Аргументи проти соціальної відповідальності

1. Порушення принципу максимізації прибутку. Направлення частини
ресурсів на соціальні потреби знижує вплив принципу максимізації
прибутку. Компанія веде себе в найбільшій мірі соціально
відповідально, зосереджуючись тільки на економічних інтересах і
залишає соціальні проблеми державним організаціям і службам,
благодійним інститутам тощо.

2. Витрати на соціальне залучення. Засоби, напрямлені на соціальні
потреби, для підприємства є витратами. В результаті, ці витрати
переносяться на споживачів у вигляді підвищення цін.

3. Недостатній рівень звітності перед суспільством. Оскільки керівників
не обирають, вони не є безпосередньо підзвітні широкій громадськості.
Ринкова система добре контролює економічні показники компаній і
погано — їх соціальну задіяність. До тих пір поки суспільство не
розробить порядок прямої відповідальності йому компаній, останні не
будуть брати участь в соціальних діях, за які вони не вважають себе
відповідальними.

4. Недолік вміння вирішувати соціальні проблеми. Персонал любої
компанії краще всього підготовлений до діяльності в сферах економіки,
ринку і техніки. Він позбавлений досвіду, який дозволяє робити значні
вклади в рішення проблем соціального характеру.

Висока соціальна відповідальність сприяє розвитку компаній, і навпаки — нехтування нею звужує можливості їх успіху. Це дало змогу сформулювати "залізний закон відповідальності", згідно з яким у довгостроковій пер­спективі ті, хто не використовує наяв­ну владу з користю для суспільства, ризикують втратити її. Втім, деякі ук­раїнські бізнесмени, не знаючи цьо­го закону, доходять аналогічних вис­новків.

Підсумовуючи сказане, зазначимо, що соціальна відповідальність вно­сить чимало змін у менеджмент ор­ганізації.

По-перше, виникає потреба визначити відповідні пріоритети сто­совно кожної базової сфери діяль­ності: виробництва, маркетингу, інформаційних зв'язків, корпоратив­ної філософії тощо.

По-друге, істотно змінюються основні функції менедж­менту щодо планування, організації, комплектування штатів, мотивації, керівництва, комунікацій, контролю.

По-третє, принципових змін зазнає сама філософія бізнесу, яка ево­люціонує відповідно до інноваційних ідей та явищ постійно оновлюваного світового співтовариства.

Дата добавления: 2013-12-14