Тема 5. Спілкування як розуміння та сприйняття один одного

ТЕСТ

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Вправа 4

Інструкція визначаючому. Протягом 60 с прочитайте текст. У ньому виділено жирним шрифтом і пронумеровано 10 головних думок. Спробуйте відтворити їх, зберігаючи вказану послідовність.

"У 1912 році в Атлантичному океані сталася катастрофа. Вели­кий пасажирський пароплав "Титанік" (1), який прямував першим рейсом із Європи до Америки, у тумані натрапив на плаваючу льодяну гору – айсберг. Отримав велику пробоїну і почав тонути (2). "Спустити шлюпки!" – скомандував капітан. Але шлюпок виявилося недостатньо (3). Їх вистачало лише на половину пасажирів. "Жінки та діти – до сходів, чоловікам надягти рятувальні пояси!" (4) – пролу­нала друга команда. Чоловіки мовчки відійшли від борту. Пароплав повільно занурювався в темну холодну воду (5). Один за одним відпливали від гинучого судна човни з жінками та дітьми. Почалася посадка в останню шлюпку (6).

Та раптом до сходів кричучи і виючи кинувся якийсь товстун із перекошеним зі страху обличчям (7). Розштовхуючи жінок та дітей, він тикав матросам пачки грошей і намагався вскочити до перепов­неної людьми шлюпки (8).

Почувся тихий сухий постріл – це капітан вистрілив з пісто­лета (9). Боягуз упав на палубу мертвим (10), але ніхто навіть не обернувся в його бік".

Обробка результатів.

Склавши формули, отримані за 4 тестами, а потім поділивши суму на 4, Ви узнаєте середню продуктивність запам’ятовування.

90 – 100 – відмінний результат;

70 – 90 – дуже добрий;

50 – 70 – добрий;

30 – 50 – задовільний;

10 – 30 – поганий;

0 – 10 – дуже поганий.

Через тиждень знову виконайте завдання за цими чотирма тес­тами, не заглядаючи до тексту.

Намагайтеся відтворити слова, числа, малюнки і текст із пам’яті, інакше Вам не вдасться з’ясувати, наскільки довго здатна зберігати Ваша пам’ять отриману інформацію.

Визначення асиметрії мозку

Спеціалісти називають праву півкулю образною, а ліву – логіч­ною. Як правило, у людини одна з півкуль є домінантною, тобто панівною у регулюванні взаємодії з середовищем. Ліва півкуля відпо­відає за рух кінцівок і чутливість правої половини тіла, а права – за рух лівих кінцівок і всі види чутливості зліва. Тому люди з домінант­ною лівою півкулею є правшами, а з домінантною правою півкулею – лівшами. Як відомо, правшей більше, ніж лівшей. Це відкриття пояснило відому талановитість лівшей, що пов’язано з домінуванням у них правої образної півкулі мозку, відповідальної за творчий процес.

Мета вивчення: приблизно оцінити, якою мірою одна півкуля домінує над іншою, або вони функціонують рівноправно.

Те, що Ви пишете тільки однією рукою, не досить точно фіксує значне домінування певної півкулі мозку – іноді впевнені правші виявлялися прихованими лівшами. Також має значення те, що сучас­на культура і науково-технічний прогрес орієнтовані більшою мірою на розвиток логіко-знакових, лівопівкульних компонентів мислення, що призводить до їх домінування в процесі формування людської особистості. Правопівкульне образне творче мислення поступово пригнічується при неправильному вихованні і навчанні, талановиті діти стають звичайними "стандартними" дорослими.

Матеріали та обладнання: аркуш, ручка.

Процедура вивчення. Визначаючому отримати тест, в якому слід дати відповідь на наступні запитання, використовуючи одинад­цятибальну систему. Категоричному запереченню відповідає 0 балів, беззаперечній згоді – 10. Але якщо, наприклад, перше ж питання поставить Вас у безвихідь, оскільки Ви не відносите себе до похму­рих особистостей, але в той же час не квапитесь поповнити ряди щасливих оптимістів, то у вашому розпорядженні решта балів – від 1 до 9. Намагайтеся поставити собі справедливу оцінку "за настрій".

1. У мене переважає гарний настрій.

2. Я пам’ятаю те, чому навчався декілька років тому.

3. Прослухавши раз-другий мелодію, я можу правильно її від­творити.

4. Коли я слухаю оповідання, то уявляю його в образах.

5. Я вважаю, що емоції в розмові тільки заважають.

6. Мені важко дається алгебра.

7. Я легко запам’ятовую незнайомі обличчя.

8. У групі приятелів я першим починаю розмову.

9. Якщо обговорюють чиїсь ідеї, то я вимагаю аргументів.

10. У мене переважає поганий настрій.

Обробка результатів: підрахуйте окремо суму балів за рядками 1, 2, 5, 8, 9 (ліва півкуля) і 3, 4, 6, 7, 10 (права півкуля).

·Якщо " лівопівкульний " (Л) результат більше ніж на 5 балів перевищує " правопівкульний " (П), то це означає, що людина нале­жить до логічного типу мислення. Вона є оптимістом і вважає, що більшу частину своїх проблем вирішить самостійно.

Як правило, вона без особливих труднощів входить у контакт з людьми. У роботі і життєвих справах більше покладається на прагма­тизм, ніж на інтуїції. Відчуває більше довіри до інформації, отриманої з газет, ніж до власних вражень. Легше опановує види діяльності, які вимагають логічного мислення. Вона можете стати гарним матема­тиком, викладачем точних наук, конструктором, організатором вироб­ництва, програмістом ЕОМ, пілотом, водієм, креслярем… продовжіть цей перелік самі.

·Якщо " правопівкульний " (П) результат перевищує " лівопів­кульний " (Л), то це означає людину художнього складу. Представник цього типу є схильний до деякого песимізму. Переважно поклада­ється більше на власні почуття, ніж на логічний аналіз подій, і до того ж частенько не обманюється. Не дуже товариський, але зате може продуктивно працювати навіть у несприятливих умовах (шум, різні перешкоди і т.п.). На нього чекає успіх у таких сферах діяльності, де вимагаються здібності до образного мислення, – художник, актор, архітектор, лікар, вихователь.

·Перед людиною, яка в рівних частинах поєднує в собі озна­ки логічного і художнього мислення, відкривається широке поле діяльності. Зони її успіху – там, де вимагається вміння бути послі­довним у роботі і одночасно в цілому сприймати події, швидко і старанно розмірковувати над своїми вчинками навіть в екстремальній ситуації. Керівник і випробувач складних технічних систем, лектор і полководець – усі ці професії вимагають гармонійної взаємодії протилежних типів мислення.

Увага.Сенсорно-перцептивні процеси

Визначення концентрації уваги

Мета вивчення: визначення рівня концентрації уваги.

Матеріали та обладнання: бланк тесту П’єрона-Рузера, олі­вець і секундомір.

Процедура вивчення. Визначення можна проводити як із одним визначаючим, так і з групою у 5–9 осіб. Головні умови в роботі з групою: зручно розташувати визначаючих, забезпечити кожного бланками тестів, олівцями і дотримуватися тиші в процесі тестування.

Інструкція визначаючому. Вампропонується тест із зображеними на ньому 4 геометричними фігурами: квадрат, трикутник, коло і ромб. За сигналом "Починаємо!" розставте якомога швидше і без помилок у ці фігури такі знаки: у квадрат – плюс, у трикутник – мінус, у коло – нічого, у ромб – крапку. Розставляйте знаки послідовно у кожній фігурі по рядках зліва направо. Час на виконання завдання – 1 хв. За моєю командою "Стоп!" припиняємо роботу.

Бланк із геометричними фігурами тесту П’єрона-Рузера має такий вигляд:

____________________________________________________________

Визначаючий____________________________Дата________________

Експериментатор_________________________________Час_________

Експериментатор у ході визначення контролює час за допомо­гою секундоміра і подає команди: "Починаємо!", "Стоп!".

Надійність результатів визначення досягається через значні про­міжки часу.

Обробка та аналіз результатів. Результатами цього тестуван­ня є кількість заповнених визначаючим за 1 хв геометричних фігур із врахуванням кола та кількістю допущених помилок.

Рівень концентрації уваги визначають за таблицею.

Число опрацьованих фігур	Ранг	Рівень концентрації уваги
		Дуже високий
91–99		Високий
80–90		Середній
65–79		Низький
64 і менше		Дуже низький

За допущені під час заповнення помилки ранг знижується. Якщо допущено 1–2 помилки, то ранг знижується на 1, якщо 3–4 – на 2, ранги, а якщо помилок понад 4, то концентрація уваги вважається гіршою на 3 ранги.

Слід з’ясувати причини, які призвели до таких результатів. Серед них важливе місце належить установці, готовності визначаю­чого виконувати інструкцію і заповнювати фігури знаками якомога швидше або ж його орієнтації на безпомилковість виконання тесту. У ряді випадків показник концентрації уваги може бути меншим від можливого через дуже велике бажання особистості проявити свої здібності, досягти максимального результату (тобто через своєрідне змагання). Зниження концентрації уваги можуть спричинити поганий зір, хвороба, втомленість.

Визначення творчої уяви

Мета вивчення: визначенняособливостей творчої уяви.

Матеріали та обладнання: бланк із трьома надрукованими словами, стандартні аркуші паперу, ручка, секундомір.

Процедура вивчення. Визначення можна проводити як з однією людиною, так і з групою до 11 осіб, але всім визначаючим потрібно зручно сидіти, а умови їхньої праці мають забезпечити сувору самостійність виконання завдання.

Перед початком визначення кожен учасник отримує бланк із надрукованими на ньому трьома словами. Бланки можна роздати в конвертах або покласти зворотним боком на стіл перед визна­чаючими, аби до інструктажу вони не бачили надрукованих там слів. Для тестування групи кожному видаються однакові бланки для можливого спрощення подальшого аналізу і порівняння. У процесі визначення пропонується протягом 10 хв скласти з 3 слів якомога більшу кількість речень.

Інструкція визначаючому. Прочитайте слова, написані на бланку, і складіть з них якомога більшу кількість речень, причому в кожне речення мають входити всі три слова. Складені речення записуйте на аркуші паперу. На виконання завдання Вам дається 10 хв. Якщо все зрозуміло, тоді почнемо!

У процесі визначення експериментатор фіксує час і після закінчення 10 хв подає команду: "Стоп! Роботу закінчити!"

Обробка та аналіз результатів. Показниками творчості в цьому визначенні є:

- величина балів за оригінальне та найбільш дотепне речення;

- сума балів за всі речення, складені за 10 хв.

Ці показники встановлюються за допомогою шкали оцінки творчості.

Шкала оцінки творчості
Пункт	Характеристика складеного речення	Оцінка речення в балах
А	У реченні використано всі три слова в дотеп­ній оригінальній комбінації
Б	У реченні використано всі три слова без особливої дотепності, але в оригінальній комбінації
В	У реченні використано всі три слова у звичайній комбінації
Г	Задані три слова використано в менш потріб­ній, але в логічно допустимій комбінації
Д	Правильно використано лише два слова, а третє використано з перебором через чисто словесний зв’язок	2,5
Е	Правильно використано тільки два слова, а третє штучно введено в речення
Є	Визначаючий правильно зрозумів завдання, але він формально поєднує всі три слова або використовує їх із спотвореннями	0,5
Ж	Речення становить беззмістовне поєднання всіх трьох слів

Якщо визначаючий склав дуже схожі одне на одне речення з повторенням теми, то друге та всі наступні речення цього типу оціню­ються половиною початкового балу.

Під час підрахунку дані зручно заносити в таблицю результатів.

Якісна характеристика творчості, яка визначається за кількістю балів, отриманих за дотепне та оригінальне речення, відповідає максимальній оцінці будь-якого зі складених визначаючим речень. Ця оцінка не перевищує 6 і вказує на розвинену творчість чи на оригінальність. Якщо оцінка цього показника становить 5 або 4 бали, то прояв творчості слід вважати середнім. Нарешті, якщо ця оцінка становить лише 2 або 1, то це – низький показник творчості або намір визначаючого діяти аналогічно, що створить для експериментатора дилему.

Таблиця результатів

№ речення	Оцінка речення в балах
… і т.д. Сума балів

Другий показник суми балів має сенс для аналізу й інтерпретації результатів тільки тоді, коли порівнюється робота кількох осіб, що є можливим у разі довірливих стосунків у групі. У кого більша сума балів, у того і більша продуктивність творчої діяльності.

Творча уява передбачає створення образу, предмету, ознаки, які не мають аналогів. У цьому разі – це створення речень без заданого зразка. Студенти технологічних і студенти економічних факультетів відрізняються досвідом роботи з лінгвістичним матеріалом, і це теж треба враховувати. Окрім того, одержаний показник творчості засвід­чує суб’єктивну новизну результатів, якщо вони – нові чи оригінальні для самого визначаючого.

Емоційно-мотиваційні процеси

Визначення настроїв

Мета вивчення: визначення настрою як емоційного стану особистості.

Матеріали та обладнання: шкала кольорового діапазону нас­троїв; запропонований А.М. Лутошкіним набір із 8 кольорів, до якого входять червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, фіоле­товий, чорний та білий. Цей комплект складають із кольорового паперу у формі квадратів розміром 3 х 3 см.

Процедура вивчення. Визначення проводять за методикою "кольоропису" як з однією особою, так і з групою до 16 – 20 осіб. У разі групового інструктування, кожного учасника має бути забез­печено набором кольорів, з якого потрібно вибрати той, що відповідає настрою.

Для визначення емоційного стану за допомогою кольору тим, хто бере участь у визначенні, пропонується шкала кольорового діапа­зону настроїв і пояснюється принцип її використання.

Шкала кольорового діапазону настроїв

Червоний –	Захоплений
Оранжевий –	Радісний
Жовтий –	Приємний
Зелений –	Спокійний, врівноважений
Блакитний –	Сумний
Фіолетовий –	Тривожний
Чорний –	Вкрай незадовільний
Білий –	Важко сказати

Інструкція визначаючому. Подивіться на шкалу кольорового діапазону настроїв. Орієнтуючись на позначення кольорів цієї шкали, виберіть із свого кольорового набору той колір, що відповідає Вашо­му настрою сьогодні.

Діагностування настроїв може бути разовим, і тоді досить одно­го дня визначення, але може бути поставлено завдання дослідити динаміку настроїв за деякий відрізок часу, і тоді визначення повторю­ються щодня протягом тижня, місяця або триваліше.

Завданням визначаючого та його помічника є фіксування нас­трою, визначеного визначаючим у кольороматриці за допомогою кольорових олівців чи фломастерів.

Оперативна кольороматриця настроїв

№ з/п	П.І.Б. учасника визначення	Дата визначення (число і місяць)
											і т.д.
1.	Анд-ков В.І.
2.	Бо-ко Д.А.
3.	Ков-ко І.Ю.
4.	Нік-ко У.І.
…	і т.д.

Настрій кожного учасника фіксується в клітинці на перехресті його номера або прізвища з днем, що відповідає даті визначення. Окрім фіксації в кольороматриці результатів самодіагностування нас­троїв учасників, вони повинні вести щоденник спостережень, в якому записувати, відповідає чи ні самодіагностований настрій реальному, а також основні події дня, які могли вплинути на настрій, якщо вивчається їхня динаміка в групі осіб (наприклад: майбутній екзамен, результати контрольних робіт, святкові дні та ін.).

Обробка результатів. Результати потрібно обробляти в тому разі, коли визначається одночасно група учасників або коли прово­диться багаторазове самодіагностування настроїв учасників.

Мета обробки результатів – підрахування індивідуальних та групових показників настроїв.

Для отримання індивідуальних показників настроїв підрахо­вують частоту, з якою трапляється кожний колір, поданий у шкалі кольорового діапазону настроїв.

Щоб порівняти настрої всіх учасників визначення, складають підсумкову кольороматрицю настроїв. У ній літерами або за допомо­гою замальовування відповідної кількості клітинок кольором, що означає настрій, фіксують кількість днів, коли був той чи інший настрій. При цьому починають із захопленого, потім – із радісного, далі – з приємного і т.д.

Підсумкова кольороматриця настроїв

№ пор.	П.І.Б. учасника визначення	Кількість днів
											і т.д.
	Анд-ков В.І.	Ч	Ч	Ч	О	О	О	Ж	Ж	З
	Бо-ко Д.А.	Ч	Ч	О	О	Ж	З	Б	Б	Ф
	Ков-ко І.Ю.	Ч	О	О	О	Ж	Ж	Ж	З	З
	Нік-ко У.І.	Ч	О	О	Ж	Ж	Ж	Ж	З	Б
…	і т.д.

Аналіз результатів. Аналіз даних оперативної кольороматриці настрою можна проводити і щоденно, і наприкінці кожного тижня, а також наприкінці кожного місяця.

Щоденний аналіз даних кольороматриці співвідноситься з реальними життєвими подіями визначаючого. Такий аналіз допомагає людині розібратися в причинах своїх хвилювань, є гарним засобом емоційного самоконтролю. При цьому важливо встановити ступінь адекватності емоційного реагування індивіду залежно від подій його життя.

Загальна оцінка емоційного стану відповідає настрою, що пере­важає за весь період визначення (таким може бути тиждень, місяць і т.п.). Ця оцінка передбачає можливість відхилень від норми в пере­живаннях, в емоційних станах визначаючого. До таких відхилень належать:

- дуже затяжний стан суму, тривоги, незадоволеності;

- невідповідність емоційних станів життєвим ситуаціям;

- надмірна, хронічна емоційна збудженість (у формі радісно-піднесеного настрою);

- різка полярність у тональності емоційних станів;

- тривала одноманітність емоційних станів.

У процесі аналізу важливо врахувати, що деякі хронічні захво­рювання людини (наприклад, гастрит, холецистит, хвороби серця тощо) дуже впливають на емоційний стан особистості, змінюючи її життєвий тонус, активність і характер реакцій. До факторів, які дуже впливають на настрій людини, належить емоційно-психологічний клімат у родині, в навчальній групі та стосунки з друзями і коханими.

Визначення тривожності

Мета вивчення: визначення рівня реактивної та особистісної тривожності.

Матеріали та обладнання: бланк із надрукованими на обох сторінках шкалами самооцінки з інструкціями, розробленими Ч.Д. Спіл­бергом та Ю.Л. Ханіним, ручка або олівець.

Процедура вивчення. Визначення рівня тривожності в даний момент, тобто реактивної тривожності (РТ) й особистісної (ОТ), як стійкої характеристики людини, можна проводити методом самооцінки інди­відуально і в групі. Дослідник роздає кожному учасникові бланк зі шкалами самооцінки і пропонує відповісти згідно з інструкціями на надруковані на обох сторінках бланка запитання. Він також нагадує, що відповідати потрібно самостійно, і в ході роботи пильнує за виконанням вимог. Якщо в когось виникають запитання, то можна ще раз звернути увагу на інструкцію і вказати, що на кожне запитання можливі 4 варіанти відповідей, які відрізняються за ступенем інтенсивності прояву зазначеного в запитанні стану.

Бланк для відповідей

_______________________________________________________

Прізвище, ім’я та по батькові __________________ Дата_______

Інструкція визначаючому. Прочитайте уважно кожне з наве­дених висловлень і закресліть відповідну цифру праворуч залежно від того, яке у Вас самопочуття в цей момент. Над відповідями довго не замислюйтеся, тому що немає правильних або неправильних відповідей.

Визначення РТ

Самооцінка

Ні, це не так

Можливо, так

Правильно

Зовсім неправильно

1. Я спокійний. 1 2 3 4

2. Мені ніщо не загрожує. 1 2 3 4

3. Я напружений. 1 2 3 4

4. Я відчуваю жаль. 1 2 3 4

5. Я почуваюся вільно. 1 2 3 4

6. Я прикро вражений. 1 2 3 4

7. Мене хвилюють можливі

невдачі. 1 2 3 4

8. Я відчуваю, що відпочив. 1 2 3 4

9. Я стривожений. 1 2 3 4

10. Я відчуваю внутрішнє 1 2 3 4

задоволення.

11. Я впевнений у собі. 1 2 3 4

12. Я нервую. 1 2 3 4

13. Я не знаходжу собі місця. 1 2 3 4

14. Я збентежений. 1 2 3 4

15. Я не відчуваю скутості,

напруженості. 1 2 3 4

16. Я задоволений 1 2 3 4

17. Я стурбований. 1 2 3 4

18. Я дуже збуджений і мені

ніяково. 1 2 3 4

19. Мені радісно. 1 2 3 4

20. Мені приємно. 1 2 3 4

Визначення ОТ

Самооцінка

Майже ніколи

Інколи

Часто

Майже завжди

21. Я відчуваю задоволення. 1 2 3 4

22. Я швидко стомлююся. 1 2 3 4

23. Я легко можу заплакати. 1 2 3 4

24. Я хотів би бути таким же

щасливим, як і інші. 1 2 3 4

25. Нерідко я програю тому,

що не швидко приймаю

рішення. 1 2 3 4

26. Звичайно я відчуваю себе

бадьорим. 1 2 3 4

27. Я спокійний, холоднокров-

ний, зібраний. 1 2 3 4

28. Очікувані труднощі дуже

тривожать мене. 1 2 3 4

29. Я дуже переймаюся

дрібницями. 1 2 3 4

30. Я цілком щасливий. 1 2 3 4

31. Я беру все близько до серця. 1 2 3 4

32. Мені не вистачає впевненості

у собі. 1 2 3 4

33. Звичайно я відчуваю себе

безпечно. 1 2 3 4

34. Я намагаюсь уникати

критичних ситуацій. 1 2 3 4

35. У мене буває хандра. 1 2 3 4

36. Я задоволений. 1 2 3 4

37. Всілякі дрібниці

відволікають і хвилюють мене. 1 2 3 4

38. Я дуже переживаю свої

розчарування, що потім довго

не можу про них забути. 1 2 3 4

39. Я врівноважена людина. 1 2 3 4

40. Мене охоплює сильний

неспокій, коли я думаю про свої

справи. 1 2 3 4

Обробка результатів. Завданням обробки результатів є отри­мання показника реактивної й особистісної тривожності.

Показник реактивної тривожності (РТ) підраховують за форму­лою

РТ =,

де– сума закреслених цифр за пунктами шкали 3, 4, 6, 7, 9, 12, 13, 14, 17, 18; а – сума решти закреслених цифр (РТ), тобто пунктів 1, 2, 5, 8, 10, 11, 15, 16, 19, 20.

Показник особистісної тривожності (ОТ) визначається за формулою ОТ =

де – сума закреслених цифр на бланку за пунктами шкали 22, 23, 24, 25, 28, 31, 32, 34, 35, 37, 38, 40; а – сума решти закреслених цифр (ОТ), тобто цифр за пунктами 21, 26, 27, 30, 33, 36, 39.

Аналіз результатів. Реактивна чи ситуативна тривожність характеризується напруженістю, неспокоєм, нервозністю. Якщо вона – велика, то в людини порушується увага, а інколи – і тонка коорди­нація рухів.

Особистісна тривожність – це стійкий стан. Вона характеризує схильність людини сприймати значну кількість ситуацій як загроз­ливі, реагувати на них станом тривоги. Дуже висока особистісна тривожність безпосередньо пов’язана з наявністю невропатичного конфлікту, з емоційними та нервовими зривами, із психосоматичними захворюваннями. Тому повідомляти результати цього визначення при сторонніх заборонено, а сам визначаючий має дізнатися про рівень тривожності в коректній формі. При цьому важливо в розмові з ним підкреслити, що тривожність не є першопочатково негативною рисою. Певний рівень тривожності – природна і обов’язкова особли­вість активної особистості. При цьому є оптимальний для кожної людини рівень "корисної тривоги". Оцінити рівень тривожності за допомогою показників реактивної й особистісної тривожності можна таким чином:

- до 30 – низька тривожність;

- 31 – 45 – помірна тривожність;

- 46 та більше – висока тривожність.

Тривожність у студентів – досить поширене явище. Значні відхилення від рівня помірної тривожності можуть вказувати на те, що в людини виникає тривожність у ситуації оцінювання її компе­тентності. Тоді слід переглянути значущість цієї ситуації і знайти для себе обґрунтування, яке зменшує її суб’єктивну значу­щість. Крім цього, слід перенести свою увагу і зробити акцент на осмисленні діяльності. Одним із напрямків у складанні рекомендацій для цього випадку можуть стати: пошук вправ для саморегуляції, створення психологічної підтримки для формування почуття впевне­ності в успіху.

На відміну від високої тривожності, низька вимагає уваги до мотивів діяльності та підвищення почуття відповідальності. Рідко тривожність у показниках тесту може приховувати за собою захисний психологічний механізм витіснення реальної тривожності чи бажання "показати себе з кращого боку".

Дата добавления: 2013-12-14