Соціологія соціальних відхилень. Друга обставина — поступове поширення у суспільстві повніших і глибоких уявлень про справжні причини й меха­нізми соціальних відхилень; розуміння того

Глава 8

Друга обставина — поступове поширення у суспільстві повніших і глибоких уявлень про справжні причини й меха­нізми соціальних відхилень; розуміння того, що негативні явища породжує не «зла воля» деяких людей або що саме ця «зла воля» здебільшого має глибші причини, викорінювання яких потребує тривалих зусиль і не може бути досягнуте шляхом одного лише покарання винного.

Покарання насамперед має бути справедливим. Це значить, що воно повинно повною мірою відповідати тяжкості заподія­ного, ступеню провини та даним про особистість злочинця.

Зазначимо, що справедливе покарання має і максимальне загальнозапобіжне значення.

Покарання, яке застосовується з урахуванням цих обста­вин, по можливості, повинно йти за кожним фактом виявле­ного соціального відхилення. Саме в цьому полягає вимога невідворотності покарання.

Невідворотність відповідальності у боротьбі з соціальни­ми відхиленнями сприяє закріпленню у громадській та інди­відуальній свідомості вимог відповідної соціальної норми, відповідального ставлення до цих вимог, підвищенню дієвос­ті засобів соціального контролю.

Медико-біологічний підхід. Деякі соціальні відхилення мо­жуть мати медико-біологічні елементи (аспекти). У цих ви­падках і необхідно поєднання різних методів впливу, включа­ючи медичні.

Вчинок людини, який порушує соціальну норму, може бу­ти пов'язаний з медико-біологічними чинниками. Це пияц­тво й алкоголізм, наркоманія і самогубство; правопорушення осіб, які мають фізичні або психічні вади.

Медико-біологічний підхід у поєднанні з іншими здійсню­ється у таких випадках:

— вчинення правопорушень за наявності неврозів, психопа-
тій та інших психічних аномалій, які не виключають осудності;

— зловживання спиртними напоями і ранні стадії алкоголізму;

— наркоманія на ранніх стадіях, яка пов'язана з порушен­
ням соціальних норм;

— стресові стани, які небезпечні у суїцидному відношенні.
Налагодження соціального й медично-профілактичного об­
слуговування потребує чималих капітальних вкладень, підготов-

ки відповідних кваліфікованих кадрів. Але все це соціальне ви­правдано, особливо якщо взяти до уваги велику кількість хворих з різним ступенем ураження нервової системи. Своєчасне прове­дення соціальних і медичних профілактичних заходів дасть змо­гу створити умови для того, щоб психічно неповноцінні особи не вчиняли суспільне небезпечних дій; забезпечити зменшення кон­фліктних ситуацій, які їх травмують (у тому числі на мікрорівні).

Комплексний підхід. Заходи боротьби з соціальними від­хиленнями, які вживає суспільство, необхідно диференціюва­ти за місцем і часом. Практично важливо знати, коли, на що, яким чином слід впливати і чи впливати взагалі.

Є такі відносини, стереотипи і зразки поведінки, які не­можливо «підштовхнути» або змінити їх примусово, вони не зникнуть доти, доки не зміниться та чи інша частина соціаль­ного організму. А є відносини, на які можна і потрібно впли­вати вже зараз і найрішучіше, бо для цього є всі умови.

Соціальні відхилення досить різноманітні, причини їх здій­снення також різні, як різні і норми, що порушуються. Проте не можна використовувати одні й ті ж самі засоби для боротьби з усі­ма видами соціальних відхилень. Більше того, не можна навіть для боротьби з різними видами злочинів, у межах однієї лише цієї не­великої частини усіх відхилень, використовувати ті самі методи.

Необхідно враховувати не лише різну природу норм, які діють у суспільстві, а й різну їх соціальну значущість, отже, різний ступінь суспільної шкідливості відхилень від них.

Не менш важлива і така обставина, як соціальний ефект ті­єї чи іншої санкції. А цей ефект змінюється зі зміною соціаль­но-економічної, політичної чи іншої ситуації.

Потрібна гнучка нормативна політика, яка б враховувала зміни у суспільному розвиткові.

Дата добавления: 2013-12-14