Відтворення основних фондів підприємства, його види. Просте та розширене відтворення основних фондів, його форми

МСА = Qф * ВСА

ВСА = Ва / Qо

РСА = Ва * КУК

КУК = Кр / СЧР

РСА = ЗВп * РНА

РНА(%) = 1 – ÖЛВ / ПВ

Метод зменшення залишкової вартості (метод зменшення залишку).

РСА = Ва / КСВ

де Ва – вартість, що амортизується, грн.; КСВ – корисний строк використання основних фондів, років.

Річна норма амортизації (РНА) у % визначається так:

_n

де ЛВ – ліквідаційна вартість об’єкта; ПВ – первісна вартість об’єкта; n – кількість років корисного використання об’єкта.

Річна сума амортизації (РСА) визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року (ЗВп - різниця між первісною вартістю та сумою нарахованої амортизації) та річної норми амортизації (РНА):

3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості. Річна сума амортизації при використанні цього методу визначається аналогічно попередньому методу. Відмінність полягає у визначенні річної норми амортизації (РНА): вона обчислюється виходячи зі строку корисного використання об’єкта і подвоюється.

Ці два методи рекомендується застосовувати для тих основних фондів, які мають максимальну віддачу на початку строку їх корисної експлуатації

4. Кумулятивний метод. Характерною рисою є використання кумулятивного коефіцієнту (КУК), який визначається так:

де Кр -кількість років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання основних засобів; СЧР – сума числа років його корисного використання.

Річна сума амортизації (РСА) має розраховуватись так:

* Виробничий метод. Характерною рисою є використання виробничої ставки амортизації ( ВСА):

де Qо – загальний обсяг продукції(робіт, послуг), який підприємство очікує виробити з використанням об’єкта основних засобів.

Рекомендується застосовувати для тих основних фондів, використання яких розраховується на початково оцінений обсяг виробництва.

Місячна сума амортизації (МСА) визначається як добуток фактичного місячного обсягу виробництва продукції (Qф) та виробничої ставки амортизації (ВСА):

Дещо відрізняються методи амортизації, що можуть застосовуватись підприємствами при розрахунку прибутку до оподаткування. Згідно з діючим Законом “Про оподаткування прибутку” підприємства можуть застосовувати тільки наступні методи амортизації: прямолінійного списання та прискореного нарахування амортизації (для основних засобів, що відносяться до третьої групи). У даному законодавчому акті визначена специфічна методика розрахунку річної суми амортизації згідно з визначеними методами.

Для обчислення амортизаційних відрахувань основні фонди поділяють на такі групи:

1 група – будівлі, споруди, їхні структурні компоненти, передавальні пристрої;

2 група – автомобільний транспорт та вузли; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи машини для обробки інформації; інформаційні системи; телефони, мікрофони та рації; різне конторське обладнання, устаткування та приладдя;

3 група – інші основні фонди не включені до груп 1 і 2.

Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначаються за наступною формулою:

А = Ба*Н/100%,

де А – сума амортизаційних відрахувань, грн.

Ба – балансова вартість відповідної групи основних фондів на початок звітного періоду, грн.;

Н – норма амортизаційних відрахувань до балансової вартості кожної з груп основних фондів, %.

Згідно із законом встановлені наступні норми амортизації:

На календарний рік На квартал

Група 1 – 5% 1,25%

Група 2 – 25% 6,25%

Група 3 – 15% 3,75%

За застосування прискореного методу амортизації коефіцієнт індексації основних фондів не використовується. Норми прискореної амортизації встановлюються залежно від строку експлуатації основних фондів:

1-й рік – 15%

2-й рік – 30%

3-й рік – 20%

4-й рік – 15%

5-й рік – 10%

6-й рік – 5%

7-й рік – 5%

Положення про прискорену амортизацію не поширюється не підприємства, що випускають продукцію, ціни на яку встановлюються державою.

Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватись у першому місяці використання об’єкта в розмірі 50% вартості, що амортизується, та решта 50% - у місяці їх вилучення з активів; або в першому місяці використання об’єкта у розмірі 100% його вартості.

Нарахування амортизації проводиться щомісячно. Місячна сума амортизації при використанні методів зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, прямолінійного та кумулятивного визначається діленням річної суми на 12. Суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням суми витрат підприємства і зносу необоротних активів.

Необхідною передумовою удосконалення формування, використання та відтворення основних фондів підприємства є проведення аналізу їх стану, руху та ефективності використання. Аналіз здійснюється за допомогою системи фінансових показників, яка включає:

1. Показники стану основних фондів:

Показники	Алгоритм розрахунку	Умовні позначення
К-т зносу основних фондів (Кз)	Зоф / ПВоф	Зоф – знос основних фондів, ПВоф – первісна вартість основних фондів
К-т придатності основних засобів	1 - Кз

2. Показники руху (інтенсивності оновлення) основних фондів:

К-т оновлення основних фондів	ОФввед / ОФк	ОФввед – вартість нових введених основних фондів, ОФк – вартість основних фондів на кінець звітного періоду
К-т вибуття основних фондів	ОФвиб / ОФп	ОФвиб – вартість основних фондів, що вибули; ОФп – вартість основних фондів на початок звітного періоду

3. Показники ефективності використання основних фондів:

Фондовіддача	ОР / ОФ	ОР- обсяг реалізації продукції у звітному періоді, ОФ - середня вартість основних фондів у звітному періоді
Прибутковість основних фондів	ЧП / ОФ	ЧП – чистий прибуток підприємства від операційної діяльності у звітному періоді

4. Показники забезпечення підприємства основними виробничими фондами:

Фондомісткість	ОФв / Вп	ОФв – вартість основних виробничих фондів; Вп – вартість виробленої продукції
Фондоозброєність	ОФв / Ч	Ч – середньооблікова чисельність працівників

Підприємства всіх форм власності мають право проводити щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:

Кі = (Іі – 10%) / 100%,

де Кі – коефіцієнт індексації балансової вартості основних фондів на початок звітного року; Іі – індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація.

Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація основних фондів не проводиться. У разі, коли підприємство застосувало коефіцієнт індексації, воно зобов’язане визначити капітальний дохід у сумі, що дорівнює різниці між скорегованою балансовою вартістю відповідної групи основних фондів та балансовою вартістю такої групи основних фондів до індексації. Сума капітального доходу включається до складу валових доходів кожного звітного кварталу і дорівнює одній четвертій відсотка річної норми амортизації відповідної групи основних фондів від суми капітального доходу такої групи.

Відтворення основних фондів представляє собою процес безперервного відновлення виробничих фондів. Відтворення основних фондів визначається переліком характерних ознак:

· Основні виробничі фонди поступово переносять свою вартість на вартість виготовленної продукції;

· В процесі відтворення основних фондів відбувається одночасно рух вартості та споживчої вартості;

· Відбувається нагромадження у грошовій формі вартості основних фондів, яка частково переноситься на готову продукцію;

· Основні виробничі фонди відновлюються у натурально-речовинній формі через достатньо довгий проміжок часу, що дає можливість маневрування коштами амортизаційного фонду.

В процесі господарської діяльності основні фонди знаходяться в постійному русі, тобто здійснюється кругообіг. При чому це поняття можна розглядати в двох аспектах:

А) як цикл вартісного кругообігу основних фондів (час обігу основних фондів) це проміжок часу, протягом якого відбувається відновлення вартості основних фондів через механізм амортизаційних відрахувань. В процесі повного циклу вартісного кругообігу основні фонди проходять три стадії:

1) На першій стадії відбувається виробниче використання основних фондів та нарахування амортизаційних відрахувань. На цій стадії основні фонди в процесі експлуатації зношуються і переносять частину своєї вартості на готову продукцію. Цей процес здійснюється впродовж декількох операційних циклів і призводить до втрати споживчої вартості основних фондів (повного їх зносу).

2) На другій стадії відбувається перетворення вартості основних фондів, що знаходяться у виробничій формі, у грошову форму. На цій стадії формується амортизаційний фонд.

3) На третій стадії кошти амортизаційного фонду спрямовуються на відновлення діючих (поточний або капітальний ремонт) або придбання аналогічних видів (інвестиції) основних фондів. Саме з цією стадією, в деякій мірі, і пов’язане поняття “циклу відтворення основних фондів

Б) як цикл відтворення основних фондів це проміжок часу, протягом якого відбувається процес формування, використання та відновлення споживчої вартості основних фондів. Основні стадії цього циклу такі:

1) Створення основних фондів:

= планування та розподіл капітальних вкладень;

= проектування;

= здійснення капітальних вкладень.

2) Підготовка до експлуатації:

= введення в експлуатацію;

= освоєння основних фондів.

3) Експлуатація основних фондів:

= використання за цільовим призначенням (виробниче використання) та паралельне формування джерела відновлення вартості (амортизаційного фонду);

= часткова втрата вартості;

= протидія втраті (відновлення) споживчої вартості шляхом поточного та капітального ремонту, модернізації.

4) Завершення експлуатації основних фондів:

= повна втрата споживчої вартості;

= виведення основних фондів з експлуатації.

Як бачимо, наведені поняття відрізняються як за змістом, так і кількісно. Для ефективного використання основних фондів цикл відтворення основних фондів повинен бути більш тривалим, ніж цикл їх вартісного кругообігу. В цьому випадку підприємство отримує додатковий дохід за рахунок використання накопиченої амортизації.

Коли спостерігається зворотна ситуація, то підприємство не має фінансових джерел для відновлення основних фондів у зв’язку з не завершенням амортизаційного періоду і несе збитки через списання залишкової вартості основних фондів на фінансові результати діяльності.

Залежно від результатів зміни споживчої вартості основних фондів виділяють два види їх відтворення:

1) Просте відтворення, при якому досягається збереження споживчої вартості основних фондів. Тобто оновлення основних фондів здійснюється у тому ж обсязі в рамках суми накопиченої амортизації. Необхідний обсяг оновлення основних фондів при простому відтворенні (ОВпрос) визначається наступним чином:

Дата добавления: 2013-12-14