Методи і способи відбору одиниць у вибіркову сукупність

Формування вибірки — не безладний процес, він здійснюється за певними правилами. Насамперед, визначають основу вибірки. Залежно від специфіки об'єкту одиницею основи вибірки можуть бути окремі одиниці (індивідуальний відбір), або якісно однорідні групи (серії) досліджуваних одиниць (груповий відбір), або комбінація індивідуального і групового відбору.

Від основи вибірки залежить спосіб відбору елементів сукупності для обстеження. Найчастіше використовують такі способи відбору: простий випадковий, систематичний (механічний), типовий (районований), серійний.

Простий випадковий відбір полягає в тому, що вибіркова сукупність утворюється в результаті випадкового неупередженого відбору окремих одиниць із генеральної сукупності. При цьому кількість відібраних у вибіркову сукупність одиниць визначається на основі прийнятої частки (питомої ваги) вибірки. Так при 5% вибірки із партії товару у 2000 одиниць чисельність вибірки становитиме 100 од. (2000 * 5: 100), а при 20% вибірки вона становитиме 400 од. (2000 * 20: 100).

Важливою умовою репрезентативності простого випадкового відбору є те, що кожна одиниця генеральної сукупності має однакові можливості попасти до вибіркової сукупності. Саме принцип випадковості попадання кожної одиниці генеральної сукупності у вибірку попереджає виникнення систематичних (тенденційних) помилок вибірки. Формування простої випадкової вибірки може здійснюватись жеребкуванням або за допомогою таблиць випадкових чисел.

Систематичний (механічний) відбір передбачає, що основою вибірки є упорядкована чисельність елементів сукупності. Вибір елементів здійснюється через рівні інтервали. Крок (розмір) інтервалу обчислюють діленням обсягу сукупності N на передбачений обсяг вибірки n. Початковий елемент відбору визначають як випадкове число у першому інтервалі елементів сукупності, другий елемент залежить від початкового числа і кроку інтервалу.

Наприклад, для частки вибірки кроком інтервалу є число Тобто у вибірку має попасти кожний двадцятий елемент. Якщо початковий елемент — випадкове число 7, то другий елемент становить 7 + 20 = 27, третій 27 + 20 = 47 тощо. Таким чином, відповідно до прийнятої частки вибірки генеральна сукупність механічно розбивається на рівні групи і з кожної такої групи у вибірку попадає лише один елемент.

Типова, або районована вибірка організовується таким чином: генеральна сукупність розбивається на однорідні типові групи, райони, дільниці за певною ознакою, а потім з кожної такої групи відбирається певна кількість одиниць спостереження, пропорційно питомій вазі групи у генеральній сукупності. Перевагою типової вибірки є те, що, створюючи групи і відбираючи з них певну кількість одиниць спостереження, у неї попадуть представники різних типових груп і вибіркові характеристики, визначені на їх базі, будуть максимально наближені до генеральних характеристик. Вибірка стає вірогіднішою.

Серійна вибірка (гніздова) полягає в тому, що відбираються не окремі одиниці, а цілі групи (серії, гнізда) випадковим або механічним методом. У відібраних серіях обстежують всі одиниці без винятку, а результати розповсюджують на всю сукупність.

Вибірка елементів для вибіркового спостереження може здійснюватись способом повторного і безповторного відбору.

Повторним відбором називають такий відбір, при якому кожна обстежувана одиниця знову повертається до генеральної сукупності, продовжує брати участь у подальшому відборі і може потрапити повторно у вибірку для обстеження.

Безповторним називається такий відбір, при якому один раз описані одиниці спостереження у подальшому відборі участі не беруть. Безповторний відбір, як правило, дає точніші результати, ніж повторний.

Як відомо із математичної статистики, всі види відбору (крім механічного) можуть бути повторними і без повторними. Механічний відбір завжди безповторний.

Застосування того чи іншого способу формування вибіркової сукупності залежить від мети вибіркового обстеження, можливостей його організації і проведення. Найбільш поширеними є Комбіновані вибірки, які поєднують різні способи відбору: систематичний і серійний, районований і систематичний, простий випадковий і серійний. Поєднання способів відбору забезпечує високу репрезентативність результатів з найменшими трудовими і грошовими витратами на організацію і проведення досліджень.

Середня похибка вибірки при різних комбінаціях її видів і способів визначається по-різному, залежно від ступінчатої вибірки.

Залежно від того, як змішоється одиниця відбору, при послідовному проведенні кількох вибірок розрізняють одноступінчастий і багатоступінчастий відбір одиниць у вибіркову сукупність.

Одноступінчаста вибірка передбачає, що з досліджуваної сукупності відразу відбираються одиниці або серії одиниць для безпосереднього обстеження.

Багатоступінчаста вибірка припускає поступове вилучення із генеральної сукупності спочатку збільшених груп одиниць, потім груп, менших за обсягом і доти, доки не відберуть відповідні групи або окремі одиниці для подальшого дослідження. Вибірка може бути дво-, триступінчастою і більше. Однак треба уникати великого числа ступенів, детально плануючи організацію вибіркового спостереження. У багатоступінчастому відборі поєднуються різні способи. Наприклад, під час бюджетних обстежень сімей можна застосувати чотириступінчасту вибірку. Відбір населених пунктів можна здійснювати типовим (районованим) способом, вулиці в населених пунктах -— випад­ковим, будинки — механічним, а конкретну сім'ю — знову випадковим. Як видно з прикладу, в багатоступінчастій вибірці одиниці відбору на кожному ступені вибірки різні, а досліджують тільки одиниці, відібрані на останньому ступені.

Особливим видом вибіркового спостереження є моментне спостереження, суть якого полягає в тому, що на встановлені моменти часу фіксують окремі елементи процесу досліджуваного явища.

Моментне спостереження застосовують для вивчення використання робочого часу робітниками або часу роботи устаткування. У кожний момент спостереження фіксують, чи перебував робітник (чи верстат) у стані роботи, якщо ні, то з яких причин. Моментне спостереження охоплює роботу всіх робітників (або верстатів) цеху, а тому у цьому розумінні воно є суцільним. Вибірковим його вважають через те, що воно охоплює не весь час роботи цеху, а лише певні моменти часу, коли здійснюють контроль за роботою робітників чи устаткування. За допомогою мо-ментного спостереження отримують потрібну інформацію скоріше та з меншими затратами, ніж при суцільному спостереженні.

Дата добавления: 2013-12-14