Таблиця 8. Класифікація груп

Найважливішою ознакою, найголовнішою психологічною характеристикою соціальної групи є "Ми-почуття", яке виявляється у потребі відокремлення однієї спільноти від іншої, будучи критерієм усвідомлення належності індивіда до певної групи. Не менш значуща така соціально-психологічна характеристика групи, як функціонально-рольова диференціація, що означає розподіл між індивідами, підгрупами функціональних ролей, зумовлених характером спільних цілей і завдань, умов і засобів їх реалізації, складом, рівнем кваліфікації осіб. Усе це передбачає кооперативну взаємозалежність індивідів, взаємодоповнювання внутрігрупових відносин.

Люди одночасно належать до багатьох соціальних груп (табл.. 8). У них вони формуються, розвиваються, спілкуючись і взаємодіючи з іншими людьми. У груповій взаємодії відбуваються становлення та самореалізація особистостей. Різні групи мають для них різну значущість.

З огляду на чисельність соціальні групи поділяють на малі (мікросоціальні спільноти), середні (локальні спільноти) і великі (мікросоціальні спільноти). Кожна з них,

Основна ознака	Види груп	Загальна характеристика

Безпосередність взаємозв'язків	Умовні Реальні	Ознаками для таких груп Є вік, стать, професійна, політична належність тощо. Умовне абстрагування застосовується, наприклад, у статистичних цілях. Члени такої групи не перебувають один з одним у безпосередньому контакті, не спілкуються і можуть не знати один про одного Представлені вони як спільнота людей, об'єднаних спільною діяльністю, цілями, інтересами, потребами для взаємодії і досягнення мети. Основою таких груп є об'єктивний процес обміну діяльністю та П результатами, безпосередня, реальна взаємодія і спілкування. Утворюються вони з метою об'єднання зусиль для розв'язання певних завдань, досягнення спільних цілей
Кількісний аспект	Малі Великі	Це відносно невелика кількість людей, які безпосередньо контактують між собою і об'єднані спільними завданнями і цілями. До них належать робітничі колективи, наукові лабораторії, спортивні команди та ін. Існуючи реально, малі групи доступні безпосередньому сприйманню, осягнуті за своїм розміром і часом. Вивчати їх можна, працюючи з усією групою (спостереження, опитування, тестування тощо). Малі групи поділяють на вже сформовані (групи високого рівня розвитку) і ті, що формуються (вони вже задані зовнішніми соціальними вимогами, але ще не згуртовані спільною діяльністю) Це об'єднання багатьох людей, які не перебувають у безпосередньому контакті, взагалі можуть не знати про існування один одного. За певних обставин велика група може збігатися з умовною. Вона стає реальною, якщо індивідів об'єднують певні структурно-формальні (організаційно-комунікативні, функціонально-рольові) і соціально-психологічні (ціннісно-нормативні, управлінські) характеристики. Поділяються на: 1) стійкі (етноси, класи, народності та ін.). Характеризуються тривалістю
	Середні	існування, закономірністю виникнення, становлення і формування з точки зору соціального розвитку та історії. Управляються специфічними соціальними механізмами (традиції, звичаї), у зв'язку з чим можна виокремити і описати певний типовий для представника таких груп спосіб життя і мислення, особливості характеру тощо; 2) стихійні (натовп, публіка та ін.). Випадковість виникнення цих груп спричинює короткочасність існування, неглибоку психологічну спільність почуттів і настроїв. Управління ними здійснюється за допомогою соціально-психологічних механізмів емоційної природи (навіювання, наслідування, зараження) У таких групах, як І в малих, зберігається безпосередність спілкування індивідів, але вже з певними уповноваженими представниками групи
Соціальний статус, офіційна регламентація і спосіб організації взаємодії	Офіційні Неофіційні	Мають організаційну структурованість, юридично визначене становище, статут і регламент, права та обов'язки осіб як усередині групи, так і поза нею, зовні задані соціально значущі цілі діяльності Утворюються завдяки внутрішнім чинникам їх існування (спільність інтересів, симпатія, дружба, любов). Для них характерні тісні особистісні взаємини, постійність контактів представників групи. Можуть утворюватися як у межах формальних груп, так і поза ними
Значущість для особистості	Референтні Групи членства	Це така спільнота, з якою людина порівнює себе, до якої себе відносить і на цінності й норми якої рівняється у своїй діяльності, поведінці та вчинках Характеризують реальну належність людини до певної спільноти
Тривалість існування	Тимчасові Постійні	Об'єднання, яке існує рівно стільки, скільки потребує ситуація Діяльність їх розрахована на тривалий період
Сила впливу на особистість	Первинні Вторинні	Становлять коло найближчого оточення (сім'я, шкільний клас, студентська група, трудовий колектив) Їх діяльність передбачає коло дальшого й ширшого соціального середовища, де взаємодія є не такою інтенсивною (школа, університет тощо)
Міра відкритості, доступності для широкого загалу	Закриті Відкриті	Характеризуються закритою діяльністю, умовами життя (трудова колонія, військовий вуз та ін.) Характеризуються доступністю великому загалу (колектив фабрики, цивільний вуз та ін.)
Рівень розвитку	Дифузні (лат. — розповсюдження, поширення, розтікання) Асоціація Корпорація (лат. — об'єднання) Колектив	Це такі об'єднання людей, які перебувають у стадії становлення і характеризуються відсутністю згуртованості, спільної діяльності. Такі групи нечітко окреслені за складом, високодинамічні й слабоінтегровані. Індивіди в них пов'язані локально й опосередковано Переважно добровільне об'єднання людей чи організацій для досягнення спільної мети. Ціннісні орієнтації реалізуються в умовах групового спілкування Це організована група людей, об'єднаних для досягнення певної мети на основі Цехових, комерційних та ін. інтересів Група людей, об'єднана загальними цілями і завданнями, що досягла в процесі соціально цінної спільної діяльності високого рівня розвитку

вирізняючись принципами формування, функціями, так чи інакше впливає на індивіда.

Першою емпіричною реальністю для людини є мала соціальна група.