Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Передмова

Передмова ------------------------------------------------------------------------------------------4

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ

для студентів всіх форм навчання зі спеціальності

5.03051001 «Товарознавство та комерційна діяльність»

2010р.

 

 


 

Укладач:Г.М.Данко, викладач дисципліни «Товарознавство продовольчих товарів»,

спеціаліст вищої категорії.

 

Рекомендовано методичною радою технікуму,

Протокол №1 від 17.09. 2010р.

Рецензент:

Лакатош І.М. – завідувач кафедрою товарознавства

та комерційної діяльності УНЦ КНТЕУ,

кандидат економічних наук

 

Зміст

Розділ І. Загальна частина------------------------------------------------------------------5-12

Розділ ІІ. Плодоовочеві товари-----------------------------------------------------------13-37

Розділ ІІІ. Зерноборошняні товари------------------------------------------------------38-48

Розділ ІV. Крохмаль, цукор, мед, кондитерські товари---------------------------49-66

РозділV Смакові товари--------------------------------------------------------------------67-83

Розділ VI. Мясо і м’ясні товари--------------------------------------------------------84-100

Розділ VII. Риба і рибні товари--------------------------------------------------------101-114

Розділ VII. Молоко і яєчні товари----------------------------------------------------115-124

Розділ IX. Яйця і яєчні товари---------------------------------------------------------125-126

Розділ X. Харчові жири------------------------------------------------------------------127-132

Список рекомендованої літератури-------------------------------------------------------133

 

Опорний конспект лекцій з курсу «Товарознавство продовольчих товарів» розроблений відповідно до робочої програми дисципліни, призначено для студентів спеціальності «Товарознавство та комерційна діяльність» денної, заочної та екстернатної форм навчання.

Метою опорного конспекту є надання практичної допомоги студентам в глибокому та повному опрацюванні всього курсу самостійно, згідно навчальної програми. В конспекті лекцій у максимально стислій формі висвітлено головні, найбільш суттєві питання товарознавства.

Цей конспект дозволяє формувати у студентів фахові знання з харчової та споживної цінності товарів, знань щодо факторів, які формують якість та асортимент товарів, класифікацію товарів, показники якості товарів та фактори збереження якості товарів.

Конспект побудований у вигляді схем, що мають логічну послідовність, блоків ключових питань, термінів та визначень, окремих малюнків. Основним завданням конспекту є створення у студента причинно-наслідкової схеми знань з питань «Товарознавства продовольчих товарів».

Конспект може бути використаний для поглиблення знань студентів з дисциплін «Товарознавство харчових продуктів» і «Основи товарознавства продовольчих товарів» при підготовці та проведенні різних типів занять і форм поточного, рубіжного та підсумкового контролю.

РОЗДІЛ І. ХІМІЧНИЙ СКЛАД ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ

ОСНОВНІ РЕЧОВИНИ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТА ЇХНІ ВЛАСТИВОСТІ

Основні речовини Вміст в харчових продуктах Властивості
І. Вуглеводи 1г – 3,8 ккал Моноцукри: 1.Глюкоза 2. Фруктоза 3. Галактоза   Фрукти, виноград, мед; Фрукти, мед, топінамбур; Входить в склад пектинових речовин. - при t 160-1900С карамелізується - гігроскопічні; - солодкий смак; - розчинені у воді кристалізуються, зброджуються.
Поліцукри: 1.Цукроза 2.Мальтоза 3.Лактоза 4.Трегалоза   Цукровий буряк,дині, тростини; Патока, солод; Молоко; Гриби. - клейстеризуються; - не розчиняються у холодній воді; - оцукрюються під дією кислот, ферментів; - реагує з йодом, старіє.
Нецукроподібні: 1. Крохмаль 2. Глікоген 3. Клітковина 4. Інулін 5. Пектин   Злакові, бобові, картопля; М'ясо тварин, риба, гриби; Оболонки зерна, шкірка фруктів, овочів; Цикорій, топінамбур, артишоки; Плоди, овочі, ягоди. - джерело енергії, клейстеризується; - приймає участь у ферментативних процесах; - не засвоюється; - замінник цукру; - здатний утворювати желе.
ІІ. Білки (азотисті речовини) 1г – 4 ккал 22 амінокислоти: Повноцінні (незамінні амінокислоти); Неповноцінні (колаген, еластин); Прості (протеїни); Складні (протеїди)   М'ясо, риба,сир, бобові; Ікра, яйця; Хрящі, оболонки, сухожилля. - набухають у воді (сухожилля, хрящі); - денатурація; - гідроліз; - гниття (глибокий гідроліз); - виконують захисну функцію; - джерело енергії.
ІІІ. Жири 1 г – 9 ккал Жирні кислоти: Насичені(масляна, пальмітинова, стеаринова); Ненасичені (ліноленова, арахідонова, олеїнова;   Переважають у продуктах тваринного походження Переважають у продуктах рослинного походження - розчиняються в бензині, ацетоні, ефірі; - утворюють емульсію; розкладаються при t 250 0С; - гідролізуються (збільшують кислотність); - окислення, прогіркання, гідрогенізація; - засвоюється в залежності від температури плавлення та вмісту жирних кислот;
IV. Жироподібні речовини Фосфоліпіди: 1.Лецитин 2.Цефаліни 3.Холестерин(зоостерин); 4.Ергостерин (фітостерин).   Яєчний жовток, соя, олія, ікра. Продукти рослинного походження Продукти тваринного походження Продукти рослинного походження - сприяють правильному обміну жирів в організмі; - затримують розвиток атеросклерозу; - перетворюються в вітамін Д3, гормони.
V. Вода   Хімічно зв’язана вода входить до складу продуктів у вигляді іонів або кристалогідратів Найбільший вміст: фрукти, овочі, м'ясо, молоко; Найменший: цукор, олія, жири, шоколад.) - утримується найбільш міцно; - виділити таку воду можна тільки при порушенні структури речовини;
Фізико-хімічна зв’язана: - абсорбційна; - осмотична. Борошно, крупи, крохмаль - утримується силовим полем на зовнішній і внутрішній поверхні міцел колоїдного тіла; - харчові продукти сухі на дотик і добре зберігаються.
Фізико-механічно зв’язана: - мікрокапіляри. Плоди, овочі. - воду можна вважати вільною, але вона за своїми властивостями відрізняється від вільної води.
VІ. Вітаміни С - аскорбінова кислота Шипшина, смородина, петрушка, перець. - використовується в ролі лікування печінки, легеневих та носових кровотечах, атеросклерозі.
К - філохінон Шпинат, салат, капуста - запобігає появі підшкірного і внутрім’язового крововиливу; - особливо багаті частинки рослин та листяні овочі.
А – ретинол Морква, абрикос, томати, молочні продукти. Продукти тваринного походження. - зустрічається в продуктах тваринного походження; - при відсутності кисню витримує нагрівання до 120-130 0С;
Д – кальциферол Риба, яйця, печінка - відсутність вітаміну призводить до остеомаляції, тобто такого стану, коли може відбуватися самовільний перелом кісток.
Е- токоферол Бобові, горіхи, печінка тріски - регулює функції розмноження; - найбільш стійкий витримує до 170оС, але руйнується під впливом ультрафіолетового проміння. -
В1- тіамін Хліб, ікра, свинина - відсутність призводить до тяжкого захворювання бері-бері.  
В3 – пантотенова кислота М'ясо птиці, риба, каші, соя - при відсутності – запалення шкіри, захворювання шлунку;
В6 -піридоксин Оселедець, біле м'ясо, крупи, яйця - синтезується рослинами і мікроорганізмами, у тому числі й мікроорганізмами кишечника людини.
В12 –ціанокобаламін Риба, хліб, печінка - не утворюється у тканинах рослин; - його синтезують головним чином мікроорганізми: бактерії, актиноміцети і синьо-зелені водорості; - нестача призводить до розвитку тяжких форм анемії.
Р – біофлавоноїди Чай, цитрусові - основна біологічна роль полягає в тому, що нормалізує стан капілярів і підвищує їх міцність
U– метилметионін Капустяний сік - використовується як ефективний засіб при лікуванні виразки шлунку; - міститься у капустяному соку.
VІІ. Ферменти Однокомпонентні Двокомпонентні Мають всі ті властивості, які характерні для білків. - тільки із залишків амінокислот; - крім залишків амінокислот мають ще небілкові групи, як протеїни; - мають абсолютну специфічність; - тільки одне перетворення, один тип реакції; - оптичної ізомерії молекул, здатні впливати тільки на один ізомер.
Ліази Каталізують реакції розпаду у процесах дихання - це ферменти, що каналізують не гідролітичний розпад складних сполук.
Ізомерази Приймають участь в процесах бродіння - каталізують поворотні внутрішньо-молекулярні перетворення органічних речовин в їх ізомери.
Лігази При виробництві вина, пива, сиро – варіння, кисло – молочних продуктів, дозріванні чаю. - каналізують об'єднання простих молекул завдяки енергії розпаду аденозинтрифосфату.
VIII. Глікозиди Амигдолін Соланін Капсаїцин Гесперидин (лимонін) В ядрах мигдалю, персиків Картопля томати, баклажани Гострий перець Шкірочка цитрусових - надають гіркого присмаку; - підвищений вміст шкідливий; - пекучий смак; - гіркий смак.
ІХ. Алкалоїди Кофеїн Теобромін Чай, кава Какао - вплив на центральну нервову систему, як збуджуючий засіб, у великих дозах пригнічує.
Х. Фітонциди   Сукупність харчових кислот, ефірних олій, глікозидів.   Містяться в цибулі, часнику, хріні, гірчиці. - це речовини рослинного походження різної хімічної природи, які здатні затримувати розвиток мікроорганізмів і навіть знищувати їх. - допомагають довше зберігати продукти; - під впливом ферментів окислюються.
ХІ. Дубильні речовини Поліфеноли Гідролізовані(таніни) Конденсовані (катаніни) Хурма, алича, чай, кава, шоколад, айва.   - надають продуктам в’язкий терпкий смак.
ХІІ. Мінеральні солі Мікроелементи: І – йод,Cu – мідь,Co – кобальт, фтор, хром, нікель Капуста, морква, картопля, буряк, жовток яйця.     - регулюють процес обміну речовин; - входять в деякі ферменти; - к-сть в продуктах від 0,03 до 6%;
Макроелементи: Ca – кальцій, P – фосфор,Fe – залізо, K – калій, магній, натрій Молочні продукти, жовток яйця; Хліб житній, яйця, риба, бобові; Субпродукти, яйця, хліб; Картопля, капуста, томати, кабачки.
Ультрамікроелементи: олово, свинець, ртуть, мідь. Потрапляють з різних джерел: посуд, металеві банки, с/г продукція оброблена хімікатами   - велика кількість викликає отруєння;
ХІІІ.Органічні кислоти Яблучна – кислий смак; Цитринова; Винна – кислий в’язкий смак; Молочна; Щавлева Фрукти. Ягоди, цитрусові. Виноград. Молочнокислі продукти, квашена капуста; Щавель, шпинат, ревінь.   - беруть участь в процесі обміну; - знижують вміст холестерину; - активізують травлення.  
ХІV. Барвні речовини Хлорофіл(зелений пігмент), Каротиноїди(жовто-оранжевий), Антоціани – від червоного до темно-синього Колір листя плодів, овочів.   Томати,морква, абрикос, жовток яйця   Виноград, буряк, вишні, чорна смородина   - надають фруктам, овочам різне забарвлення.    
ХV. Ароматичні речовини Ефірні олії, леткі речовини Цитрусові, кріп, коріандр, прянощі. - обумовлюють запах харчових продуктів; - покращують смак, збуджують апетит.

ТАБЛИЦЯ ВІТАМІНІВ

НАЗВА МОЖЛИВІ ПРОЯВИ НЕДОСТАЧІ ВІТАМІНІВ ДЖЕРЕЛА, ЩО МІСТЯТЬ ВІТАМІНИ ДОМОВА НОРМА
А (ретинол) Так звана «куряча сліпота». Сухість шкіри, часті запалення дихальних шляхів. Морква, салат, томати, шпинат, перець, петрушка, абрикоси, молочні продукти, яйця, печінка.   700-800 мкг
В1 (тіамін) Послаблення пам'яті та концентрації уваги, поганих сон та апетит. Хліб, бобові, ікра, каші, свинина, молоко, овочі, горіхи, дріжджі, баранина. 1,5 мг
В2 (рибофлавін) Лущення шкіри, «заїди» у куточках рота, сльозотеча, алергії. Печінка, яйця, риба, молочні продукти, горіхи, бобові, соя. 1,5 мг
В3 (пантотенова кислота) Безсоння, депресія, головний біль, неврози. Печінка, м'ясо птиці, риба, яйця, каші, дріжджі, баранина, свинина, яйця, овочі. 15-18 мг
В6 (піридоксин) Депресія, затримка води в організмі, труднощі із схудненням. печінка, оселедець, біле м'ясо, крупи, дріжджі, баранина, свинина, яйця, овочі. 2мг
В9 (фолієва кислота) Анемія, втома, погана пам'ять. Печінка, соя, крупи. 300 мг
В12 (ціанокобаламін) Анемія, втрата ваги, погана пам'ять. Печінка, риба, хліб, дріжджі, м'ясо. 3 мкг
РР (нікотинова к-та, ніацин) Порушення секреції шлунку, послаблення кровообігу, порушення обміну холестерину крові. Гриби сушені, нирка, печінка 15-20 мг
С (аскорбінова кислота) Втома, апатія, кровотеча ясен, втрата імунітета. Шипшина, смородина, журавлина, петрушка, перець, капуста, цитрусові. 80-100 мг
D (кальцийферол) Болі в суглобах, часті переломи кісток, випадання зубів. Жирна риба, яйця, молочні продукти, печінка. 10 мкг
Е (токоферол) Анемія, судоми м'язів, порушення протікання вагітності смуток. Зерна, бобові, горіхи, печінка, тріски, яловичина, яйця, шипшина. 10 мкг
К Підвищена кровотеча. Шпинат, салат, капуста,м'ясо 1 мкг

ТАБЛИЦЯ МІНЕРАЛІВ

НАЗВА МОЖЛИВІ ПРОЯВИ НЕДОСТАЧІ МІНЕРАЛІВ ДЖЕРЕЛА, ЩО МІСТЯТЬ МІНЕРАЛИ ДОМОВА НОРМА
КАЛЬЦІЙ Болі у кістках, легкість переломів, випадання зубів, карієс. Молочні продукти, риба, бобові, горіхи, соя. 1000мг
ФОСФОР Болі в кістках та зубах. М'ясо, молоко, яйця, риба, бобові, крупи, хліб.
МАГНІЙ Судоми, тремтіння повік, м’язова слабкість, аритмія серця. Кукурудза, квасоля, горох, зернові, соя, хліб. 350 мг
ЦИНК Повільне загоєння ран, проблеми із шкірою, волоссям, нігтями. Насіння соняшника, гриби, горіхи, кальмари, часник, цибуля, вівсяні пластівці, жовтки яєць, м'ясо, бобові. 20 мг
МІДЬ Малокрів’я, порушення психіки. Печінка, квасоля, буряк, вівсяні, пластівці, ягоди. 2 мг
ЙОД Порушення функції щитовидної залози. Морська капуста, риба, овочі, чорноплідна горобина. 0,1 мг
СЕЛЕН Облисіння, запалення шкіри, випадання зубів. Кукурудза, часник, дріжджі, морська риба, томати, гриби, хліб. 0,01 мг
ФТОР Утворення карієсу. Чай, шпроти, лосось.   1 мг
КОБАЛЬТ Схильність до новоутворень. Печінка, нирки.   0,1 мг
ХРОМ Цукровий діабет. Кукурудзяна борошно, хліб, молоко.    

ШКІДЛИВІ ВИДИ ХАРЧОВИХ ДОБАВОК, (ЕМУЛЬГАТОРІВ) ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ

Позначення добавок на упаковці товару Вплив на людину Позначення добавок на упаковці товару Вплив на людину Позначення добавок на упаковці товару Вплив на людину Позначення добавок на упаковці товару Вплив на людину Позначення добавок на упаковці товару Вплив на людину Позначення добавок на упаковці товару Вплив на людину
Е 102 Е 103 Е 104 Е 105 Е 110 Е 111 Е 120 Е 121 Е 122 Е 123 Е 124 Е 125 Е 126 Е 127 Е 129 Е 130 Е 131 Е 141   Н З П З Н З Н З П ДН, З Н З З Н Н З Р П   Е 142 Е 150 Е 151 Е 152 Е 153 Е 154 Е 155 Е 160 Е 171 Е 173 Е 180 Е 201 Е 210 Е 211 Е 212 Е 213 Е 214 Е 215 Е 216 Е 219 Р П ШШ З Р РК, АТ Н ШШ П П Н Н Р Р Р Р Р Р Р Р Е 220 Е 222 Е 223 Е 224 Е 228 Е 230 Е 231 Е 232 Е 233 Е 239 Е 240 Е 241 Е 242 Е 249 Е 250 Е 251 Е 252 Е 270 Е 280 Н Н Н Н Н Н Р ШШ ШШ Н ШШ Р П Н Р АТ АТ Р Н Д/ДІТЕЙ Е 281 Е 282 Е 283 Е 310 Е 311 Е 312 Е 320 Е 321 Е 330 Е 338 Е 339 Е 340 Е 341 Е 343 Е 400 Е 401 Е 402 Е 403 Е 404 Р Р Р З З З Х Х Р РШ РШ РШ РШ РК Н Н Н Н Н   Е 405 Е 450 Е 451 Е 452 Е 453 Е 454 Е 461 Е 462 Е 463 Е 465 Е 466 Е 477 Е 501 Е 502 Е 503 Е 510 Е 513Е Е 527   Н РШ РШ РШ РШ РШ РШ РШ РШ РШ РШ П Н Н Н ДН ДН ДН   Е 620 Е 626 Е 627 Е 628 Е 629 Е 630 Е 631 Е 632 Е 633 Е 634 Е 635 Е 636 Е 637 Е 907 Е 951 Е 952 Е 954 Е 1105 Н РК РК РК РК РК РК РК РК РК РК Н Н В ШШ З Р ШШ  
Умовні позначення шкідливих добавок Н- небезпечний, Р – рако утворюючий, Х – холестерин, З – заборонений, РК – розлад шлунку, П – підозрілий, ШШ – шкідливий для шкіри, АТ – змінює артеріальний тиск, ДН – дуже небезпечний Вплив на споживні властивості харчових продуктів Е 100- 182 – барвники Е 200- 299 – консерванти Е 300- 399 – антиоксиданти Е 400-499 – стабілізатори Е 500-599 – емульгатори Е 600 – 699 – підсилювач смаку і запаху Е 1000 і далі - підсолоджувачі Небезпечні для здоров’я консерванти: Е121,Е123,Е240,Е251,Е220-227,Е621
                         

       
 
   
Плодоовочеві: овочі, плоди, продукти переробки, гриби та продукти переробки. Зерно борошняні, хлібобулочні:зерно, крупа, борошно, хліб,макаронні. Цукровмісні: крохмаль, цукор, мед, кондитерські вироби. Смакові:напої, прянощі, приправи, тютюнові вироби.
 
   
М’ясні:м'ясо, м’ясні консерви, ковбасні вироби, м’ясокопченості. Рибні:риба, рибопродукти, рибні консерви, ікра. Молочно-масляні:молоко, молочно-кислі, масло, сири. Яєчні: яйця, меланж.
 
   
Олія Тваринні жири Маргарин, спреди, майонез Харчові концентрати Вітамінні препарати  
 
Класифікація харчових продуктів

 

 


Розділ ІІ. ПЛОДООВОЧЕВІ ТОВАРИ

СВІЖІ ОВОЧІ

 

 


СВІЖІ ГРИБИ

       
   
КЛАСИФІКАЦІЯ
 
 


Хімічний склад Якість Хвороби і пошкодження
Азотисті речовини (білки, фунгін) – 2-7% Жири - 0,2-0,9 % Вуглеводи (в т.ч. глікоген, тригалоза, манніт)1,3– 3,7%. Мінеральні речовини (K, P, Fe, Cu) – 0,6-1% Вітаміни - A, B2, C, D, P Вода – 86-89% Стан шляпинки і ніжки, повинні бути чистими, незів’ялими, немитими, не червивими, без землі і піску Укладають у кошики та ящики масою 1,5 – 2 кг Слід негайно реалізувати, оскільки через 1-2 доби вони зіпсуються.

ТОВАРОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА СВІЖИХ ГРИБІВ

Група Види Коротка характеристика Вимоги до якості та зберігання
Губчасті (трубчасті) Білі, підосичники, підберезники, маслята, моховики, польські Нижня частина шапинок цих грибів має тоненькі трубочки, складені у губчасту тканину Мають бути чистими, цілими, без піску, ґрунту, сортують за видом
Пластинчасті Рижики, грузді, підгрузді, печериці, лисички, опеньки, сироїжки Мають нижню частину шапинки у вигляді пластинок, що радіально розходяться від ніжки Укладають в корзини по 1,5 – 2 кг – крихкі; по 4-6 кг – щільні
Сумчасті Зморшок справжній та конічний, сморж, трюфель чорний літній Не мають вираженої шапинки, вона має вигляд сумки Зберігають при температурі від 0 до плюс 2 0 С, відносній вологості повітря 90-95%
Неїстівні та ядовиті Біла поганка, мухомори, несправжні опеньки та лисички, сатанинський --- ---
Умовно їстівні Дубовик, синяк, груздь сірий, сизий, свинуха тонка Ці гриби необхідно декілька разів відварювати, а відвар з отруйними речовини зливати  
Категорії свіжих грибів
Перша Друга Третя Четверта
Білий, рижик, груздь справжній Маслюк, опеньки, підосичники, дубовики, синяки, грузді, вовнянки, печериці, трюфелі Моховики, рядовки, козляки, сироїжки, грузді (крім справжнього), лисички, зморшки Сироїжки чорна і рожева, свинухи, валуй, гнойовик білий, їжовик, дощовик

ПЕРЕРОБЛЕНІ ГРИБИ

           
   
   
 

 


РОЗДІЛ ІІІ. ЗЕРНОБОРОШНЯНІ ТОВАРИ

ХІМІЧНИЙ СКЛАД ЗЕРНА ЗЛАКОВИХ КУЛЬТУР, ГРЕЧКИ ТА НАСІННЯ ЗЕРНОБОБОВИХ КУЛЬТУР

Зерно Хімічний склад, г/100 г
Вода Білки Жири Вуглеводи в тому числі   Мін.речовини: Кальцій, магній, фосфор, калій, натрій Вітаміни
всього Крохмаль Цукри (моно - і дисахариди) Клітковина
Пшениця       70,7          
М’яка озима 14,0 11,2 2,1   54,0 1,2 2,4   1,7 магній   В1,В2,РР,Р
М’яка ярова 14,0 12,5 2,3   53,0 0,9 2,5
Тверда 14,0 13,0 2,5   54,5 0,8 2,3
Жито 14,0 9,9 2,2 72,7 54,0 1,5 2,6 В3912, А, Е
Ячмінь 14,0 10,3 2,4 70,1 48,1 1,3 4,3 1,2 В6, РР, Е
Кукурудза 14,0 10,3 4,9 69,8 56,9 1,6 2,1 2,4 кальцій А, Е, В6
Рис 14,0 7,5 2,6 71,9 55,2 0,9 9,0 4,6 фосфор РР, В6
Овес 13,5 10,0 6,2 68,6 36,6 1,1 10,7 3,2 кальцій Е, В16, РР
Просо 13,5 11,2 3,9 68,8 54,7 1,9 7,9 2,9 калій В1, В6
Гречка 14,0 10,8 3,2 69,3 52,9 1,5 10,8 1,7 магній Е, В12, РР
Горох 14,0 20,5 2,0 60,1 44,0 4,6 5,7 2,8 натрій калій Е, РР,В1
Квасоля 14,0 21,0 2,0 58,8 43,3 3,2 3,9 3,6 фосфор калій В6, В2, РР
Соя 12,0 34,9 17,3 29,2 3,5 5,7 4,3 5,0 залізо калій В1, В2, РР

 

 

ПОВЗДОВЖНІЙ РОЗРІЗ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ

Повздовжній розріз зерна пшениці: 1-плодова оболонка; 2- насіннєва оболонка; 3- алейроновий шар; 4- ендосперм; 5- щиток; 6- зародок; 7- борідка.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Тема 8. Облік операцій на підприємствах з іноземними інвестиціями . | Асортимент виноградних вин
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 745; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.032 сек.