Глосарій

Діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів для реєстратора є виключним видом діяльності, який не може поєднуватися з іншими видами діяльності, крім депозитарної.

Діяльність реєстраторів власників цінних паперів

Необхідність ведення реєстрів власників іменних цінних паперів визначена законодавством України. Суб'єкт господарювання, що здійснив випуск цінних паперів, повинен забезпечити ведення реєстру цінних паперів самостійно або доручити ведення такого реєстру професійному учаснику фондового ринку.

Емітент цінних паперів має право самостійно забезпечувати ведення реєстру за умови одержання ним ліцензії на здійснення діяльності з ведення власного реєстру власників іменних цінних паперів у випадку, якщо така діяльність передбачена його установчими документами та кількість власників іменних цінних паперів такого емітента не перевищує 150 осіб. Для забезпечення ведення реєстру емітент повинен мати у своєму штаті не менше двох сертифікованих фахівців, що атестовані із зазначеного виду діяльності.

Реєстратор реалізує такі основні функції щодо ведення реєстраторської діяльності.

складання реєстру власників іменних цінних паперів та переліків власників цінних паперів і номінальних утримувачів на певну дату;

ведення особових рахунків емітента та зареєстрованих осіб;

облік зареєстрованих заставодержателів;

облік нарахованих та виплачених доходів за іменними цінними паперами;

облік іменних цінних паперів на рахунках емітента, пов'язаних з проведенням корпоративних операцій та операцій з викупу та погашення іменних цінних паперів;

ведення в хронологічному порядку журналу обліку записів уреєстрі по кожному виду іменних цінних паперів;

ведення журналу обліку запитів;

ведення журналу обліку виданих, погашених, анульованих і втрачених іменних цінних паперів (сертифікатів іменних цінних паперів), що випущенні у паперовій формі;

облік та зберігання документів, які є підставою для внесення змін до реєстру.

Реєстратор відкриває емітенту два види рахунків.

емісійний рахунок для зарахування на нього оголошеної емісії;

рахунок на викуплені іменні цінні папери, на якому відобража­ються вид, кількість, номінальна вартість викуплених емітентом цінних паперів з метою анулювання чи подальшого продажу.

Власникам іменних цінних паперів емітента - фізичним та юридичним особам - реєстратор відкриває особові рахунки на основі документів, що є підставою для внесення записів до реєстру. На особових рахунках відображається інформація про власників цінних паперів, кількість та номінальна вартість цінних паперів, що перебувають у їх власності, нараховані та виплачені доходи, дані про окремі операції з фондовими інструментами тощо.

Відкриття особових рахунків здійснюється реєстратором і на користь номінальних утримувачів цінних паперів - торговців цінними паперами, довірчих товариств та депозитаріїв, яким цінні папери передані власниками на підставі договору доручення з метою проведення операцій з ними. Для обліку належних номінальному утримувачу іменних цінних паперів йому (як власнику) реєстратором відкривається окремий особовий рахунок.

Важливою вимогою щодо ведення реєстру є забезпечення можливості відновлення втраченої інформації щодо зареєстрованих осіб та належних їм цінних паперів.

Банківська корпорація — це юридична особа (банк), засновниками та акціонерами якої можуть бути виключно банки. Створюється з метою концентрації капіталів банків — учас­ників корпорації, підвищення їх загальної Ліквідності та платоспроможності, а також забез­печення координації та нагляду за їх діяльністю;

Банківська холдингова група — це банківське об'єднання, до складу якого входять ви­ключно банки. Материнському банку має належати не менше 50 % акціонерного (пайового) капіталу або голосів кожного з інших учасників групи, які є його дочірніми банками;

Боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання

Валютний ринок - це розгалужена система стійких економічних та організаційних відносин, функціонування яких забезпечує реалізацію валютних операцій для обслуговування міжнародних платежів, здійснення іноземних інвестицій та інших видів діяльності, які вимагають обміну та використання іноземних валют.

Вільно конвертована валюта вільно та без обмежень обмінюється на валюти інших країн та застосовується у всіх видах міжнародного обігу.

Депозити до запитання - це кошти, що знаходяться на по­точних, бюджетних рахунках, на кореспондентських рахунках комерційних банків і використовуються власниками залежно від потреби в цих коштах.

Депозитна операція - операція із залучення коштів на вклади та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів банку

Депозитний ринок являє частину грошового ринку, що забезпе­чує залучення на визначений термін вільних коштів фізичних, юри­дичних осіб і держави на депозитні рахунки фінансових установ з метою зберігання і нагромадження.

Допоміжні операції (послуги) — здійснення обов'язкових дій (операцій) під час виконання фінансових послуг з нефінансовими активами (інформаційні та контрольні операції, надання консультацій).

Заощаджувач - це особа, яка частину свого поточного доходу залишає на майбутнє споживання.

Іпотечні цінні папери - цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів.

Клірингова валюта це розрахункові валютні одиниці, які існують лише як розрахункові гроші у вигляді бухгалтерських записів банківських операцій за взаємними поставками товарів та наданням послуг між країнами-учасницями клірингових розрахунків.

Конвертованість валюти - це можливість для учасників ринку легально обмінювати одну іноземну валюту на іншу без обмежень.

Ломбарди - фінансові установи, виключним видом діяльності яких є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів під заставу майна на визначений строк та під процент. Торговці цінними паперами - це професійні учасники фондового ринку, що здійснюють діяльність з торгівлі цінними паперами. Для торговців цінними паперами діяльність з торгівлі цінними паперами становить виключний вид діяльності.

Міжбанківський ринок як частина грошового ринку забезпечує залучення і розміщення тимчасово вільних грошових ресурсів бан­ківських установ, переважно у формі міжбанківських депозитів. Інструментами грошового ринку є міжбанківські депозити, строк яких може складати від одного дня до двох років.

Неконвертована валюта не обмінюється на інші іноземні валюти і застосовується лише на території певної країни.

Обліковий ринок це частина грошового ринку, яка забезпечує перерозподіл грошових ресурсів шляхом купівлі-продажу векселів до настання терміну їх погашення. Основними операціями, що здійс­нюються на обліковому ринку є облік (врахування) векселів та переоблік (переврахування) векселів.

Особливості діяльності фінансових посередників обумовлюють їх поділ на окремі тиші.

Пайові цінні папери - цінні папери, які засвідчують участь їх власника у статутному капіталі емітента та надають йому право на участь в управлінні емітентом і отримання частини прибутку у формі дивідендів та частини майна у разі ліквідації емітента. Пайовими цінними паперами в Україні вважаються акції та інвестиційні сертифікати.

Посередник — юридична або фізична особа (агенти, брокери, дилери, маклери, коміво­яжери, брокерські фірми, агентства), яка на професійних засадах сприяє встановленню ді­лових партнерських контактів, зв'язків, укладанню і виконанню контрактів купівлі-продажу товарів, цінних паперів, реалізації послуг. Оплата праці посередника виконується на догові­рній основі у вигляді комісійної винагороди у відсотках.

Похідний фінансовий інструмент — фінансовий інструмент, розрахунки за яким про­вадитимуться у майбутньому; вартість якого змінюється внаслідок змін відсоткової ставки, курсу цінних паперів, валютного курсу, індексу цін, кредитного рейтингу (індексу) або ін­ших змінних, що є базисними; який не потребує початкових інвестицій.

Приватизаційні цінні папери - цінні папери, які посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду.

Похідні цінні папери - цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом (зобов'язанням) придбання або продажу протягом обумовленого строку інших фінансових інструментів або товарних ресурсів.

Товаророзпорядчі цінні папери - цінні папери, що надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах. Основними видами товаророзпорядчих документів, що призначені для обслуговування господарського обороту і певних майнових угод, є коносаменти, складські та заставні свідоцтва.

Ринок фінансових послуг — це система економічних відносин, що виникають між його прямими учасниками при формуванні попиту і пропозиції на специфічний продукт — фі­нансові послуги, які пов'язані з процесом купівлі-продажу, розподілу та перерозподілу фі­нансових активів, які знаходяться у власності економічних суб'єктів національної, регіо­нальної і світової економіки.

Ринок фінансових послуг - це система економічних відносин, що забезпечує акумулювання та перерозподіл вільного капіталу в економіці країни за допомогою надання та споживання фінансових послуг. Згідно з українським законодавством до ринків фінансових послуг належать професійні послуги на ринках банківських. страхових, інвестиційних послуг, операцій з цінними паперами та інших видах ринків, що забезпечують обіг фінансових активів.

Саморегулівна організація — неприбуткове об'єднання фінансових установ, створене з метою захисту інтересів своїх членів та інших учасників ринків фінансових послуг та якому делегуються відповідними державними органами, що здійснюють регулювання ри­нків фінансових послуг, повноваження щодо розроблення і впровадження правил поведінки на ринках фінансових послуг та/або сертифікації фахівців ринку фінансових послуг.

Страховики - це фінансові установи, які згідно з отриманою ліцензією приймають на себе зобов 'язання відшкодувати стра­хувальнику або особам, яких він назвав, завданий страховим випадкам збиток або виплатити страхову суму

Строкові депозити - це кошти, що зберігаються на окремих депозитних рахунках у банку протягом установленого строку, який визначається при відкритті цих рахунків.

Супутні послуги — надання послуг для поліпшення ліквідності та якості фінансових послуг. Вони надаються аудиторськими та консалтинговими фірмами, фірмами з оцінки майна, юридич­ними та іншими установами. У своїй різноманітності фінансова послуга мінімально може дорівнювати одній фінансовій операції, а найчастіше — містити десятки фінансових та допоміжних операцій у поєднанні з су­путніми послугами.

Учасники ринку фінансових послуг — юридичні та фізичні особи — суб'єкти підприєм­ницької діяльності, які відповідно до закону мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, та споживачі таких послуг.

Фінансова послуга — операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законо­давством, і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Фінансова послуга — операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законо­давством, — і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Фінансова установа — юридична особа, яка згідно з законом надає одну чи декілька фі­нансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому зако­ном.

Фінансова установа —юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінан­сових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансо­вих установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компа­нії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

Фінансова холдингова група — має складатися переважно або виключно з установ, що надають фінансові послуги, причому серед них має бути щонайменше один банк, і материн­ська компанія має бути фінансовою установою.

Фінансовий інструмент — це контракт, який одночасно призводить до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного підприємства і фінансового зобов'язання або ін­струменту власного капіталу в іншого.

Фінансовим посередництвом є діяльність, пов'язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством. Фінансове посередництво здійснюється установами банків та іншими фінансово-кредитними організаціями.

Фінансові активи — кошти, дорогоцінні метали і каміння, цінні папери, боргові зо­бов'язання та інші законодавчо визначені фінансові активи юридичних та фізичних осіб.

Фінансові активи — це об'єкти, що мають вартість, знаходяться у власності економі­чних суб'єктів, і від яких слід очікувати в майбутньому одержання прибутку або інших до­ходів.

Фінансові активи — це специфічні неречові активи, які являють собою законні вимоги власників цих активів на отримання певного, як правило, грошового доходу в майбутньому. Ціна на будь-який фінансовий актив встановлюється на рівні, що характеризує врівнова­ження попиту й пропозиції на цей актив.

Фінансові інститути — юридичні особи, які згідно з ліцензіями і відповідними дозволами держави здійснюють фінансові послуги.

Фінансові інструменти — це різноманітні фінансові документи, які обертаються на ринку, мають грошову вартість і за допомогою яких здійснюються операції на фінансо­вому ринку.

Фінансові операції — залучення, зберігання, видача, управління, купівля, продаж та інші дії з фінансовими активами.

Фінансові послуги — здійснення фінансових і допоміжних операцій, які в сукупності набу­вають споживчої вартості, мають попит і задовольняють потреби споживача.

Фінансові послуги — це специфічний (фінансовий) товар, який має ціну та відповідні характеристики.

Частково конвертована валюта обмінюється на обмежену кількість іноземних валют і у міжнародних розрахунках використовується з обмеженнями. Обмеження зумовлені нестабільністю економічного стану країни та незбалансованістю її платіжного балансу.

Дата добавления: 2013-12-13