Оказання невідкладної допомоги при кишковій кровотечі

1. Покладіть хворого у ліжко на спині без подушки і підніміть ножний кінець ліжка. Забезпечте хворому повний фізичний і психічний спокій.

2. Викличте лікаря.

3. Покладіть на живіт міхур із льодом.

4. Визначте артеріальний тиск і основні параметри пульсу.

5. Підготуйте потрібні коагулянти та систему для внутрішньо­венного краплинного введення інфузійних розчинів.

Запам'ятайте! При перших ознаках шлунково-кишкової кровотечі не давайте хворому нічого всередину.

При деяких захворюваннях виникає затримка випорожнення (запор). Запор — это задержка кала в кишечнике более 48 ч., заключается в медленном продвижении содер­жимого по кишечнику и редком его опорожнении (дефе­кации) малым количеством плотного кала.

Запор может возникнуть без всякого заболевания ки­шечника, особенно у больных пожилого и старческого возраста, только в результате неправильного питания, когда пища в количественном и качественном отношении; не служит достаточным раздражителем кишечной пери­стальтики. Это происходит при скудном питании или, употреблении концентрированной, легкоусваиваемой пи­щи, содержащей мало остатков (растительной клетчат­ки) для формирования кала. Недостаточное содержание жидкости в кишечнике при общем обезвоживании также затрудняет перистальтику и продвижение каловых масс.

Атонический запор возникает в результате слабости кишечной мускулатуры и при пониженной раздражимо­сти кишечной стенки. При этом кишечное содержимое находится в правом отделе толстой кишки вместо 10—12 часов20—24 часа и даже неделю. Атонический запор может быть рефлекторного происхождения при заболеваниях соседних органов.

Спастический запор часто является выражением об­щего невроза с преобладанием тонуса парасимпатиче­ской нервной системы. Спастически сокращаются обычно участки толстой кишки, каловые массы здесь задержи­ваются, а в вышележащих отделах происходит гнилост­ное разложение белковых веществ, еще больше раздра­жающее кишечник и усиливающее спазмы.

Запор может быть обусловлен механическим препят­ствием при опухолях кишечника или брюшной полости, при перегибах кишок, спайках и т. д. При непроходимо­сти кишечника (закупорка, заворот) происходит за­держка не только каловых масс, но и газов.

Привычный запор условнорефлекторного происхож­дения возникает у людей, повторно усилием воли подав­ляющих рефлекс к дефекации.

Запор может быть и следствием понижения чувстви­тельности прямой кишки при злоупотреблении клизмами, а также при поражениях центральной нервной системы.

При запоре больные ощущают тяжесть и вздутие в животе, боли, испытывают чувство неполного опорож­нения кишечника. Всасывание продуктов гниения вслед­ствие застоя каловых масс в кишечнике вызывает отрав­ление- организма, что выражается головными болями, ощущением вялости, разбитости.

При возникновении у больного запоров необходимо позаботиться о строгом соблюдении больным предпи­санной ему диеты.

Больные, соблюдающие постельный режим, часто страдают запором, причиной которого является не только их основное заболевание, но и недостаток движений, недостаточное количество потребляемой пищи вследствие понижения аппетита и т. д. Поэтому ухаживая за боль­ным, медицинская сестра должна убеждать его съедать всю пищу и чаще поить.

ДІЄТА № З Показання до застосування: хронічний коліт у періоді загострення та ремісії зі схильністю до закрепів.

Мета призначення: посилення перистальтики тонкої та товстої кишок, регулювання процесу випорожнення кишок.

Виключаються: овочі, багаті на ефірні масла (часник, цибуля, редька, бобові), гриби.

Обмежуються: макаронні вироби, вироби з тіста, тістечка, жирні сири.

Режим харчування: невеликими порціями 5—6 разів на день, ос­новну кількість їжі дають у першій половині дня, натще дають кефір. Спеціального кулінарного оброблення їжа не потребує. Слід виключити смажені страви.

Рекомендовані продукти харчування та страви: овочі, багаті на рослинну клітковину (капуста, буряк, морква, житній хліб учорашньої випічки), круп'яні супи на овочевому, м'ясному або риб- ному бульйоні, нежирне м'ясо та риба (варені, тушковані, парові розсипчасті каші (крім пшоняної), велика кількість кисломолочні продуктів, компоти із сухофруктів, свіжих фруктів та ягід, печені яблука.

Кроме того, для борьбы с запором периодически, по назначению врача, применяют всевозможные слабитель­ные средства и клизмы. Сестра должна проследить не только за тем, был ли у больного стул, но и за количе­ством стула. Точно так же она должна знать результаты клизмы.

У больных, страдающих атоническим запором, в пря­мой кишке могут образовываться значительные скопле­ния затвердевших каловых масс, которые приходится извлекать пальцами, так как в таких случаях клизмы не дают эффекта. Под больного подкладывают судно, се­стра надевает резиновую перчатку, обильно смазывает ее вазелиновым маслом и, вводя один или два пальца в прямую кишку, извлекает из нее каловые скопления по частям. Если вовремя не удалить затвердевший кал, он может окаменеть и, оказывая давление на кишечную стенку, вызвать в ней образование пролежней. После удаления кала ставят очистительную клизму.

ВИКОРИСТАННЯ ОЧИСНОЇ КЛІЗМИ

Оснащення:

1. кухоль Есмарха (скляний, емальований або гумовий) ємкіс­тю 1—2 л з наконечником і краном;

2. вода температури 28—32 °С, 1—1,5 л (у разі схильності до спазмів кишок температура води — 37— 39 °С, у разі атонії ки­шечнику - 18-20 °С);

3. вазелін;

4. штатив-стійка;

5. судно;

6. відро або таз;

7. гумові рукавички;

8. фартух із пластикату;

9. клейонка;

10. 3% розчин хлораміну;

11. маркіровані ємкості для чистих і використаних наконеч­ників.

Очисну клізму призначають для розрідження та вилучення вмісту нижнього відділу товстої кишки.

Показання до використання очисної клізми

1) Закреп.

2) Підготовка породіль до пологів.

3) Підготовка хворих до планових операцій на органах трав­ного тракту та малого таза.

4) Підготовка хворих до рентгенівських обстежень органів трав­ного тракту, малого таза, тазових кісток, тазового відділу хребта.

5) Підготовка хворих до ендоскопічних обстежень кишок.

6) Отруєння та інтоксикація.

7) Підготовка до постановки лікарської клізми.

Протипоказання до використання очисної клізми

1. 1. Гострий апендицит.

2. Гострі запальні процеси товстої кишки зі схильністю до кро­вотеч.

3. Виразкові процеси товстої кишки та відхідника.

4. Тріщини заднього проходу.

5. Кровотеча з травного тракту.

6. Розпад пухлини прямої кишки.

7. Перші дні після операцій на органах травного тракту.

8. Випадіння прямої кишки.

Місце виконання процедури. Якщо дозволяє стан хворого, про­цедуру очисної клізми виконують у спеціальній туалетній кімна­ті, де є кушетка, штатив-стійка для підвішування кухля Есмарха, раковина, маркіровані ємкості для чистих і використаних наконеч­ників, дезінфекційні розчини, вазелін. Хворим, які перебувають на ліжковому режимі, процедуру виконують у ліжку.

Дата добавления: 2013-12-13