I. Неохристиянство.

Характеристика основних напрямів

Спільні особливості і ознаки

Для всіх релігій, що належать до цієї групи, характерна еклектичність – схильність до запозичення положень різних віровчень. Запозичивши різноманітні ідеї, вони комбінують їх та розмірковують про них як про нові, досі невідомі істини. Потім вони пропагують своє вчення, використовуючи біблійний стиль висловлювань, у той час як сутність теорій, що ними викладаються, суперечить змісту біблійних термінів. Характерною рисою всіх нових учень цієї групи є наявність крім Біблії також інших священних книг, причому чимало положень Біблії вони вважають помилковими. Проте, українським «новим релігіям» притаманні й певні специфічні ознаки. А саме те, що їх поява збіглася з періодом релігійного відродження, що може розглядатися як прояв плюралізації релігійного життя та повільність процесу поширення.

Усі нові релігії, незважаючи на їхню різноманітність, мають ще й такі особливості:

– прихильники «нових релігій» - люди віком від 18 до 45 років, котрі мають досить високий освітній рівень, здебільшого городяни, що викривають традиційні релігії як хибні, неприйнятні;

– проповіді лідерів в кінці кінців зводяться до пророкування кінця світу;

– часто члени громад відмовляються від власного майна на користь громади;

– спонукальний мотив у кар`єрі лідерів – нажива за рахунок рядових членів громади. При чому керівники не соромляться експлуатувати своїх прихильників, які безоплатно працюють, передають до фонду братства свої заощадження та цінні речі (за рахунок яких у поводирів «нових релігій» нагромаджуються великі багатства).

Спробуємо охарактеризувати найбільш відомі і розповсюджені напрями «нових релігій».

До цього класу належать релігійні течії, що виникли в рамках традиційного християнства з метою приведення його до вимог часу. Ці течії ґрунтуються на Біблії і на особі Ісуса Христа як на центральній постаті своїх релігійних доктрин. Їм притаманна критика ортодоксального християнства, оголошення своєї церкви виключно істинною у спасінні Христової віри.

а) Церква Ісуса Христа святих останніх днів (мормони).

Заснована в США в 1830р. Мормони вважають себе обраними богом людьми і сподіваються на щасливий кінець свого життя. Визнають чотири обряди: хрещення через занурення у воду у 8-річному віці, рукопокладення, шлюб у двох різновидах - земний і вічний, причащання хлібом і водою. Мормони визнають, але у своєрідному трактуванні, Святу Трійцю, викупну жертву Христа, спасіння і Месію. Щастя, на їх думку, до людини приходить через земні діяння. Послідовники мормонів не палять, не вживають наркотиків, чай, каву, алкоголь. Церква мормонів має струнку ієрархічну структуру: очолює її президент, що керує за допомогою 12 апостолів та кворуму сімдесяти. Вся влада в церкві перебуває в руках священиків мормонів. Віроповчальні засади церкви викладені в „Книзі мормона", писаннях засновника А. Сміта „Вчення і заповіти", „Дорогоцінна перлина", які включаються в мормонський канон. Церква має свій Символ Віри. В Україні діють зареєстровані громади мормонів.

б) Новоапостольська церква.

Виникла в Англії у 1832р. як результат релігійного руху за відродження первісного вчення Христа. Основа віри новоапостолів - Біблія. Новоапостольці визнають три таїнства як обряди: хрещення водою, закарбування Святим Духом, причастя. В ієрархії церкви існують такі духовні звання: першоапостол (вважається намісником Господа на Землі), окружний апостол, апостол, єпископ, окружний староста, окружний євангеліст, пастор, євангеліст, священик, диякон, молодший диякон, парафіянин. Богослужіння в новоапостольських храмах складається з вступної молитви, проповіді Слова Божого, виконання таїнств і заключної короткої молитви; супроводжується грою органу і співом гімнів. Офіційний символ Новоапостольської церкви є високий прямий хрест на фоні Сонця, що повстає над хвилями водяної поверхні. В Україні нині функціонує 59 громад: апостольські округи з центрами в Києві, Харкові, Одесі, Львові, Запоріжжі, які патронуються певними округами Німеччини і Швейцарії. В Києві в 1995р. ними побудована єдина в Україні культова споруда в житловому масиві Березняки. Церква видає журнал „Наша сім`я".

в) Харизматичні громади.

Особлива група нових релігійних течій, віровчення яких дуже близьке до протестантського, особливо до п'ятидесятницького. Назва походить від поняття „харизма" (від грецьк. милість, благодать), що означає наділення особи (лідера, проповідника) особливими якостями надприродності, непогрішимості. Зародився харизматичний рух в США в 1901р. в середовищі п'ятидесятників, від яких взяв догмат про „хрещення Святим Духом" і такий елемент культу як „глосолалія" (розмова на іномовах), яка досягається колективною молитвою. Харизмати вважають, що харизму може отримати кожний хрещений при спілкуванні із Святим Духом - головне правильно молитися, а тому молитовна практика оволодіння „особливою" молитвою — найважливіший момент релігійного життя харизматів. У харизматичних церквах майже не використовується символіка, працюють вони здебільшого „за місцем проживання", що є одним із чинників їх швидкого зростання. Один із основоположних принципів - сімейна („домашня") церква. Очолює громаду пастор, який проводить недільні молитовні зібрання. Сьогодні - це одна із деномінацій, що розвивається найбільш динамічно.

Дата добавления: 2013-12-14