Циркулярная фазовая анизотропия

Студент повинен

Модуль2

Студент повинен

Модуль 1.

знати: поняття, предмет, систему та структуру соціології, розвиток соціологічної думки, визначення поняття соціум, соціологічне дослідження, закономірності його проведення;

уміти: орієнтуватися видах соціальних досліджень, застосовувати різноманітні форми та методи регулювання поведінки

знати: визначення поняття «суспільство», «соціальна стратифікація», «глобальні фактори соціального розвитку», «соціальна діяльність»

уміти: визначати сутність та суперечності суспільного розвитку, проводити соціологічне дослідження

Критерії оцінювання знань та умінь учнів

Критерії оцінки	Бали	Шкала ECTS	Оцінка за іспит	Оцінка за залік
Базові пробіли в знаннях	1-29	F	«незадовільно»	«не зараховано»
Результати можуть задовольнити мінімальні вимоги(допуск до участі в заходах підсумкового контролю)	30-59	Е	«незадовільно»	«не зараховано»
Результати задовільні але із значними (істотно важливими) пробілами	60-70	D	«задовільно»	«зараховано»
Результати добрі з незначними помилками	71-85	С	«добре»	«зараховано»
		ВА	«відмінно»	«зараховано»

Критерії переведення балів у звичайну оцінку

Оцінка	Коефіцієнт переводу
Відмінно	0, 86-1
Добре	0,71-0,85
Задовільно	0,6-0,7
Незадовільно	0,01-0,59

Загальна кількість балів з дисципліни

Оцінка	М-1	М-2	Атестація	Всього
Відмінно	34-40	34-40	18-20	86-100
Добре	28-33	28-33	15-17	71-85
Задовільно	24-27	24-27	12-14	60-70
Незадовільно	0-23	0-23	0-11	0-59

Критерії підсумкової оцінки знань

"Відмінно" 86-100 балів

- засвоєння практичного, лекційного та самостійного курсів дисципліни; - вільне володіння матеріалом в рамках програми

"Добре" 71-85 балів

- засвоєння практичного, лекційного та самостійного курсів дисципліни; - володіння матеріалом в рамках програми

"Задовільно" 60-70 балів

засвоєння практичного, лекційного та самостійного курсів дисципліни

неповне володіння матеріалом, відповідь не систематизована, маються неточності.

Відмінної оцінки заслуговують відповіді тих осіб, які показали тверді знання матеріалу, що передбачений учбовою програмою, використовували для підготовки та засвоїли базову літературу, розібралися в спірних точках зору по викладеним питанням, вміють навести відповідні приклади з чинного законодавства і юридичної практики, чітко і послідовно викладають питання, що розглядаються.

Доброї оцінки заслуговують відповіді тих, хто показав тверді знання матеріалу в об'ємі учбової програми, не допустив суттєвих помилок при відповіді на питання, зумів чітко викласти матеріал, проілюстрував його прикладами з законодавства та юридичної практики.

Задовільної оцінки заслуговують відповіді осіб, які показали знання основного матеріалу в об'ємі учбової програми і дійсних методичних рекомендацій, але допустили неточність у відповідях, неточність висвітлення окремих понять чи показали поверхове знання з питань. Ця оцінка виставляється також у випадку недостатньо чіткої і не послідовно викладеної відповіді.

Незадовільної оцінки заслуговують відповіді осіб, які показали недостатні знання учбово-програмного матеріалу, виявили суттєві прогалини в знаннях основного матеріалу. Це проявляється в незнанні основних понять і положень учбового курсу, в невмінні зв'язати загальнотеоретичний матеріал з прикладами з чинного законодавства, юридичної притики, що свідчить про непідготовленість до професійної діяльності зі спеціальності "Правознавство".

Література

1. Піча В. М. Соціологія. - Львів: 1995.

2. Соціологія: Підручник (За загальною редакцією проф. В.П. Андрущенко, проф. М. І. Горлача.) - Харків: 2000.

3. Соціологія: Матеріали до лекційного курсу (Н. Черниш, О. Семашко.)-К.: 1996.

4. Социологический словарь. Сост. А. Н. Елсуков, К. В, Шульга: Мн.: Университетское: 1991.

5. Комаров М. С. Социальная стратификация й социальная структура.-М.: 1992.

6. Как провести социологическое исследование / Под ред. М. К. Горшкова й Ф. 3. Шереги. - М.: 1985.

7. Соціологія: Терміни, поняття, персоналії./ За заг. ред. В.М. Пітча. – К.: „Каравела”, Львів: 2000.

8. Аверьянов Л. Я. Социология: что она может и знает. — М.: Социолог, 1993.

9. Захарченко М. В., Погорілий О. І. Історія соціології від античності до початку ХХ ст. — К.: Либідь, 1993.

10. История социологии: Учеб. пособие / Под ред. А. Н. Елеукова и др. — Минск: Высш. шк., 1993.

11. Номозин А. Н., Кравченко А. И. Популярная социология. — М.: Мысль, 1990.

12. Социология / Г. В. Осипов (рук. авт. колл.) и др. — М., Мысль, 1990.

13. Сорокин П. А. Общедоступный учебник социологии: Статьи разных лет. — М.: Наука, 1994.

14. Тощенко Ж. Т. Социология. Общий курс — М.: Прометей, 1994.

15. Щекин Г. В. Система социологического знания. — К.: МАУП, 1995.

16. Щепаньский Я. Элементарные понятия социологии. — М.: Прогресс, 1969.

17. Соціологія. Курс лекцій / За ред. проф. В. М. Пічі. — К.: Заповіт, 1996.

18. Якуба О. О. Соціологія: Навч. посібник для студентів. — Харків: Константа, 1996.

19. Арон Р. Этапы развития социологической мысли. — М., 1993.

20. Вебер М. Основные социологические понятия // Избр. произв. — М., 1990.

21. Гречихин В. Г. Лекции по методике и технике социологических исследований. — М., 1989.

22. Громов И., Мацкевич А., Семенов В. Западная социология. — СПб., 1997.

23. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда: Метод социологии. — М., 1991.

24. Западная теоретическая социология. — М., 1997.

25. Здравомыслов А. Г. Социология конфликта. — М., 1995.

26. История социологии в Западной Европе и США. — М., 1993.

27. История зарубежной социологии. — М., 1995.

28. Кондратюк Л. Й. История социологии Украины в именах. — Луцк, 1996.

29. Куликов Л. М. Основы социологии и политологии: Учеб. пособие. — М., 2000.

30. Осипов Г. В. Теория и практика социологических исследований. — М., 1993.

31. Парсонс Т. Система современных обществ. — М., 1997.

32. Погорілий О. І. Соціологічна думка ХХ століття. — К., 1996.

33. Радаев В. В., Шкаратан О. И. Социальная стратификация. — М., 1995.

34. Ручка А. О., Танчер В. В. Курс історії теоретичної соціології. — К., 1995.

35. Современная американская социология. — М., 1994.

36. Сорокин П. Система социологии. — М., 1993.

37. Сорокин П. Человек, цивилизация, общество. — М., 1992.

38. Дворецька Г. В. Соціологія: Підручник. — К., 2002.

39. Брегеда А. Ю. та ін. Соціологія. Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисципліни.— К., 1999.

40. Соціологія ХХ века. Новейшая социология. — М., 1995.

41. Смелзер Н. Социология. — М., 1994.

При прохождении линейно поляризованного света сквозь кристалл кварца вдоль его оптической оси плоскость поляризации света поворачивается вокруг направления луча (рис.3.4.23). Вещества, в которых наблюдается это явление, называются оптически активными (кварц, скипидар и так далее). Угол поворота плоскости поляризации j пропорционален толщине слоя вещества проходящего света: j=a , где a - удельное вращение (угол поворота плоскости поляризации света слоем оптически активного вещества единичной толщины) длина пути света, a зависит от длины световой волны l (вращательная дисперсия), температуры и природы вещества.

Вдали от полос поглощения a ~ 1/ l ². Это закон Био.

В растворах , где с – объёмно-весовая концентрация оптически активного вещества в растворе, коэффициент пропорциональности зависит от природы оптически активного вещества и растворителя, температуры и длины световой волны и называется удельным вращением раствора, длина пути света.

С помощью этой формулы можно определить концентрацию с оптически активного вещества в растворе.

В зависимости от направления вращения плоскости поляризации оптически активные вещества делятся на право- и левовращающие, т.е. вращающие по и против часовой стрелки, если смотреть навстречу световому пучку.

Способность поворачивать плоскость поляризации приобретают даже оптически неактивные вещества, если их поместить в продольное магнитное поле (эффект Фарадея). Схема установки для наблюдения этого эффекта состоит из соленоида с исследуемым веществом, который помещен между двумя скрещенными поляризаторами Р и Р΄. Создание магнитного поля приводит к просветлению поля зрения. Поворотом плоскости пропускания анализатора Р΄ добиваются затемнения, и таким образом находят угол поворота плоскости поляризации:

,

где V – постоянная Верде (или магнитная вращательная способность), длина пути света, В –индукция магнитного поля в соленоиде. Постоянная Верде зависит от рода вещества, его физического состояния и длины волны света.

Направление вращения связано только с направлением магнитного поля . От направления луча направление вращения не зависит. Поэтому при отражении луча зеркалом и возвращении его в исходную точку поворот плоскости поляризации удваивается.

Знак вращения условно считают, если смотреть вдоль магнитного поля (вдоль вектора ). Для большинства веществ вращение происходит вправо. Такие вещества называются положительными. Встречаются и отрицательные вещества, вращающие влево.

Дата добавления: 2013-12-14