Запитання для самоперевірки. 1. Законодавче і нормативне регулювання аудиторської діяльності в Україні

1. Законодавче і нормативне регулювання аудиторської діяльності в Україні.

2. Назвіть функції Аудиторської палати України.

3. Аудиторська палата України, порядок її створення і діяльності.

4. Назвіть три варіанти розподілу й планування праці аудитора.

5. Дайте характеристику кожному варіантові розподілу та планування праці аудитора.

6. Які методи коригування праці аудиторів Ви знаєте?

7. Назвіть види контролю якості праці аудиторів.

8. Зі скількох нормативів складається система національних нормативів аудиту в Україні?

9. З якою метою був упроваджений Кодекс професійної етики аудиторів України?

10. Назвіть найважливіші принципи професійної етики.

Тема 3. Методика проведення аудиту

План

1. Умови підготовки, форма і зміст листа-зобов'язання аудиторської організації на проведення аудиту.

2. Договір про надання аудиторських послуг.

3. Методика проведення аудиту.

4. Методичні прийоми організації аудиторської перевірки.

Література

1. Про аудиторську діяльність: Закон України № 3125-ХІІ від 22.04.1993р. // Закони України. Т.5. – К.: Ін-т Законодавства Верховної Ради України, 1996. – С. 103-112.

2. Белуха Н. Т. Аудит: Учебник. – К.: Знання, КОО,2000.-С.169-205.

3. Аудит: Учебник для вузов / В. И. Подольский, Г. Б. Поляк, А. А. Савин и др.; Под ред. проф. В. И. Подольского. – М.: ЮНИТИ-ДАНА,2001.-С.180-209,259-266.

4. Давидов Г. М. Аудит: Навч. посіб. –К.: Т-во “Знання”, КОО, 2001.-С.41-45.

5. Аудит і ревізія підприємницької діяльності: Навч. посібн./ Ф. Ф. Бутинець та ін.; За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. – Ж.: ПП “Рута”,2001. – С.61-100.

1. Умови підготовки, форма і зміст листа-зобов'язання аудиторської організації на проведення аудиту

Для проведення аудиторської перевірки на етапі її підготовки необхідно внести порозуміння у взаємовідносини між економічним суб'єктом і аудиторською організацією. Визначити взаємні права, зобов'язання й відповідальність аудиторської організації та економічного суб'єкта можна в листі-зобов'язанні й договорі на проведення аудиту.

Закордонний досвід свідчить, що для разових угод між аудиторською організацією та економічним суб'єктом можна використати лист-зобов'язання, який юридично вважається офертою.

Офертою визначається адресована одному чи декільком конкретним особам пропозиція, що достатньо виразно відображає наміри особи, котра їх зробила, вважати себе такою, що уклала договір із тим адресатом, який прийме цю пропозицію. Оферта повинна містити суттєві умови договору. Що стосується економічного суб'єкта, котрому направляється лист-зобов'язання (оферта), то він може погодитись на цю пропозицію. Згода на умови, висловлені в оферті, називається її акцептом.

Українське цивільне законодавство передбачає такі можливості для здійснення діяльності аудиторськими організаціями:

--- надіслати економічному суб'єкту лист-зобов'язання, який містить усі суттєві умови договору та, отримавши лист-зобов'язання, підписаний замовником, вважати себе зв'язаною договірними відносинами з ним і розпочинати аудиторську перевірку;

--- надіслати економічному суб'єкту лист-зобов'язання й, одержавши згоду замовника, укласти з ним звичайний договір на проведення аудиту, що не повинен суперечити умовам листа-зобов'язання;

--- укласти з економічним суб'єктом звичайний договір на проведення аудиту за результатами переговорів і взагалі не використовувати лист-зобов'язання;

--- укласти з економічним суб'єктом договір на проведення аудиту, а лист-зобов'язання використати як додаток до договору, в якому вказати додаткову інформацію для економічного суб'єкта.

Листу-зобов'язанню повинна передувати офіційна пропозиція економічного суб'єкта з проханням про надання йому аудиторських послуг (рис. 3.1).

Пропозиція клієнту

Пропозиція аудитора

Лист аудитору

Лист клієнту

Лист відповідь аудитора

Ні

Лист відповідь клієнта

Ні

Так

Так

Обстеження об’єкта аудиту

Інформація про клієнта

Оцінка клієнта

Згода клієнта

Ні

Договір на проведення аудиту

Так

Рис. 3.1. Процедура укладання договору на проведення аудиту

Після цього аудитор зазвичай проводить попереднє планування та знайомство з організацією клієнта. Таке попереднє планування дає можливість аудитору краще зрозуміти обсяг майбутніх робіт, приблизно оцінити їх вартість і зробити лист-зобов'язання більш діловим та конкретним, а в ряді випадків (наприклад, незвичний характер майбутньої роботи, небажання псувати свою репутацію контактами із сумнівними клієнтами тощо) просто відмовитись від подальших робіт.

Лист-зобов’язання підтверджує згоду аудитора на проведення аудиту і містить таку інформацію:

- мета аудиту;

- розподіл відповідальності;

- обсяг (масштаб) аудиту;

- форми підсумкових документів;

- вимога вільного доступу до необхідної інформації та недопущення впливу (тиску) на думку аудитора;

- можливість аудиторського ризику й межа суттєвості;

- можливість залучення до проведення аудиту інших спеціалістів і експертів;

- планування аудиту та порядок визначення винагороди за проведення аудиту.

Наприкінці проекту листа аудиторська організація просить керівництво економічного суб'єкта підписати і повернути підколоту копію листа із зазначенням її відповідності його (економічного суб'єкта) розумінню умов аудиту чи надіслати аудиторській організації зауваження за змістом даного листа. При цьому необхідно нагадати, що зауваження економічного суб'єкта на оферту трактуються Цивільним кодексом як відмова від акцепту і нова оферта. У цьому випадку аудиторській організації пропонується вибір:

- погодитись на умови замовника аудиту;

- висунути зустрічні пропозиції та почати наступний раунд переговорів і узгоджень умов;

- відмовитись від роботи із цим клієнтом, якщо вимоги замовника неприйнятні для аудитора.

Дата добавления: 2013-12-14