Індексного методу aнaлiзy. Види індексів

Поняття про статистичні індекси та завдання

ТЕМА 9. Індексний метод

Екстраполяція та інтерполяція.

Коефіцієнт випередження.

§ Коефіцієнт випередження - це показник інтенсивності зміни одного ряду динаміки порівняно з іншим за однакові проміжки часу.

,

де k' – темп зростання першого ряду,

k'' – темп зростання другого ряду, обчислені на базовій основі.

Інтерполяція – це знаходження відсутнього показника всередині ряду.

Екстраполяція – знаходження наступних рівнів ознаки (у кінці або на початку) при умові, що попередні відомі.

І екстраполяція і інтерполяція базуються на одній умові – існує тенденція, яка характерна для всього ряду, і з її допомогою можна обрахувати невистачаючі дані.

1. Поняття про статистичні індекси та завдання індексного методу аналізу. Види індексів.

2. Методологічні основи побудови індивідуальних i загальних індексів. Агрегатні індекси.

3. Середньозважені індекси.

4. Системи взаємозалежних індекси i визначення впливу окремих факторів.

5. Індекси з постійними i змінними вагами.

6. Індекси динаміки середнього рівня інтенсивного показника.

7. Територіальні індекси.

Індексний метод — один і3 найпоширешших статистичних прийомів дослідження соціально-економічних явищ i процесів. Основне призначення статистичних індексів — кількісно охарактеризувати відносну зміну складних економічних явищ у чaci i просторі.

Слово "індекс" (латинське index) у статистиці означає узагальнюючий показник, який характеризує рівень досліджуваного явища відносно рівня, прийнятого за базу порівняння. Метод індексних чисел, або ідексів (index-numbers, тобто число-показник) — статистичний метод, розроблений, в основному, для вивчення господарських явищ. Пізніше його почали використовувати i для вивчення демографічних явищ. Цей метод одержав широке розповсюдження в кінці минулого століття при вивченні зміни рівня товарних цін, потім при аналізі руху промислової продукції, рівня продуктивності праці тощо. Сьогодні індекси використовують в ycix галузях економічної науки i практики.

Значна частина сукупностей, що вивчає статистика, складається з елементів, які можна підсумовувати. Так, динаміку чисельності робітнків i службовців, зайнятих у народному господарстві, обчислюють зітавляючи сумарну чисельність робітників i службовців у вcix галузях народного господарства звітного i базисного перюдів. У такий спосіб обчислюють зміну посівних площ, поголів'я худоби тощо. В основу таких порівнянь покладено сумарність елементів, з яких складаються порівнювані сукупності. Проте здебільшого сукупності складаються з елементів, котpi безпосередньо не можна підсумувати, i це трапляється дуже часто у дослідженнях.

Класичні індексні розрахунки зароджувались i розвивались стосовно до непорівнянних в економічному розумінні явищ. З такими сукупностями, наприклад, мають справу, коли вивчають зміни виробництва продукції чи обсягу товарообігу, які в натуральному виразі складаються з різних споживних благ. Оскільки ці елементи виражені в натурально-речовій формі, їx не можна безпосередньо підсумовувати. Не можна, наприклад, додати тонни цементу i тонни цукру, або пари взуття i метри тканин тощо. Втім, потреба в одержанні узагальнюючої характеристики обсягу продукції або товарів зумовлена практичною діяльністю.

Практична потреба, яка полягала в тому, щоб порівняти непорівнянне, обумовила виникнення відповідної теорії побудови індексів, за допомогою яких непорівнянні явища шляхом їх агрегатування з певними співвимірниками перетворювались у порівнянні. Наприклад, неможливють підсумовування різних видів продукції у натурально-речовій формі можна подолати, використовуючи співвимірник, в основу якого покладено загальну властивість, притаманну всім елементам. У даному випадку таким співвимірником може бути вартість продукту, виражена ціною. Через грошовий вираз вартості окремих виробів усуваеєься їхня непорівнюванність як споживних вартостей.

Отже, статистичний індекс — це узагальнюючий показник, який виражає співідношення величин складного економічного явища, що складається з елементів безпосередньо несумісних.

За своєю суттю статистичний нвдекс — це відносна величина, що характеризує зміну рівня будь-якого суспільного явища в чaci, просторі чи порівняно з планом, нормою, стандартом. Так як i відносні величини, одержані в результаті порівняння однойменних величин, індекси можуть бути виражені у вигляді коефіцієнта або у відсотках.

Індекс, як будь-який статистичний показник, поєднує в coбi якісний та кількісний аспекти. Назва індексу відбиває соціалъно-економічний зміст показника, а числове значения — інтенсивність змін або ступінь відхилення.

За допомогою індексного методу вирішують такі завдання:

• Одержують порівняльну характеристику зміни явища у чaci, де індекси виступають як показники динаміки;

• характеризують виконання норми, затвердженого стандарту чи плану. Отже, індекси є засобом оперативного висвітлення виробничого процесу;

• оцінюють роль окремих факторів, що формують складне явище;

• дають порівняльну характеристику зміни явищ у проcтopi. У цьому разі індекси забезпечують територіальні порівняння.

Широкий спектр завдань, що вирішують за допомогою індексного методу при вивченні сощально-економічних явищ, зумовлює порядок формування i використання цілої системи цих показників. У статистиці розрізняють декілька видів індексів. В основу їx кдасифікації покладено різні ознаки: характер об'єкта дослідження; ступінь охоплення одиницъ сукупності, метод обчислення; база i характер порівняння тощо.

§ За характером досліджуваних об'єктів розрізняють індекси об 'ємних i якісних показників.

Індекси об'ємних показників — це індекси фізичного обсягу продукції, товарообігу, споживання окремих продуктів тощо.

Індекси якісних показників — це індекси цін, собівартості продукції, продуктивноcтi праці, врожайності тощо.

Поділ індексів на об'ємні та якісні має велике значення для методології їx побудови.

§ За ступеней охоплення одиниць сукупноті індекси поділяються на індивідуальні i загальні (зведені).

Індивідуальні індекси дають порівняльну характеристику співвідношення рівнів показників окремих елементів складного явища.

Загальні індекси характеризують зміну складного явища, тобто є співвідношенням piвнів показника, до складу якого входять різнорідні елементи. Якщо індекси охоплюють не всі одиниці сукупності, то їx називають груповими, або субіндексами.

§ Залежно від методології обчислення загальні індекси поділяють на агрегатні i середні з індивідуальних індексів. Згідно з індексною теорією, про що йтиметься далі, агрегатні індекси є основною формою економічних індексів, а середні з індивідуальних індексів — похідними. Їx отримують внacлiдoк перетворення агрегатних індексів. Добір тієї чи іншої форми залежить від мети дослідження та наявної інформації.

§ Залежно від бази порівняння розрізняють ланцюгові i базисні індекси.

Ланцюгові індекси одержують шляхом порівняння абсолютних даних кожного періоду з даними попереднього періоду.

Базисні індекси обчислюють порівнянням абсолютних даних кожного періоду з даними якого-небудь одного періоду, взятого за базу порівняння.

§ За характером порівнянь індекси поділяються на динамічні, територіальні, міжгрупові.

Динамічні індекси характеризують співвідношення явищ у чaci.

Територіальні індекси визначають ступінь відхилення значень показника у просторі — між об'єктами, країнами, регіонами тощо.

Міжгрупові індекси характеризують відхилення від певного стандарту (еталонного, максимального чи мінімального значення) або від середнього рівня по сукупності в цілому.

§ Особливу групу становлять індекси середніх величин, які характеризують зміни середнього рівня якісних ознак. До цієї групи входять індекси змінного i постійного складу та структурних зрушень.

Методика розрахунку (модель) ідексу залежить від мети дослідження, статистичної природи показника, ступеня агрегованості інформації. Мета дослідження, зокрема, визначає функціо, яку виконує індекс у конкретному аналізі. Розрізняють дві функції індексів:

синтетичну, пов'язану з побудовою узагальнюючих характеристик динаміки чи просторових порівнянь;

аналітичну, спрямовану на вивчення закономірностей динаміки, функціональних взаємозв'язків, структурних зрушень.

Синтетична i аналітична функції індексів взаємопов'язані, i часто один i той самий індекс виконує обидві функції.

Дата добавления: 2013-12-14