14