Система фінансового права

Функції фінансово-правових відносин

	Визначають коло осіб, на яких у конкретний час поширюється дія фінансово-правових норм		Закріпляють конкретну поведінку юридичних осіб і громадян у галузі мобілізації, розподілу та використання фондів коштів		Постають як умова введення в дію юридичних засобів забезпечення суб’єктивних прав і юридичних обов’язків учасників фінансових відносин

ФІНАНСОВО-ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ
Ознаки	Особливості
1. Це суспільний, двосторонній (і більше) зв’язок, який виникає на підставі фінансово-правових норм. 2. Цей зв’язок виявляється через суб’єктивні права й обов’язки сторін. Для цих відносин характерний зв'язок сторін у формі юридичних прав і обов'язків. Тут завжди є дві сторони: одна, що володіє суб'єктивним правом (управомочна) та інша, що несе відповідні юридичні зобов'язання (зобов'язана). 3. Це вольові відносини (вони носять вольовий характер), оскільки одна сторона (владний орган) завжди наділена владними повноваженнями. 4. Ці відносини завжди пов’язані з коштами. 5. Існує постійна охорона цих відносин з боку держави.	1. Завжди виникають із фінансової діяльності та мають грошовий характер (пов’язані з дією закону вартості й товарно-грошових відносин). 2. Один із суб’єктів цих відносин є уповноважений державою фінансово-кредитний орган, наділений владними повноваженнями стосовно іншої сторони. 3. Завжди виникають, змінюються та припиняються лише на підставі нормативно-правового акту. 4. Усім фінансово-правовим відносинам властивий владно-майновий характер. 5. Мають розподільчий характер, що закладено вже у функціях фінансів, передусім у функції створення грошових фондів і спрямування цих фондів (їх коштів) на задоволення потреб суспільства. 6. Їм властива плановість, пов’язана з дією закону планомірного розвитку.

Ці відмітні риси, розглянуті в єдності, додають фінансовим правовідносинам характер державно-владних майнових (грошових) правовідносин.

Фінансові відносини існують тільки у формі фінансових правовідносин і, будучи врегульованими нормами фінансового права, вони стають власне фінансовими правовідносинами:

1. Вони виникають на підставі норм фінансового права.

2. Їх учасники знаходяться у взаємному зв’язку через суб’єктивні юридичні права та обов’язки.

3. Такий взаємний зв’язок (відношення) охороняється примусовою системою держави.

Фінансові правовідносини, як і будь-яке інше органічно ціле утворення, мають свою строго визначену структуру (склад), тобто сукупність складових їх взаємозалежних елементів.

Структурно фінансово-правове відношення складається з: суб’єкту, об’єкту та змісту.

Суб’єкти фінансово-правових відносин – особи, які беруть участь у конкретних правовідносинах і є носіями фінансових прав та обов’язків.

Суб’єкт фінансового права – особа яка має фінансову правосуб’єктність

Суб’єкти фінансово-правових відносин – реальний учасник цих правовідносин

До суб’єктів фінансових правовідносин можна віднести всі три основні групи, на які підрозділяються суб'єкти права:

1) територіальні утворення (держава та її місцеві утворення);

2) колективні суб'єкти (організовані, відокремлені, самокеровані групи осіб, які наділені правом вступати у відносини з іншими суб’єктами персоніфіковано, як єдине ціле. До них відносять органи законодавчої і виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, організації, установи різних форм власності як комерційні так і некомерційні);

3) індивідуальні суб'єкти (фізичні особи).

Але при цьому не можна забувати про те, що однією зі сторін у фінансових правовідносинах завжди буде виступати держава чи її уповноважений орган.

Реалізація норм фінансового права у правомочній поведінці суб’єктів фінансових правовідносин здійснюється у чотирьох формах:

1. Дотримання.

2. Використання.

3. Виконання.

4. Реалізація.

Під об'єктом фінансових правовідносин варто розуміти те, на що спрямовано поводження учасників фінансових правовідносин (тобто те, на що направлена поведінка суб’єктів), детерміноване їх інтересами в рамках належних їм суб'єктивних прав і обов'язків.

Об'єктом є матеріальні субстанції (гроші чи грошові зобов'язання в зв'язку з утворенням і використанням грошових фондів держави та місцевих утворень) і нематеріальні субстанції (проекти фінансово-планових актів. Самі ці акти, звітність тощо).

Права й обов'язки суб'єктів (учасників) фінансових правовідносин утворюють юридичний зміст фінансово-правого відношення.

Зміст фінансових правовідносин як способу реалізації фінан­сово-правових норм у реальній фінансовій діяльності проявляєть­ся такими способами:

ü фінансові правовідносини деталізують коло осіб, на яких по­ширює свою дію фінансово-правова норма;

ü фінансові правовідносини переводять абстрактні права і обо­в'язки у площину фінансово-правового статусу конкретних суб'єктів цих правовідносин. При цьому можлива конкрети­зація або доповнення складу фінансових правовідносин з ура­хуванням певних умов їх здійснення;

ü фінансові правовідносини створюють конкретну ситуацію для реалізації заходів державного примусу і реалізації фінансово-правових санкцій у випадках невиконання або неналежного виконання суб'єктами своїх обов'язків.

Матеріальним змістом фінансових правовідносин є поведінка суб'єктів, а юридичним - суб'єктивні юридичні права й обов'яз­ки, що встановлені фінансово-правовими нормами.

Суб'єктивні права - це належна фінансовому або кредитному органу для задоволення його (тобто держави, від імені якої він виступає) інтересів міра дозволеної (можливої) поведінки, забезпечена юри­дичними обов'язками іншої сторони фінансових правовідносин. Саме обов'язки іншої сторони, які містяться у нормі, і є гарантією додержання прав уповноваженого державою фінансового органу. Цей обов’язок може полягати в утриманні від дій або у виконанні обов’язку.

Юридичний обов’язок у фінансових правовідносинах – це приписана зобов’язаному суб’єкту і забезпечена можливістю державного примусу міра необхідної поведінки, якої повинен дотримуватися цій суб’єкт.

У правах та обов’язках суб’єктів фінансових правовідносин, в їхніх особливостях, взаємозв’язках розкриваються можливості і межи активності їх суб’єктів і відображаються як матеріальні ознаки галузі права (предмет правового регулювання), так і юридичні риси (метод правового регулювання).

бюджетні

податкові

в галузі страхування

в галузі кредиту

з приводу регулювання грошового обігу

в галузі розрахунків

з приводу валютного законодавства

матеріальні

процесуальні

охоронні

регулятивні

абсолютні

двосторонньо-індивідуалізовані (відносні)

майнові

немайнові

прості

складні

Виникнення, зміна та припинення фінансово-правових відносин пов’язані з юридичними фактами – конкретними життєвими обставинами (діями та подіями). Як і в інших галузях права, до юридичних фактів у фінансовому праві відносяться дії (правомірні або неправомірні) і події. Події — це явища, що не залежать від волі людей. На відміну від подій дії є усвідомленими і відбуваються з волі людини.

Отже, юридичні факти у фінансовому праві виконують свою головну функцію – забезпечення виникнення, зміни чи припинення фінансових правовідносин.

Дата добавления: 2013-12-14