Уран – Терій – Протактиній – Уран – Свинець

На кожному етапі такого перетворення вивільняється енергія, яка далі передається у вигляді випромінювань. Відкриття Бекереля та дослідженню Кюрі передувало відкриття невідомих променів, які в 1895 році німецький фізик Вільгельм Рентген назвав Х-променями, а в подальшому, в його честь, названо рентгенівськими.

Перші ж дослідження радіоактивних випромінювань дали змогу встановити їх небезпечні властивості. Про це свідчить те, що понад 300 дослідників, які проводили експерименти з цими матеріалами, померли внаслідок опромінення.

Усі джерела іонізуючого випромінювання поділяються на природні (космічні промені, а також радіоактивні речовини, які знаходяться в землі)та штучні (ядерні реактори, прискорювачі заряджених частинок, рентгенівські установки, штучні радіоактивні ізотопи, прилади засобів зв’язку високої напруги

Природні і штучні іонізуючі випромінювання можуть бути електромагнітними (гамма випромінювання і рентгенівське) і корпускулярне (альфа-випромінювання, бета випромінювання і потік частинок (нейрони, протони).

Рентгенівське випромінювання виникає в результаті зміни стану енергії електронів, що знаходяться на внутрішніх оболонках атомів. Рентгенівські промені проходять тканини людини наскрізь

Гамма -випромінювання виникають при збудженні ядер атомів або елементарних частинок. Джерело випромінювання є ядерні вибухи, розпад ядер радіоактивних речовин. Це випромінювання може іонізувати інші речовини. Використовується в медицині для стерилізації приміщень.

Альфа-випромінювання – утворюється при ядерних перетвореннях. Вони затримуються аркушем паперу, практично не здатні проникати через шкіряний покрив. Тому вони не несуть серйозної небезпеки організму, доки не потрапляють всередину організму. Проникають в біологічні тканини на 30-40мкм.

Бета-випромінювання – це електронне та позитронне випромінювання з безперервним енергетичним спектром, що виникає при ядерних перетвореннях. Вони мають меншу іонізуючу і більшу проникаючу здатність у порівнянні з альфа-частинками. Вони повністю затримуються шаром грунту товщиною 3 см. Проникають в тканини організму на глибину 1-2 см.

Контакт з іонізуючим випромінюванням являє собою серйозну небезпеку для життя та здоров’я людини.

Серед різноманітних видів іонізуючого випромінювання надзвичайно важливими при вивченні питання небезпеки для здоров’я і життя людини є випромінювання, що виникають в результаті розпаду ядер радіоактивних елементів, тобто радіоактивне випромінювання.

Небезпека, викликана дією радіоактивного випромінювання на організм людини буде тим більшою, чим більше енергії передасть тканинам це випромінювання. Кількість такої енергії, переданої організму, або поглинутої ним, називається дозою.

Поглинута доза випромінювання – це фізична величина, яка дорівнює співвідношенню середньої енергії, переданої при випромінюванні речовині, до маси речовини в ньому:

Дата добавления: 2013-12-14