Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Передумови ери експансії




Значення ери комерції для міжнародного менеджменту

(Підсумовуючи все відмічене вище, можна сказати, що) ера комерції вперше висвітила і поставила перед підприємцями розвинених європейських держав наступні ключові питання міжнародного менеджменту (як системи управління міжнародним бізнесом):

* чи є економічний сенс переносити підприємницьку активність і ризики з національного середовища за рубежі держави і чи можуть відповідні вигоди (втрати) бути оцінені наперед?

* від яких основних чинників реально залежить ухвалення такого роду рішень?

* наскільки вільний бізнес в своїх рішеннях і діях від політики своєї держави, чи може він розраховувати на її підтримку (або повинен враховувати протидію)?

* що слід враховувати, передбачати і робити, ведучи ділові операції за кордоном, для забезпечення довготривалої прибутковості цих операцій і безпеки їх ведення?

2. Ера експансії (1850–1914 рр.)

У вказаний період йде остаточне формування і структуризація колоніальних імперій на тлі бурхливого індустріального розвитку європейських країн, а пізніше США, викликаного промисловою революцією початку XIX ст. і подальшими досягненнями технологічного розвитку.

Саме ці досягнення і масове індустріальне виробництво змусили розвинені країни замість вивозу екзотичних заморських товарів розпочати видобуток сировини і почати систематичне плантаційне господарство в колоніальних регіонах як до вигідніших і економічно перспективних сфер зарубіжного бізнесу.

Важливо відзначити наступну обставину. Корінна зміна характеру «корисності» колоній в свою чергу викликала різке зростання їх значущості для індустріального розвитку Європи. Значну частину своїх конкурентних переваг розвинені європейські країни, і в першу чергу Англія і Франція, черпали саме в дешевій сировині з колоній. Але це в свою чергу вимагало інвестицій вже в розвиток колоніальної сировинодобувної індустрії. Одночасно росла і роль державного колоніального управління: захист колоній від зовнішньої загрози і збереження самого колоніального режиму вимагали від метрополій узгоджених дій влади і національного бізнесу на території колонії. Оскільки ж до нього вже почали залучатися маси працівників-тубільців, а вивіз в колонії кваліфікованої робочої сили з метрополій був економічно невигідний, то зі всією гостротою встали питання обліку місцевих культурних особливостей, освіти і соціальних проблем місцевого населення. Зрозуміло, що для простого грабежу місцевого населення і ресурсів нічого такого не вимагається, але якщо йдеться про розвиток місцевої промисловості і сільського господарства з використанням тубільної робочої сили, то колоніальні власті і бізнесмени метрополії, що ведуть справи в колоніях, хочеш не хочеш повинні були починати про це думати. Саме починати, оскільки до початку Першої світової війни (тобто до кінця ери експансії) ці питання ще тільки-тільки вставали перед найбільш передовими адміністраторами і підприємцями в колоніях.

Слід особливо зупинитися і на тій частині розвитку міжнародного бізнесу, яка ніяк не висвітлюється в структурі Робінсона, але яка виключно важлива. Йдеться про інтенсивний розвиток внутрішньоєвропейського міжнародного бізнесу, також ініційований промисловою революцією і епохою масового виробництва. Саме різні темпи розвитку європейських держав в цей період, відмінності в забезпеченості природними ресурсами, різний рівень освіти населення і інші чинники того ж роду зумовили доцільність і вигідність того, що лише з відомою часткою умовності можна назвати міжнародним розподілом праці. Швидше слід розрізняти свого роду країни-виробники промислової продукції і країни-ринки для цієї продукції (заради справедливості треба визнати, що останні у багатьох випадках виробляли дешеву сільськогосподарську продукцію).

Якщо сьогодні достатньо багато мовиться з приводу торгових воєн між країнами, то слід пам'ятати, що вже кінець XVIII ст., і тим більше XIX ст., – це епоха майже безперервних конфліктів такого роду. Цікавим наслідком всього цього став розвиток виробничих підприємств і філіалів фірм за кордоном. Розвивався і міжнародний фінансовий сервіс, міжнародний транспорт і т.д.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 357; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.