Завдання. 1. Підготувати повідомлення на тему „Роль Івана Франка як редактора”

1. Підготувати повідомлення на тему „Роль Івана Франка як редактора”.

2. Назвати періоди функціонування редагування як науки.

3. З’ясувати предмет, об’єкт і мету редагування.

2 Окремі галузі редагування. Аспекти редагування. Комп’ютерне редагування та його види

2.1 Галузі редагування.

2.1.1 Три типи класифікації повідомлень.

2.1.2 Галузі редагування як поділ літератури за соціальним і функціональним прзначенням.

2.1.3 Редагування повідомлень для комп’ютерної мережі Internet.

2.1.4 Аспекти редагування.

2.2 Види комп’ютерного редагування.

2.2.1 Ступені автоматизації комп’ютеризованого редагування.

2.2.2 Етапи опрацювання тексту.

2.3 Комп’ютерний словник.

2.3.1 Роль електронного словника для редагування текстів.

2.3.2 Методи реконструкції.

2.3.3 Інтегрована лексикографічна система „Словники України”.

2.1 Галузі редагування

2.1.1 Три типи класифікації повідомлень

Відомо три типи загальноприйнятої класифікації повідомлення.

Образні (художні) повідомлення – у них як основний спосіб опису і пізнання дійсності використовують художні образи. Класичний приклад – художня література.

Понятійні (науково-технічні) повідомлення – як основний спосіб використовують поняття та їх лінгвістичні позначення - терміни. Типові приклади – технічна, ділова та наукова література.

Образно-понятійні (публіцистичні) повідомлення – як спосіб опису та пізнання дійсності використовують одночасно і художні образи, і поняття (терміни). Приклади- повідомлення для масової аудиторії.

2.1.2 Галузі редагування як поділ літератури за соціальним і функціональним призначенням

Згідно зі сказаним можна виділити три галузі редагування: редагування науково-технічних, художніх, публіцистичних текстів.

Але такий поділ, на думку Партика З. В., автора навчального посібника „Загальне редагування”[1], враховує не

всі особливості процесу редагування. Тому пропонується виділяти галузі редагування на основі поділу літератури за соціальним і функціональним призначенням та читацькою адресою. Згідно з цим поділом повідомлення можна класифікувати на такі види: 1) художні; 2) публіцистичні; 3) ділові (офіційні); 4) наукові; 5) популярні; 6) інформаційні; 7) виробничі (технічні); 8) навчальні; 9) довідкові; 10) рекламні; 11) дитячі.

На основі перелічених видів виділяють окремі галузі редагування: редагування художньої, публіцистичної, ділової, наукової, популярної, інформаційної, виробничої, навчальної, довідкової, рекламної, дитячої літератури.

Спірним залишається питання про виділення як окремих галузей редагування збірників документів та перекладів.

2.1.3 Редагування повідомлень для комп’ютерної мережі Internet

У наш час виникає нова підгалузь – редагування повідомлень для комп’ютерної мережі Internet, яка одночасно включає особливості як друкованих, так й електронних ЗМІ.

Слід зауважити, що редагування публіцистичних повідомлень (друкованих) суттєво відрізняється від редагування для радіо й телебачення. Тому його ділять на дві підгалузі: редагування повідомлень для друкованих і для електронних (радіо й телебачення) ЗМІ.

У друкованих ЗМІ відредагований матеріал потрапляє на етап конструювання.[2] Конструкцію видання задають також для web-сторінок, які призначені для розташування в базах даних Internet. В електронних ЗМІ (у радіотелевізійному процесі) після редакційного етапу видавничий оригінал передають послідовно на етапи постановки й монтажу.

Вивченням галузей редагування займається навчальна дисципліна „галузеве редагування”.

Дата добавления: 2013-12-14