I. Напади

1) Великі напади — з судомами, які протікають ряд фаз:

передчуття (нудота, сенестопатія) → аура (кольоровий образ перед очима і містичні відчуття) → тонічна фаза (хворий напружується і витягується) → клонічна фаза (здригання, скорочення м'яз) → післяпаморочний стан (патологічний сон).

Небезпечні можливістю прикушення язика. Супроводжуються класичними сутінками.

2) Малі напади:

· абсанс

· судоми без падіння і втрати свідомості

· неприємні відчуття в животі

· сенестопатії

· епілептичні галюцинації без судом

· амбулаторні автоматизми

· епілептичні вокалізації (незрозумілі звуки)

· ритмічні жувальні рухи на фоні звуженої свідомості

3) Епілептиформні напади — виникають одноразово, не супроводжуються психічними змінами, що властиві Е., спровоковані ураженням головного мозку.

4) Аутоіндуковані напади — навмисне викликаються хворими гіпервентиляцією, фіксацією погляду на яскравому світлі (у олігофренів, з метою привернення до себе уваги).

5) Еквіваленти нападів — напади дисфорії, напливи класичних сутінків, сомнамбулізм, напади дромоманії.

Епілептичний статус — ускладнення при епілепсії, стан при якому напади безперервно повторюються, тривають бильше 30 хвилин і між ними свідомість не прояснюється. Це свідчить про набряк мозку, і у 30-50% випадків завершується летально.

II. Психічні зміни

1) Зміни особистості (розвивається епілептоїдна психопатія).

2) Зміни інтелекту:

· загальмованість, в'язкість, негнучкість мислення

· погіршення пам'яті, що призводить до звуження словникового запасу — олігофренія, часто поява зменшувальних слів

· епілептична деменція

2. Психічні розлади при травматичних ураженнях головного мозку.

Види ЧМТ:

- струси (комоції)

- забиття (контузії)

- здавлення (компресії)

Етапи прояву наслідків ЧМТ:

I. Початковий етап — вимкнення свідомості (приголомшеність, сопор, кома).

II. Гострий етап — одразу після опритомнення виникають гострі травматичні психози (делірій з галюцинаціями, амнезії).

III. Пізній період — через кілька тижнів після ЧМТ, травматичні афективні психози (МДП).

IV. Етап віддалених наслідків — через кілька місяців-років, особливо при зловживанні алкоголем, перевтомах, поганому харчуванні, гіподинамії.

Варіанти проявів:

· Травматична церебростенія — дратівлива слабкість, виснажуваність, вегетативні прояви (головні болі, коливання тиску, вестибюлярні порушення, розлади сну).

· Травматична енцефалопатія — характерні психопатоподібні реакції (від апатії до грубості, жорстокості, втрати колишніх інтересів).

· Епілептиформні розлади.

· Травматичні деменції — черех травматичне ураження головного мозку.

Особливості травматичних уражень головного мозку у дітей:

- першими ознаками є не втрата свідомості, а запаморочення, нудота з блюванням, підвищення температури і розлади сну;

- найважчі симптоми з'являються через кілька днів після ЧМТ;

- у періоді віддалених наслідків переважає рухова розгальмованість, збудливість, емоційна вибуховість, ейфорія, а астенія значно рідше;

- характерні розлади потягів — виникає ризикованість і дромоманія;

- порушення легко піддаються лікуванню, але якщо виникають до 3-х років, то часто переростають у інтелектульний дефект і епілепсію.

3. Органічні деменції.

1) Деменції при хворобі Альцгеймера.

Причина - дифузна атрофія кори головного мозку. Починаються з прогресуючого ослаблення пам'яті, розладів мовлення, зорового сприйняття, рухів (паркенсонізми).

Часті епілептиформні напади. Це переважно сенильні деменції.

2) Деменції при хфоробі Піка.

Особливістю є відносно ранній початок, безперервне прогресування тотальної недоумкуватості, особливо помітні персеверації, а розлади пам'яті не так помітні.

3) Деменції при хворобі Гентінгтона (хорея) — спадково дегенеративне захворювання, зумовлене генетичними аномаліями. Особливістю є атрофія від підкірки до кори головного мозку.

Починається в 20-40 років, без істотних розладів пам'яті, а в центрі рання алкоголізація, асоціальна і кримінальна поведінка, розгальмованість потягів, істеричні риси особистості, прояви шизоїдної психопатії (органічна модель шизофренії).

1. Аутизм — це важка форма патології розвитку з порушенням соціально-комунікативних і мовленнєвих функцій і наявністю нетипових стереотипних інтересів.

2. Ехололія — повторювання хворим звернених до нього слів.

3. Шизофренія — ендогенне прогресуюче психічне захворювання з обов'язковим розвитком психічного дефекту в емоційно-вольовій сфері.

4. Пестивіруси — вірус чумки.

5. Маячення — помилкові судження і висновки, переконаність в речах, що не відповідають дійсності.

6. Галюцинації - сприйняття без об'єкта.

7. Символізм мислення - оперування символами зрозумілими тільки для хворого, вживання вигаданих слів.

8. Резонерство — порожні поверхові міркування псевдонаукового змісту. Багатословність, мудрування, банальність думок — міркування заради міркувань.

9. Неологізми - вигадані чудернацькі слова.

10. Шизофазія — мовлення по типу монологу, з великим напливом слів і ознаками розірваного мислення.

11. Розірване мислення - незрозуміле поєднання ідей на фоні ясної свідомості («словесний салат» + симптом монолога).

12. Алогія - відсутність логіки.

13. Абулія - патологічна відсутність бажань і спонукань до діяльності.

14. Апатія - байдужість до всього (до себе, оточуючих, подій тощо), відсутність бажань, мотивів, повна бездіяльність.

15. Емоційна тупість - хворі відчужені, байдужі до близьких, не переймаються навіть смертю родичів, часто переважають грубо-егоїстичні інтереси (нездатні до співпереживання, емпатії).

16. Кататонічний ступор — дуже напружені м'язи, що проявляється як каталепсія (воскова гнучкість) — хворий застигає у незручній позі (симптом «повітряної подушки», поза ембріона + симптом хоботка — у дітей через заціпенілі м'язи).

17. Ступор — повне знерухомлення з мутизмом і зниженням реакцій на подразники.

18. Гедофренія — підвищений, ненормально сильний потяг до насолод.

19. Онейроїд (сновидно-маривне потьмарення) — потьмарення свідомості з напливом мимовільних, фантастичних сновидно-маривних уявлень у вигляді цілісних картин.

20. Емоційна тупість — хворі відчужені, байдужі до близьких, не переймаються навіть смертю родичів, часто переважають грубо-егоїстичні інтереси (нездатні до співпереживання, емпатії).

21. Проста Ш. — втрата інтересу до всього, зниження активності, емоційна холодність, аутичність, розгальмування потягів, резонерство, вичурність, фрагментарні маячення;

22. Гебефренічна Ш. — окрім симптомів простої Ш., на першому плані — дивні гримаси, кривлення, невмотивований сміх, нецензурне мовлення, антидисциплінарна поведінка, розгальмованість потягів, інстинктивна поведінка;

23. Кататонічна Ш. — симптоми простої шизофренії + на першому плані психомоторні розлади (кататонічне збудження чи ступор);

24. Параноїдна Ш. - окрім симптомів простої Ш., на першому плані маячення і галюцинації.

25. Шизотипічний розлад — стійка декомпенсація при шиизоїдному розладі особливості (проявляється появою психотичних симптомів).

26. Шизоафективні розлади — на фоні клінічної картини Ш., більш виразні і тривалі афективні порушення.

27. Депресивний ступор — страждальний вираз обличчя може раптово змінитися меланхолічним раптусом.

28. Епілепсія — хронічне захворювання викликане ураженням ЦНС і характеризуєся повторними нападами.

29. Класичні сутінки — збудження свідомості з напливом зорових галюцінацій, часто на червоному фоні, але при цьому виконання послідовних автоматичних дій

30. Абсанс — короткочасна втрата чи пригнічення свідомості буквально на долю секунди, з наступною амнезією (лише на цей момент).

31. Сенестопатія — комплексні незвичні відчуття в тілі не пов'язані з соматичними порушеннями (переміщення, переливання, перетікання).

32. Амбулаторний автоматизм — повна дезорієнтація зі збереженням впорядкованої псевдоадекватної поведінки, сомнамбулізм, лунатизм, фуги, транси.

33. Епілептичні вокалізації — незрозумілі звуки.

34. Епілептиформні напади — виникають одноразово, не супроводжуються психічними змінами, що властиві Е., спровоковані ураженням головного мозку.

35. Аутоіндуковані напади — навмисне викликаються хворими гіпервентиляцією, фіксацією погляду на яскравому світлі (у олігофренів, з метою привернення до себе уваги).

36. Еквіваленти нападів — напади дисфорії, напливи класичних сутінків, сомнамбулізм, напади дромоманії.

37. Епілептичний статус — ускладнення при епілепсії, стан при якому напади безперервно повторюються, тривають бильше 30 хвилин і між ними свідомість не прояснюється.

38. В'язкість мислення - надмірна деталізація, невміння відокремити основне від другорядного, неможливість вийти з певного кола ідей («лабіринтне М.»).

39. Психічний недорозвиток (олігофренія) — тотальнийнервово псизічний недорозвиток, який зачіпає не тільки інтелект, а і інші психічні функції.

40. Епілептична деменція — значне зниження пам'яті + своєрідні зміни мислення — в'язкість (неможливість відділити головне від другорядного).

41. Приголомшеність — початкова ознака ЧМТ, інтоксикацій чи пухлинного процесу - збіднення психічної діяльності (беземоційність, мало думок, скутість рухів, відсутність сновидінь), збереження грубої орієнтації при неможливості сприйняття дрібних деталей (часткова амнезія)

42. Сопор (сопорозний стан) — зберігається тільки больова чутливість, внаслідок чого спостерігаються прості психічні реакції на дуже сильні зовнішні впливи.

43. Кома (коматозний стан) — повне пригнічення психічної діяльності, працюють центри життєдіяльності тощо.

44. Делірій — ілюзорно-галюцинаторне порушення свідомості.

45. Амнезія — часткова чи повна втрата пам'яті. Неможливість запам'ятовувати, проблеми з пам'яттю.

46. МДП — ендогенне захворювання, що протікає у формі нападів чи фаз між якими повністю відновлюється психічне здоров'я і відсутні зміни особистості.

47. Травматична церебростенія — дратівлива слабкість, виснажуваність, вегетативні прояви (головні болі, коливання тиску, вестибюлярні порушення, розлади сну).

48. Травматична енцефалопатія — характерні психопатоподібні реакції (від апатії до грубості, жорстокості, втрати колишніх інтересів).

49. Травматичні деменції — черех травматичне ураження головного мозку.

50. Дромоманія — імпульсивний потяг до бродяжництва (спочатку втеча з дому через психотравму, потім як звична реакція на будь-яку незвичайну ситуацію, як наслідок, втечі стають неочікуваними та невмотивованими).

Дата добавления: 2013-12-14