Системи, що працюють під тиском. Правила безпеки

Посудини, що працюють під тиском - це герметично закриті ємкості, які призначені для ведення хімічних, теплових та інших технологічних процесів, а також для зберігання і перевезення газоподібних, рідких та інших речовин, що знаходяться під надлишковим тиском. До них належать парові та водогрійні котли; компресори; холодильні установки; стаціонарні посудини; балони і газгольдери; трубопроводи пари, газу та гарячої води.

Небезпека при експлуатації полягає у можливому раптовому вибуху великої потужності за рахунок вивільнення енергії адіабатичного розширення пари або газу. Так, при вибуху посудини, яка знаходиться під тиском 1МПа, при її об’ємі 1 м³, вивільняється енергія близько 10 МВт. При цьому руйнуються технологічні конструкції, що часто супроводжується важкими травмами.

Посудини, що працюють під тиском, належать до обладнання підвищеної небезпеки.

Таблиця.

Класифікація посудин та апаратів першої групи,
що працюють під тиском

Вид посудини	Робочий тиск, МПа	Температура середовища, °С	Умовно допустиме значення
Парові котли з об’ємом парового простору V>10л; ємкості, резервуари, цистерни, бочки, місткістю V>25л	р > 0,07	t > 115	рV > 20
Водогрійні котли з об’ємом водяного простору V>10л; посудини для води, місткістю V >25л	р> 0,07	рV > 20
Балони для стиснених, зріджених та розчинених газів, місткістю V > 25л	р> 0,07	рV > 20

Організаційними причинами вибуху котлів є порушення правил експлуатації і режимів роботи, відповідно до інструкцій правил безпеки.

Основними технічними причинами вибуху котлів є різке зниження рівня води в колекторі котла, перевищення робочого тиску, незадовільний водний режим котла, що призводить до утворення накипу, накопичення вибухонебезпечних паливних газів, дефекти конструкційних елементів і брак основних вузлів, що знижує їх механічну міцність і надійність у процесі експлуатації.

Котли оснащуються пристроями автоматичного контролю рівня води та припинення подачі палива до горілок, водомірним склом, манометрами та запобіжними клапанами, термометрами та термопарами, апаратурою контролю тяги у топці котла, запірною і регулюючою арматурою, що попереджують можливість аварії.

Котельні розміщують в окремих будівлях, які не прилягають до виробничих та інших будівель. Приміщення котельної будується з незгораючих матеріалів. Воно повинне мати два виходи і бути обладнане вентиляцією та аварійним освітленням.

Вибухи при роботі компресорів можуть відбуватися внаслідок перевищення тиску стисненого повітря, підвищення його температури при стисненні та утворення вибухонебезпечних сумішей кисню з продуктами розкладу мастил, а також при порушенні вимог безпеки в процесі обслуговування, експлуатації га догляду за технічним станом компресорів. Вони призводять до руйнування бладнання, будівлі, а також можуть призвести до травмування обслуговуючого персоналу.

Холодильні установки небезпечні, тому що холодоагенти, які використовуються в них, можуть спричинити отруєння, а суміш холодоагента із повітрям може бути вибухонебезпечною.

Для безаварійної експлуатації компресорних і холодильних установок необхідно суворо дотримуватися правил безпеки.

Компресорні установки є небезпечними, тому що при стисненні повітря від атмосферного тиску до 1 МПа його температура може підвищитись з 20°С до 300°С, мастила при цьому частково випаровуються, а при надмірному змащуванні розпилюються у вигляді туману, що може утворювати вибухонебезпечну суміш з повітрям. Дотримання вимог до мастил та режимів змащування у поєднанні з надійним охолодженням є основним заходом попередження вибухів парів мастила при його розкладі. У компресорах низького тиску і малої продуктивності достатньо повітряного охолодження, а в інших необхідно застосовувати водяне охолодження.

Кожна компресорна установка повинна бути оснащена системою автоматики та контролю, арматурою, манометрами, запобіжними клапанами, термометрами і термопарами, контактними пристроями та іншими приладами контролю, що забезпечують її надійну і безаварійну роботу. Компресори продуктивністю біля 50 м³/хв мають бути обладнані пристроями для автоматичного регулювання тиску нагнітання.

Компресорні станції з трьома і більше компресорами обладнуються системою дистанційного контролю, сигналізацією роботи установок і блокуючими пристроями, які автоматично вимикають привод компресора при перевищенні температури і тиску стисненого повітря та температури води, що надходить з компресора після охолодження.

Вибухи та аварії холодильних установок інколи трапляються внаслідок гідравлічного удару, відмови запобіжних пристроїв і розриву нагнітального трубопроводу чи балонів з холодильним агентом та витоку холодоагента (аміаку або фреону) крізь нещільні з’єднання. Аміак утворює з повітрям вибухонебезпечну суміш, що особливо небезпечно при ремонтних роботах з відкритим полум’ям. Газоподібний аміак токсичний, його граничнодопустима концентрація у повітрі робочої зони дорівнює 20 мг/м³. Рідкий аміак викликає тяжкі опіки шкіри та опіки очей, що може призвести до сліпоти. Компресори, як правило, слід розміщувати в окремих одноповерхових будівлях.

Аміачні холодильні установки розміщують з дотриманням протипожежних норм. Машинне й апаратне відділення холодильних установок не слід з’єднувати проходом з виробничими приміщеннями. Вони обладнуються проточною вентиляцією з підігрівом повітря у холодний період року, яка забезпечує двократний повітрообмін, аварійною вентиляцію, аварійним освітленням та двома евакуаційними виходами.

У промисловості й побуті широко застосовується природний та штучний газ, який потребує виконання відповідних правил і норм безпеки. Обладнання, яке використовує газ, по якому він подається, регулюється та обліковується, належить до об’єктів підвищеної небезпеки і вимагає особливої обережності при експлуатації.

Природний газ легший за повітря (густина 0,72 кг/м³) і у випадках витікання може накопичуватися у верхній частині приміщення, а зріджений газ, який майже удвічі важчий за повітря, – у нижній частині приміщення.

Газопроводи, газорегуляторні пункти і газорегуляторні установки, що розташовані на території та в приміщеннях підприємства, працюють під тиском до 0,6 МПа. Тому їх експлуатацію треба здійснювати у відповідності із затвердженими Держнаглядохоронпраці України Правилами безпеки в газовому господарстві, які містять вимоги безпеки до будови газопроводів всередині приміщень та споживаючого газ технологічного і виробничого обладнання, порядок приймання об’єктів в експлуатацію, їх обслуговування та нагляд за ними.

До обслуговування газового обладнання, газопроводів і газорегуляторних установок допускаються особи віком від 18 років, що пройшли курс навчання та склали відповідні іспити.

На підприємствах, що використовують газ як паливо, наказом роботодавця призначаються особи, відповідальні за безпечну експлуатацію газового господарства, а для забезпечення нагляду за його технічним станом створюється газова служба або ці функції по договору виконує районна служба газового господарства.

Працівники, що експлуатують газові установки, проходять періодичну перевірку знань з безпечних прийомів роботи щорічно, а інженерно-технічні працівники – один раз на три роки.

Питання для самостійної роботи:

1. КЗпП України:

Охорона праці.

Праця жінок.

Праця молоді.

Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням.

Професійні спілки. Участь працівників в управлінні підприємствами, установами, організаціями.

Трудовий колектив.

3. Правила безпеки при виконанні вантажних та транспортувальних робіт.

4. Температура спалаху.

5. Температура займання.

6. Температура самозаймання.

7. Тверді горючі речовини.

8. Спалимі рідини.

9. Горючі гази.

10. Пило-повітряні суміші.

11. Самозаймання.

12. Оцінка вибухопожежонебезпеки об’єкта.

13. Системи забезпечення вибухопожежної безпеки об’єкта.

Тести з курсу „Охорона праці в галузі освіти”

Варіант №1

1. Який вид інструктажу проводиться на робочому місці до початку роботи з новоприйнятим працівником або працівником, який буде виконувати нову для нього роботу:

а) вступний; б) первинний на робочому місці; в) повторний; г) цільовий; д) позаплановий.

2. Вік, з якого допускається прийняття на роботу:

а) з 14; б) 16; в) 17; г) 19; д) 20.

3. На підприємствах, що використовують найману працю, витрати на ОП становлять:

а) 0,5% від суми реалізованої продукції; б) 0,2% від суми реалізованої продукції;

в) 0,2 % від фонду оплати праці; г) 0,5 % від фонду оплати праці.

4. Курс ОП офіційно впроваджений у навчальні програми:

а) у 1966 р. б) у 1976 р. в) у 1968 р. г) у 1929 р.

5. Закон України „Про охорону праці”прийнятий Верховною Радою України:

а) 14.10.1992 р. (переглянутий і затверджений 21.11.2002 р.);

б) 14.10.1995 р. (переглянутий і затверджений 21.11.2002 р.);

в) 15.11.2002 р. (переглянутий і затверджений 21.11.2002 р.).

6. Трудовий договір може бути:

а) безстроковим;

б) на визначений строк;

в) таким, що укладається на час виконання певної роботи;

г) письмовим.

7. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється:

а) не пізніше 5-ти днів після прийняття на роботу;

б) не пізніше 7-ми днів після прийняття на роботу;

в) не пізніше 10-ти днів після прийняття на роботу.

8. Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніше:

а) як через 2 місяці; б) як через 1 місяць; в) як через 3 місяці

з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації.

9. Закон України „Про Охорону праці” складається:

а) з преамбули та 8-ми розділів; б) з преамбули та 9-ти розділів;

в) з преамбули та 10-ти розділів; г) з преамбули та 7-ми розділів.

10. Тривалість роботи напередодні святкових, неробочих днів скорочується:

а) 2 години; б) 1 годину; в) 1,5 години; г) 0,5 годин.

Варіант №2

1. Вік, з якого допускається прийняття на роботу:

а) з 14; б) 16; в) 17; г) 19; д) 20.

2. При 6-денному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати:

а)7 годин при тижневій нормі 40 годин;

б) 6 годин при тижневій нормі 40 годин;

в) 4 години при тижневій нормі 40 годин.

3. Для вимірювання освітленості і світлотехнічних величин застосовують прилади:

а) люксметри; б);дозиметри; в)люменметри.

4. Інструктажі за часом і характером проведення поділяють на:

а) вступний; б) первинний; в) повторний;

г) позаплановий і цільовий; д) поточний.

5. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється:

а) не пізніше 5-ти днів після прийняття на роботу;

б) не пізніше 7-ми днів після прийняття на роботу;

в) не пізніше 10-ти днів після прийняття на роботу.

6. Нещасні випадки визнаються пов’язаними з виробництвом, і складається акт за формою:

а) Н-2; б) Н-1; в) НТ; г) Н-3.

7. Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менше як:

а) 24 календарних дні;

б) 28 календарних днів;

в) 26 календарних днів;

г) 25 календарних днів.

8. Тривалість роботи напередодні святкових, неробочих днів скорочується:

а) 2 години; б) 1 годину; в) 1,5 години; г) 0,5 годин.

9. Служба ОП створюється на підприємстві при кількості працюючих:

а) 100 і більше осіб; б) 50 і більше осіб; в) 60 і більше осіб.

10. Відпустка без збереження заробітної плати не може перевищувати:

а) 14 календарних днів на рік;

б) 15 календарних днів на рік;

в) 24 календарних дні на рік;

г) 30 календарних днів на рік.

Варіант №3

1. Кількість радіактивної енергії, переданої організму, або поглинутої ним, називається:

а) грей; б) доза; в)радіан.

2. Перерва для відпочинку і харчування надається тривалістю:

а) не більше 2-х годин; б) не більше 1-ї години; в) не більше 3-х годин;

3. Інструктажі за часом і характером проведення поділяють на:

а) вступний; б) первинний; в) повторний;

г) позаплановий і цільовий; д) попередній.

4. Відпустки у зв’язку з вагітністю, пологами надаються:

а) 126 календарних днів;

б) 140 календарних днів;

в) 136 календарних днів.

5. Згідно з рекомендаціями Спілки німецьких інженерів, чисте повітря має такий склад:

а) N2 – 78,10%, O2 – 20,93%; б) N2 – 20,93%, O2 –78,10%.

6. Закон України „Про охорону праці” прийнятий Верховною Радою України:

а) 14.10.1992 р. (переглянутий і затверджений 21.11.2002 р.);

б) 14.10.1995 р. (переглянутий і затверджений 21.11.2002 р.);

в) 15.11.2002 р. (переглянутий і затверджений 21.11.2002 р.).

7. Щорічна відпустка надається працівникам після:

а) 6-місячного терміну безперервної роботи;

б) 12-місячного терміну безперервної роботи;

в) 8-місячного терміну безперервної роботи.

8. Служба ОП створюється на підприємстві при кількості працюючих:

а) 100 і більше осіб; б) 50 і більше осіб; в) 60 і більше осіб.

9. Додаткова відпустка у зв’язку з навчанням у ВНЗ ІІІ-ІУ рівнів акредитації на період підготовки та захисту дипломної роботи:

а) становить 3 місяці; б) становить 4 місяці;

в) становить 6 місяців; г) становить 5 місяців.

10.За висновками роботи комісії з розслідування не визнаються пов’язаними з виробництвом, і складається:

а) акт за формою Н-1; б) акт за формою НТ;

в) акт за формою Н-5; г) акт за формою Н-4.

Варіант №4

1. Курс ОП офіційно впроваджений у навчальні програми:

а) у 1966 р. б) у 1976 р. в) у 1968 р. г) у 1929 р.

2. Додаткова відпустка у зв’язку з навчанням у ВНЗ на ІІІ і наступних курсах на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів за заочною формою навчання:

а) надається 20 календарних днів; б) надається 40 календарних днів;

в) надається 30 календарних днів; г) надається 50 календарних днів.

3. Відпустки у зв’язку з вагітністю, пологами надаються:

а) 126 календарних днів;

б) 140 календарних днів;

в) 136 календарних днів.

4. Творча відпустка надається працівникам для закінчення:

а) дисертаційних робіт;

б) написання підручників;

в) написання дипломних робіт.

5. Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніше:

а) як через 2 місяці; б) як через 1 місяць; в) як через 3 місяці

з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації.

6. Комісія з розслідувань нещасних випадків зобов’язана провести розслідування протягом:

а) 1 доби; б) 2 діб; в) 3 діб; г) 7 діб.

7. Служба ОП створюється на підприємстві при кількості працюючих:

а) 100 і більше осіб; б) 50 і більше осіб; в) 60 і більше осіб.

8. На сучасному етапі сильним стресом, який впливає на стан працівника та можливість небезпечних ситуацій, є:

а) стрес; б) дистрес; в) моббінг.

9. На підприємствах, що використовують найману працю, витрати на ОП становлять:

а) 0,5% від суми реалізованої продукції;

б) 0,2% від суми реалізованої продукції;

в) 0,2 % від фонду оплати праці;

г) 0,5 % від фонду оплати праці.

10. Щорічна відпустка надається працівникам після:

а) 6-місячного терміну безперервної роботи;

б) 12-місячного терміну безперервної роботи;

в) 8-місячного терміну безперервної роботи.

Варіант № 5

1. За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

а) догана;

б)звільнення;

в) попередження

2. Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері, а також особі. яка взяла дитину під опіку, надається щорічна додаткова оплачувана відпустка тривалістю:

а) 10 календарних днів; б) 7 календарних днів; в) 14 календарних днів

3. Динамічний процес пристосування організму та його органів до мінливих умов зовнішнього середовища:

а) адаптація; б) стрес; в) моббінг; г) втома

4. Норма тривалості робочого часу працівників не може перевищувати:

а) 41 год. на тиждень; б) 40 год. на тиждень; в) 42 год. на тиждень

5. Трудовий договір може бути:

а) безстроковим;

б) на визначений строк;

в) таким, що укладається на час виконання певної роботи;

г) письмовим.

6. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється:

а) не пізніше 5-ти днів після прийняття на роботу;

б) не пізніше 7-ми днів після прийняття на роботу;

в) не пізніше 10-ти днів після прийняття на роботу.

7. Робота у святковий та неробочий день:

а) надається інший день відпочинку;

б)оплачується у подвійному розмірі;

в) надається інший день відпочинку та оплата здійснюється у подвійному розмірі

8. За висновками роботи комісії з розслідування не визнаються пов’язаними з виробництвом, і складається:

а) акт за формою Н-1; б) акт за формою НТ;

в) акт за формою Н-5; г) акт за формою Н-4.

9.Тривалість роботи напередодні святкових, неробочих днів скорочується:

а) 2 години; б) 1 годину; в) 1,5 години; г) 0,5 годин.

10. Щорічна відпустка надається працівникам після:

а) 6-місячного терміну безперервної роботи;

б) 12-місячного терміну безперервної роботи;

в) 8-місячного терміну безперервної роботи.

Дата добавления: 2013-12-14