Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Закони, дію яких потрібно враховувати прирегулюванні соціальних процесів


Соціальні закони, їх класифікація

Соціальний закон – це вираз суттєвих, загальних, необхідних і повторюваних зв'язків соціальних явищ і процесів, а передовсім зв”язків між соціальною діяльністю людей як спільноти та соціаль­ними діями окремих індивідів.

Залежно від рівня дії соціальні закони можна класифікувати як:

1)закони, котрі діють на рівні соціальних інститутів (діалек­тична єдність людини й соціального середовища; визначальна роль колективу в розвитку особистості; постійне вдосконалення колективу; провідна роль виробничого колективу в системі колективів);

2) закони, що визначають розвиток складових соціальної структури суспільства:

– постійне збільшення самостійного населення, прискорене збіль­шення кількості міського населення;

– прискорене зростання частки населення, зайнятого у сфері об­слуговування;

– зменшення кількості селян і наближення їхньої праці за зміс­том і характером до індустріальних видів праці;

– збільшення темпів зростання кількості інтелігенції, збільшення внутрішньокласових відмінностей у порівнянні з міжкласовими;

3) закони, що діють на рівні конкретних соціальних систем:

– самовдосконалення систем;

– пропорційний їх розвиток;

– діалектична єдність об”єктивних і суб”єктивних факторів у процесах керування соціальними системами.

Регулюючи соц процеси, розробляючи прогнози, необхідно враховувати дії таких законів:

а) закону соціального порівняння,що виражає суспільні зв'язки між індивідами (соціальними групами) на основі загальних житейських порівнянь власного рівня життя з рівнем життя інших людей чи якимось еталоном.

б) закону вільного часу,який полягає в тім, що для підвищен­ня ефективності виробничої діяльності держава має виділяти час­тину сукупного часу в якості вільного.

в) закону піднесення потреб,що характеризує об'єктивний характер динаміки людських потреб (згасання одних, поява інших, їх розвиток, заміна і т.п.) в міру вдосконалення матеріального виробицтва, зміни умов і способу життя.



г) закону великих чисел, що виражає логіку кількісних змін у соціальних системах. Він гласить, що сукупність дій великої кіль­кості випадкових факторів (причин, умов) приводить до результату, майже не зв'язаного із сутністю якогось одного конкретного випадку.

1.7. Сутність основних ф-цій соціологіїРоль соцологї в суспільстві визначається її предметом та функціями.

Головною з функцій є теоретико-пізнавальна,яка полягає в тім, що соціо­логія разом з іншими науками бере актив­ну участь у пізнанні об"єктивної реальнос­ті, допомагає з'ясовувати та формувати нові теоретичні та практичні знання про світ, в якому живе людина, про закономірності розвитку соціальних відносин у ньому.

Досліджуючи та вивчаючи будь-які явища, учені-соціологи, як і всі інші нау­ковці, публікують результати соціологічних досліджень у різних звітах, наукових статтях, монографіях. І це є проявом описово-інформаційноїфункції соціології.

Окрім того, соціологія надає конструктивну допомогу у розв”язанні або прогнозуванні розвитку практичних проблем, які вини­кають у різних царинах суспільного життя: економіко-господарських, політичних, поведінкових тощо.

Така функція називається прикладною, прогностично-перетворювальною, або конструктивною.

Ефективне прогнозування і розробка таких рішень можливі лише за умов соціологічної грамотності управлінців, глибокого засвоєння ними знань, методів і мето­дик соціології, формування практичних навичок їх застосування.

Останнє належить уже до світоглядно-освітньої функції соціоло­гії, яка проявляється в популяризації і поширенні сучасних наукових знань та уявлень про механізми соціальних процесів.

Ідеологічної функція соціології, яка орієнтує, мобілізує, насамперед через освіту, через проникнення соціоло­гічних знань і соціологічного стилю мислення в різні царини суспільного життя.

Отже, функції соціології різноманітні, але головне в них – дати об”єктивні знання соціальної реальності, виявити негативні тенденції, передбачити їх наслідки, оптимізувати управлінські рішення.

1.8. Роль і завдання соціології в соціальному реформуванні укр суспільства Особлива потреба в соціологічних знаннях та рекомендаціях від­чувається нині у зв'язку з кардинальними перетвореннями нашого суспільства, колективним суб'єктом яких є все населення. Жодне перетворення не може бути успішним без урахування ставлення лю­дей до його цілей і програм, без свідомої активної участі народу у здійснюваних соціальних перетвореннях, у новаційних процесах.

Для того щоб визначити тенденції розвитку будь-яких явищ, ви­брати оптимальні засоби управління ними, треба знати можливості соціальних спільностей, що вивчаються, умови використання засо­бів, що пропонуються.

Перетворення, які здійснюються в нашій державі, зачіпають ін­тереси всього населення, змінюють майновий і соціальний стан, трансформують поведінку багатьох соціальних груп, що взаємодіють між собою. За цих умов органам управління вкрай необхідна повна, точна і достовірна інформація про реальний стан справ у будь-якій сфері суспільного життя, про потреби, цінності, інтереси, поведінку різних соціальних груп, а також про можливості впливу їх поведінки на суспільні процеси. Давати таку інформацію – завдання соціології.

Інакше кажучи, соціологія має забезпечувати надійний зворотний зв'язокв організації управління суспільними перетвореннями. Тільки глибоке вивчення думок і настроїв трудящих, урахування їхніх потреб та інтересів, підвищення дійовості й оперативності соціологічної ін­формації буде сприяти оновленню нашого суспільства.

Значна роль належить соціологічним знанням у конкретизації рішень уряду, кожне з яких має соціологічно осмислюватися й об­ґрунтовуватися.

1.9. Місце соціології у професійній підготовці молодіОсобливо актуальним для соціології в Україні є формування соціологічного мисленняв усік верств населення передусім у молоді, у людей, зайнятих на виробництві, — від робітника до керівника. Кожен член суспільства має бути певною мірою соціологічно освіченим, має розуміти значення і роль соціологічним знань у розбудові нового суспільства, має вміти дати соціологічну оцінку виконанню своїх професійних ролей, передбачати соціальні наслідки своїх втручань у суспільне життя.



Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой
<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Предмет та об”єкт вивчення соціології | Тема 2. Історія становлення та розвитку соціології

Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 329; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:

  1. I. Положення Українського державного центру соціальних служб для молоді №80 від 20.07.98 про соціальну рекламу в системі служб для молоді України
  2. А. Диспетчеризація процесів реального часу.
  3. Вплив рН середовища на перебіг технологічних і ферментативних процесів
  4. ДІАЛЕКТИКА ЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ І ФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ
  5. Забезпечення безпеки устаткування, процесів, будинків, споруд і територій
  6. Загальна характеристика великих соціальних груп
  7. Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання та технологічних процесів
  8. Закони, принципи та категорії політичної науки.
  9. Закони, принципи, правила та аксіоми БЖД
  10. Запровадження консолідованої системи адресної соціальної допомоги та соціальних послуг
  11. Засновником глобального екологічного моделювання з імітацією процесів на ЕОМ був американський вчений Джей Форрестер.

studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.025 сек.