Питання 1. Лекція 1.Облік розрахунків за претензіями та облік за авансами виданими

План.

Лекція 1.Облік розрахунків за претензіями та облік за авансами виданими.

Мета: розкрити порядок обліку операцій за претензіями та авансами виданими.

1.Облік розрахунків за претензіями.

2.Облік за авансами виданими.

3.Облік інших видів дебіторської заборгованості.

Література:

[8, с. 255-256],

[10, с. 205-207]

[15, с. 230-253]

Дебіторська заборгованість (ДЗ) визначається як сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Дебіторами можуть бути юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів. Методологічні засади формування в обліку інформації про ДЗ та її розкриття у фінансовій звітності визначається П(С)БО №10 «Дебіторська заборгованість». Крім того, необхідно враховувати вимоги інших нормативних актів: ГКУ, П(С)БО № 1, 2, 14, 19 тощо.

Оскільки ДЗ визначається у складі активів, вона повинна в майбутньому приносити економічну вигоду,яка полягає в тому, що підприємство в результаті її погашення розраховує в майбутньому отримати грошові кошти. Відповідно ДЗ визнають активом тільки тоді, коли існує ймовірність її погашення боржником. Коли така ймовірність відсутня, її необхідно списати.

Якщо заборгованість неможливо достовірно оцінити, тобто визначити її суму, вона не може бути визначена активом, і не повинна відображатися в балансі.

Згідно П(С)БО № 10 ДЗ поділяється на:

1) довгострокову;

2) короткострокову (поточну);

Заборгованість, яка на пов’язана з операційною діяльністю, є переважно довгостроковою, проте, якщо передбачається її погашення протягом до 12 місяців – поточною (заборгованість орендарів, працівників за наданими їм позиками тощо).

Оскільки віднесення заборгованості до поточної або довгострокової прив’язане до дати балансу, на вказану дату необхідно переглядати довгострокову заборгованість, за окремими дебіторами, за строками її погашення. Датою балансу зазвичай є останній день звітного періоду. Якщо до строку погашення заборгованості залишилось менше 12 місяців, її необхідно відобразити на дату балансу як поточну.

Для обліку сум ДЗ застосовують декілька видів оцінок:

1. Для поточної

- Первісна вартість;

- Чиста реалізаційна вартість – коли виникає ДЗ існує певна ймовірність того, що підприємство може її ніколи не отримати від покупця, в той же час, згідно принципу нарахування, в момент відвантаження продукції підприємство повинно визнати дохід від її реалізації. Отже, в дохід можуть бути включені борги, які ніколи не будуть сплачені. Це призведе до того, що реальний дохід, який підприємство отримає в майбутньому, необґрунтовано збільшується на суму вказаних боргів, тому під час визнання доходу його необхідно зменшити на суму сумнівних боргів.

Таким чином, поточна ДЗ в момент визнання її активом, збільшує дохід від реалізації та оцінюється за первісною вартістю. Проте на дату балансу її сума повинна бути зменшена на величину резерву сумнівних боргів. В підсумок балансу заборгованість включається за чистою реалізаційною вартістю, яка являє собою різницю між первісною вартістю поточної ДЗ, та сумою резерву сумнівних боргів.

2. Довгострокова ДЗ, на яку нараховані відсотки, оцінюється та відображається в балансі за її теперішньою вартістю.

Теперішня вартість – це дисконтова на сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування) яка, як очікується, буде отримана для погашення цієї заборгованості. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення.

Підзвітна особа – це працівник даного під-ва, який отримав грошові суми для майбутніх витрат згідно наказу (розпорядження) керівника під-ва.

Список осіб, які мають право одержувати гроші в підзвіт на господарські потреби засвідчується наказом керівника.

Цілі, на які видається готівка в підзвіт:

- адміністративно-господарські потреби;

- операційні витрати;

- службові відрядження.

На адміністративні та господарські витрати підзвітні кошти видаються на три робочі дні і в розмірі, що не перевищує дводобової потреби в них. Відзвітувати за такі суми працівник – підзвітна особа, повинен не пізніше наступного дня: надати авансовий звіт та виправдовуючи документи.

Відрядження – це виконання службових обов’язків в іншому населеному пункті, поза місцем постійної роботи, за наказом керівника на визначений термін.

Направлення працівника у відрядження здійснюється керівником та оформлюється наказом, де вказується пункт призначення, назва підприємства, куди відряджена особа, строк та ціль відрядження.

Для відрядженого законодавчо встановлені наступні категорії витрат:

1) добові – в межах граничних норм; для виплати добових враховують день від’їзду та повернення з відрядження. Якщо відмітки у Посвідченні відсутні – добові не сплачуються;

2) на проїзд до місця призначення і назад за наявності підтверджуючих документів (крім таксі). Також відшкодовуються витрати за користування міським транспортом за місцем відрядження;

3) за проживання з урахуванням наданих у готелях побутових послуг;

4) службові телефонні розмови тощо.

Витрати, не підтверджені відповідними документами, працівнику не відшкодовуються.

Після повернення з відрядження працівник повинен відзвітувати протягом трьох робочих днів:

o надати авансовий звіт про витрачену у зв’язку з відрядженням суму;

o надати посвідчення про відрядження;

o надати документи, що підтверджують понесені витрати.

При відрядженні за кордон до авансового звіту необхідно додавати ксерокопію позначок у закордонному паспорті, завіренні відділом кадрів. Авансовий звіт при відрядженні за кордон має бути проведений у тій валюті, якою був виданий аванс.

Керівник може збільшити розмір добових у Наказі про відрядження. Проте при цьому понадлімітна сума буде врахована у додатковий дохід працівника та обкладатися податком з доходів фізичних осіб.

Облік виданих підзвітних сум ведуть на активно-пасивному рахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами».

За Дт 372 відображають суми, видані під звіт з каси, або перераховані на БПК (безготівкові пластикові картки).

За Кт 372 відображають суми, що затверджуються певними звітами і документами, а також повернуті до каси готівкою як надлишок невикористаного авансу.

Аналітичний облік ведеться у розрізі фіз.. осіб, які одержували гроші під звіт. Сальдо на рахунку 372 вказує на залишки одержаних під звіт авансів, за якими ще не надано звітів. Аванси, отримані в іноземній валюті, обліковують на окремому субрахунку.

Відряджуваному працівнику перед відрядженням видається аванс на передбачувані витрати:

з каси підприємства: Дт 372 Кт 301;

перерахування на БПК: Дт 313 Кт 311, Дт 372 Кт 313.

Якщо після повернення з відрядження працівник відзвітував:

а) на суму меншу від отриманого авансу: Дт 301 Кт 372 або Дт 311 Кт 313;

б) якщо сума більша авансу: Дт 372 Кт 301 або Дт 313 Кт 311, Дт 372 Кт 313.

1) Оприбуткування запасів придбаних підзвітною особою:

а) Дт 20, 203, 22, 28 Кт 372 – на вартість запасів без ПДВ;

б) Дт 641 Кт 372 – на суму ПДВ.

2) Віднесено на витрати звітного періоду суми по відрядженням згідно затвердженого звіту:

а) Дт 92, 91, 93 Кт 372

3) Утримання неповернутих підзвітною особою сум із з/п:

а) Дт 661 Кт 372.

Якщо підзвітна особа повертає залишок коштів пізніше граничного терміну але не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день такого граничного терміну, то така підзвітна особа сплачує штраф у розмірі 15% повернутої суми, який буде утримано із з/п працівника.

Облік по рах. 372 ведуть в ж/о № 3. Підсумкові дані ж/о та розшифровки Дт рах. 372 записують до Головної книги.

В процесі діяльності підприємства може виникати необхідність обліковувати розрахунки претензійного характеру (борги за нестачі, крадіжки тощо).

Розрахунки претензійного характеру обліковуються на рахунку 374 «Розрахунки за претензіями». На цьому рахунку збирається інформація про претензії, які висувають постачальникам (транспортним організаціям), а також пред’явлені й видані штрафи й пені.

На Дт 374 відображають такі суми претензій:

1) за виявлені при перевірці розрахунків постачальників невідповідність цін, тарифів, передбачених договорами, арифметичної помилки;

2) за виявлену невідповідність якості або кількості товарів;

3) за брак, що виник з вини постачальника;

4) за суми, помилково списані установами банків з рахунку під-ва.

Підставою для записів операцій на рахунку 374 є:

1) акти прийому вантажів;

2) рішення арбітражних органів;

3) письмові погодження постачальників;

4) виписки банку.

За Кт 374 відображається погашення претензій або їх списання.

Синтетичний і аналітичний облік руху коштів на рах. 374 за Кт ведеться в ж/о №3, за Дт – у відомості 3.2 у розрізі кожного дебітора.

Операції з обліку розрахунків за претензіями відображаються наступним чином:

Дт 374 Кт 63 – відображено суму претензій до постачальника;

Дт 374 Кт 311 – відображено суми, помилково зняті банком з рахунку підприємства;

Дт 20, 30, 31 Кт 374 – відображено погашення заборгованості за претензіями;

Дт 944 Кт 374 – відображено списання сум претензій за відмовленими платежами.

Дата добавления: 2013-12-14