Питання 1. Лекція 2. Методи обліку і калькулювання собівартості продукції

План.

Лекція 2. Методи обліку і калькулювання собівартості продукції.

Мета: вивчити методи і калькулювання собівартості продукції.

1. Методи обліку і калькулювання собівартості продукції.

В залежності від виду продукції (робіт, послуг), типу, характеру технології і організації виробництва на підприємствах можуть застосовуватись різні методи обліку витрат і калькулювання с/в продукції.

Основними методами є:

1) попередільний;

2) позамовний.

Попередільний застосовується на підприємствах з однорідною вихідною сировиною і характером технологій масовою продукцією, яка виготовляється в результаті послідовних процесів, кожен з яких (або група яких) складає окремий самостійний переділ (фазу, стадію) виробництва – хімічна, виробництво будівельних матеріалів, текстильна, хлібопекарська, м’ясна тощо.

Переділ – це частина технологічного процесу, що включає сукупність операцій, результатом яких є напівфабрикат, призначений для реалізації або використання наступними переділами.

Попередільна калькуляція представляє собою систему акумуляції витрат, котра видає показник виробничих витрат на одиницю продукції для даного технологічного переділу.

Об’єктом обліку витрат є переділ, а всередині переділу – вид продукції.

Попередільний метод передбачає ведення обліку затрат за окремими статтями.

В багатьох галузях промисловості, які застосовують попередільний метод виробничі витрати обліковують у кожному переділі, включаючи с/в напівфабрикатів, виготовлених у попередньому переділі.

У зв’язку з цим калькулюють фактичну с/в напівфабрикатів кожного переділу.

Відповідно напівфабрикати власного виробництва входять до с/в окремих видів продукції комплексною статтею, тобто с/в продукції кожного наступного переділу складається з понесених ним витрат і с/в отриманих напівфабрикатів.

При цьому в багатьох випадках передача напівфабрикатів із переділу на переділ або на склад відображається в обліку за фактичною с/в.

Відповідно витрати в незавершеному виробництві відображаються за місцями їх знаходження. Такий варіант по передільного методу отримав назву напівфабрикатного.

В деяких галузях не зважаючи на те, що облік ведуть за переділами с/в готової продукції визначається по виробництву в цілому, тобто без калькулювання с/в напівфабрикатів (коли напівфабрикати на сторону не реалізовуються). Такий варіант по передільного методу отримав назву безнапівфабрикатного.

В обліку використання такого методу відображають:

Характеристика позамовного методу

Сутність позамовного методу зводиться до того, що прямі і загальновиробничі накладні витрати відносяться в розрізі встановлених статей калькуляції на к. індивідуальне замовлення або партію продукції.

Об’єктом обліку є окреме замовлення, контракт або партія продукції.

Фактична с/в об’єкта визначається після виконання замовлення.

До повного виконання замовлення всі витрати, які до нього відносяться вважаються незавершеним виробництвом.

Цей метод застосовують процесі виготовлення складної продукції (автомобілів, літаків) і в допоміжних цехах (під час проведення ремонтних робіт).

Фактична с/в окремих видів продукції замовлення визначають, як правило, після закриття (виконання) замовлення.

Основним обліковим регістром є калькуляційна картка (відомість) замовлення, яка відкривається на кожне замовлення та містить всі прямі витрати по замовленню.

ТЕМА 9 ОБЛІК ПАЛИВА І ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ.

Дата добавления: 2013-12-14