Поняття й види собівартості

Питания для самоконтролю

1. Поясніть взаємозв’язок між виробничим та калькуляційним обліком.

2. Метою виробничого обліку є?

3. Назвіть основні етапи та завдання виробничого обліку.

4. Що таке «калькулювання» і його відмінності від «калькуляції»?

5. Яка роль калькулювання собівартості в управлінні витратами?

6. Охарактеризуйте сучасний стан калькулювання.

7. Назвіть основні завдання, що вирішує калькулювання.

8. Що таке об’єкти обліку затрат, об’єкти калькулювання і калькуляційні одиниці?

9. Які є види калькуляційних одиниць?

10. Назвіть види калькуляцій та яке їхнє призначення?

Лекція 8: Методи калькулювання і сфера їх застосування.

1. Поняття й види собівартості.

2. Технологічний аспект вибору методики калькулювання собівартості продукції:

2.1. Калькулювання за повнотою обліку витрат.

2.2. Управління виробничими затратами за об’єктами калькулювання:

а) простий і нормативний методи обліку

б) калькулювання за стандартними витратами (стандарт - кост)

в) калькулювання за замовленнями (позамовний метод)

г) калькулювання за процесами (попроцесний метод)

Одним із основних завдань управління витратами є калькулювання собівартості продукції.

Собівартість продукції - це величина використаних за певним цільовим призначенням ресурсів у грошовому вимірнику.

Собівартість продукції — це якісний показник, в якому сконцентровано результати діяльності та наявні резерви. Адже чим нижча собівартості продукції, тим більша економія праці, краще використовуються основні засоби, матеріали, паливо і загалом дешевше виготовлення продукції.

Склад собівартості визначається П(С)БО 16"Витрати» і включає прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати та загальновиробничі витрати. Термінологічно собівартість уособлює в собі: собівартість продукту чи процесу і сукупну собівартість всієї готової продукції

Собівартість продукту чи процесу визначається грошовим виміром витрат на прийняту для облік одиницю або на увесь.створений продукт даного виду.

Сукупна собівартість готової продукції визначається сумарною величиною собівартості всіх видів виготовленої продукції, виконаних робіт і послуг на даному підприємстві. В промисловості використовується відносний показник витрат (в копійках) на одну гривню готової продукції.

Залежно від призначення показників, що обчислюються, собівартість поділяється на:

1. Планову;

2. Нормативну:

3. Фактичну.

• Планова собівартість відображає завдання з досягнення певного рівня собівартості продукції, що визначається на основі норм використання засобів праці та проведення режиму економії}' витратах на виробництво.

• Нормативна собівартість продукції відображає рівень витрат на виріб, що випливає з діючих на певну дату технічних норм використання засобів праці і робочого часу.

• Фактична собівартість - рівень витрат на виріб, обчислений на основі обліку витрат на виробництво за певний період, виходячи з умов виробництва, що склалися.

Залежно від обсягу витрат, що включаються в собівартість розрізняють:

1. технологічну собівартість;

2. внутрішньогосподарську собівартість;

3. виробничу собівартість.

Вид собівартості	Зміст показників собівартості
Товарної продукції	Продукту чи процесу
Технологічна собівартість	Витрати на виробництво за певною ділянкою, за певним агрегатом, земельною ділянкою	Витрати сировини, матеріалів. комплектуючих виробів, напівфабрикатів, зарплата виробничого персоналу, втрати від браку
Внутрішньогосподарська собівартість	Технологічна собівартість + загальновиробничі витрати	Технологічна собівартість + частка загальновиробничих витрат
Виробнича собівартість	Внутрішньогосподарська собівартість + інші виробничі витрати	Внутрішньогосподарська собівартість + частка інших виробничих витрат

Дата добавления: 2013-12-14