Соціологія в системі суспільних наук

Категорії соціології — це загальні поняття, що відтворюють певні властивості суспільства та його складових (об’єкта) як цілісної соціальної системи.

Категорії загалом — це загальні поняття, що відтворюють найбільш суттєві властивості та відносини предметів і явищ.

Соціальні закони визначають відносини між різними індивідами та спільнотами, виявляючись в їх діяльності.

Соціальний закон — об'єктивний і повторюваний причинний зв'язок між соціальними явищами та процесами, які виникають внаслідок масової діяльності людей або їх дій.

Класифікація законів соціології може бути різною.

За масштабом реалізації соціальні закони поділяються на:

- загальні, діють в усіх суспільних системах (наприклад, закон товарно-грошових відносин).

- специфічні, дія специфічних законів обмежена однією чи кількома суспільними системами ( наприклад, закони, пов'язані з переходом від одного типу суспільства до іншого; закон первинного нагромадження капіталу).

За ступенем спільності соціальні закони або характеризують розвиток соціальної сфери в цілому, або визначають розвиток окремих її елементів — класів, груп, націй тощо.

За формами звязку виокремлюють такі групи законів:

- закони, що констатують співіснування соціальних явищ (наприклад, якщо має місце ринкова економіка, то наявна соціальна диференціація);

- закони, що встановлюють тенденції вірогідного зв'язку (наприклад, впровадження інформаційних технологій вимагає структурної перебудови економіки);

- закони, що стверджують можливість або вірогідність зв'язків між соціальними явищами (наприклад, рівень злочинності і суспільстві є змінним і коливається разом з економічними циклами).

- закони, що фіксують причинний зв’язок між соціальними явищами (наприклад високо економічне суспільство спричинює тенденцію зростання злочинності всередині).

. Розрізняють дві основні групи категорій соціології:

1. Категорії, що пояснюють структуру суспільства, виокремлення його основних підсистем та елементів. Серед них такі категорії, як «соціальна спільність», «соціалізація», «особистість», «соціальна група», «соціальна верства», «соціальна стратифікація», «соціальний контроль», «соціальна поведінка» та ін.

Соціальна стратифікація — диференціація суспільства на соціальні класи та верстви населення. Стратифікація — це розташування індивідів і груп зверху вниз по горизонтальних шарах (стратам) за ознакою нерівності в доходах, рівню освіти, обсязі влади, професійному престижі.

Соціальна поведінка — це внутрішня і зовнішня позиція людини, орієнтована на вчинок чи утримання від такого. Поведінка є соціальною, якщо вона в певний спосіб співвідноситься з поведінкою інших індивідів.

Соціа́льна спі́льність - сукупність людей, яку характеризують умови їх життєдіяльності, загальні для даної групи взаємодіючих індивідів; приналежність до територіальних утворень, що історично склалися, приналежність групи взаємодіючих індивідів, що вивчається, до тих або інших соціальних інститутів.

Грýпа соціáльна — сукупність індивідів, що взаємодіють певним чином на основі сподівань кожного члена групи, що розділяються, відносно інших.

Особи́стість — соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин.

Соціальна верства – сукупність індивідів, зайнятих економічно й соціально рівноцінними видами праці, які отримують приблизно рівну матеріальну та моральну винагороду;

Соціальний контроль - контроль над соціальними групами здійснюваний за допомогою примусу. На противагу культурному контролю, соціальний контроль є зовнішньою формою впливу та пригнічення особистості, "об'єктивною" перепоною реалізації несублімованих інстинктів. Як правило, подібний вид зовнішнього контролю над індивідом втілюється суспільством в життя за допомогою позитивних та негативних санкцій.

2. Категорії, що характеризують динаміку суспільства, його основні зміни — причини, характер, етапи тощо. Ці категорії вказують, як змінюється соціальний об'єкт, якими є особливості його розвитку. Серед них такі категорії, як «соціальний розвиток», «соціальний протест», «соціальна трансформація», «соціальний рух», «соціальна мобільність» та ін.

Соціальний розвиток — процес життедіяльності людства та його складових частин у довкіллі.

Соціальний протест – це реакція на суспільну ситуацію.

Соціальна трансформація – це зміна, перетворення істотих рис.

Рух соціáльний - сукупність колективних дій, направлених на підтримку соціальних змін або підтримку опору соціальним змінам в суспільстві або соціальній групі.

Соціáльна мобі́льність — перехід індивіда, або соціального об'єкту, або цінності, створеної або модифікованої завдяки людській діяльності, від однієї соціальної позиції до іншої.

Більш поширеним є підхід, за яким виділяють три групи категорій:

1. Загальнонаукові категорії («суспільство», «соціальна система», «соціальний розвиток» тощо).

Суспі́льство — це організована сукупність людей, об'єднаних характерними для них відносинами на певному ступені історичного розвитку

Соціа́льна систе́ма — сукупність соціальних явищ і процесів, що знаходяться у відносинах і зв'язках між собою і створюють деякий цілісний соціальний об'єкт.

2. Безпосередні соціологічні категорії («соціальний статус», «стратифікація», «соціальний інститут», «соціальна мобільність» тощо).

3. Категорії дисциплін, суміжних із соціологією («особистість», «сім'я», «соціологія політики», «економічна соціологія» тощо).

Однією з найважливіших і найуживаніших у соціології є категорія «соціальне».

Соціальне (лат. socialis — товариський, громадський) — сукупність певних рис та особливостей суспільних відносин, інтегрована індивідами чи спільнотами у процесі спільної діяльності в конкретних умовах, яка виявляється в їх стосунках, ставленні до свого місця в суспільстві, явищ і процесів суспільного життя.

Соціальне — це сукупність будь-яких властивостей і особливостей, що формуються індивідами чи спільнотами в процесі спільної діяльності за конкретних умов і проявляються в їхньому ставленні один до одного, до свого становища в суспіль-стві, до явищ і процесів суспільного життя.

Серед інших базових категорій виокремлюють наступні:

· соціальна дія - найпростіша одиниця соціальної діяльності людей;

· соціальна взаємодія - поведінка індивіда або групи, яка виражає характер та зміст відносин між людьми або групами, що розрізняються соціальним статусом та роллю;

· соціальні відносини - певна стійка система зв'язків між індивідами, яка склалася у процесі їхньої взаємодії;

· соціальна система - структурний елемент соціальної реальності, певне утворення, основними елементами якого є люди, їхні зв'язки та взаємодії, які утворюють одне ціле;

· соціальна спільність - відносно стійка сукупність людей, що являє собою певну форму людського співжиття.

Поряд з цими категоріями у соціології широковживаними є такі категорії: статус, роль, норма, соціалізація, девіація тощо.

У системі суспільних наук соціологія найтісніше взаємодіє з історією. Об'єктом і предметом досліджень історії і соціології є суспільство, закономірності його розвитку та функціонування у конкретних часових вимірах. Обидві науки відтворюють соціальну дійсність в єдності необхідного й випадкового. Але історія вивчає минуле суспільства, його розвиток у хронологічній послідовності, причому часто іншими засобами, ніж соціологія. Соціологія більше переймається актуальними сучасними проблемами. Джерела, використовувані історією та соціологією, збігаються лише частково.

Багато спільного між соціологією та філософією. Але соціологія має справу не лише з абстрактними законами та категоріями, а й з конкретними фактами дійсності. її висновки та узагальнення здебільшого мають частковий, а не універсальний характер.

Соціологія працює і на межі з економічною наукою, предметом якої є вивчення закономірностей і форм функціонування й розвитку відносин, що складаються в процесі виробництва,обміну й розподілу матеріальних благ. Оскільки спосіб виробництва є основою всіх соціальних відносин і процесів, умовою життєдіяльності людини. багато економічних досліджень безпосередньо змикаються з соціологічними студіями. І навпаки, соціологічні дослідження (соціологія праці, міста і села, економічна соціологія тощо) значною мірою ґрунтуються на результатах пошуку економічної науки.

Соціологія тісно пов'язана з п олітологією. їх взаємозв'язок виявляється в тому, що з'ясування закономірностей політичного життя є ефективним за умови розгляду суспільства як соціальної системи. Крім того, суспільство не можна пізнати і змінити без впливу на політичні структури. Взаємодія соціології та політології покликала до життя нову галузь науки —політичну соціологію.

Вивчаючи особливості держави, її інститутів у регулюванні соціальної діяльності мас та особистостей, соціологія спирається на дані правових наук, в полі зору яких — юридичні норми, що законодавчо закріплюють певні відносини у державі, регулюють соціальну поведінку людей.

Із психології як науки соціологія запозичує теорію мотивів поведінки, особистих та масових реакцій, методи дослідження соціальних орієнтацій особистості, які є необхідними компонентами при дослідженні поведінки особистості в колективі та суспільстві.

Різноманітні галузі педагогіки, як і соціальної психології, мають велике значення при вивченні соціологічних проблем освіти.

Вивчаючи взаємини людей у колективі, сім'ї, їх ставлення до праці, власності тощо, соціологія використовує понятійний апарат, основні ідеї етики.

У процесі дослідження системи «людина — техніка» соціологія вступає у певні взаємовідносини і з технічними науками. Це стосується як окремих виробничих процесів, так і виробництва взагалі.

Широко застосовує соціологія математичні методи, вироблені кібернетикою, теорією інформації, теорією ділових ігор тощо. Створюються і спеціальні математичні методи й теорії (шкальний, факторний, причинний і латентний аналізи), пристосовані до специфіки соціологічного дослідження.

Отже, соціологія функціонує у тісній взаємодії з комплексом соціально-гуманітарних наук, генеруючи ідеї, теорії про людину, її місце і роль у системі соціальних зв'язків тощо.

Дата добавления: 2013-12-14