КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Соціальний статус ресоціалізація
інтегральний статус попередня соціалізація індивід агенти соціалізації індивідуальність базисний тип особистості соціальна роль набутий статус приписний статус вторинна соціалізація змішаний статус соціальний тип особистості
Питання для самоконтролю: 1. Поняття “особистість” у соціології. Основні теоретичні підходи до аналізу особистості та її розвитку. 2. Статусно-рольова структура особистості. Статусний набір особистості та його складові. 3. Рольова поведінка особистості. Рольові конфлікти та їх подолання. 4. Типи особистості сучасного українського суспільства. Тип “гомо совєтікус”: чи зберігся він сьогодні?. 5. Проблема ресоціалізації в умовах суспільної трансформації. 6. Що дає унікальний індивідуальний досвід? Як він доповнює груповий досвід? 7. Як співвідносяться соціальна детермінація та соціальна активність особистості?
Література: 1. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. – М.,1974; 2. Кон И.С. Социология личности. – М.,1967; 3. Кон И.С. Открытие “Я”. – М.,1978; 4. Кон И.С. В поисках себя: Личность и ее самосознание. – М.,1984; 5. Лобанова А. Соціальна мімікрія як адаптивний спосіб життєдіяльності// Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1999. - № 2; 6. Мартинюк І.О., Соболєва Н.І. Люди і ролі. – К.,1993; 7. Рисмен Д.Некоторые типы характера и общество// Социологические исследования. – 1993 - № 5; 8. Українська душа / Ред В.Храмова. – К., 1992; 9. Штомпка П. Социология социальных изменений. – М.,1996.
РОЗДІЛ 3 СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА ТА СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ Люди відрізняються один від одного кольором шкіри, професією, віком, місцем проживання, мовою, якою розмовляють та цінностями, якими керуються при виборі життєвого шляху. Таким чином, будь-яке суспільство є внутрішньо неоднорідним, бо складається з частин-спільнот, що їх творять люди, відмінні одні від одних за ознаками, які мають природний характер, чи виникають в результаті їх суспільного співжиття. Які з цих відмінностей є суспільно важливими і чому, як впливає на соціальне самопочуття особистості приналежність до певних соціальних спільнот, що формуються за наведеними та іншими ознаками і як вони впливають на життєдіяльність суспільства?
Про важливість цих проблем говорить навіть той факт, що і саму соціологію ряд дослідників трактують як "науку про становлення та функціонування соціальних спільнот, між якими складаються певні соціальні відносини і взаємодія, а також про соціальну людину - творця цих спільнот і головного суб'єкта історичного розвитку" (Н. Черниш). Основоположники української соціології, зокрема М. Драгоманов, М.Грушевський, М.Шаповал також підкреслювали важливість вивчення соціальних спільнот, громад, як першооснов суспільності. Це відбилося і в назві однієї з перших українських установ, що вела дослідження у галузі соціології - Українського інституту громадознавства, заснованого у Празі в 1924 р. М. Ю. Шаповалом і членом-кореспондентом якого, до речі, був ще один видатний дослідник соціальних спільнот - П. Сорокін. Актуальним цей підхід (його часто визначають як мезосоціологічний) є і у теперішній світовій та вітчизняній науці. Після вивчення цієї теми Ви зможете осягнути: § поняття та складові соціальної структури суспільства; § номінальні та рангові параметри соціальної структури; § явища соціальної диференціації та соціальної нерівності; § феномен соціальної стратифікації та історичні типи стратифікаційних систем; § особливості функціоналістського, конфліктологічного та еволюційного підходів до аналізу соціальної стратифікації; § сутність та види, причини соціальної мобільності. Виклад матеріалу: 3.1 Сутність та параметри соціальної структури. 3.2 Соціальна стратифікація: поняття та види.
Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 328; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |