Основні концепції ТОП

Донедавна більшість професійних програмістів реалізовували свої програмні проекти з використанням технології структурного чи процедурного програмування. Із збільшенням обсягів оброблюваної інформації, зростанням вимог користувачів до програмних продуктів почали значно зростати розміри кодів розроблюваних програм.

Щоразу перед качаном реалізації нового програмного продукту програмістам ставало дедалі очевидніше, що такі підходи є невдалими. Проблема полягала, передусім, у непропорційному зростанні складності процесу розроблення самих кодів програм порівняно зі зростанням вимог до програмного продукту.

Співучо буде справедливим твердження про ті, що досконалі та вишукані програми, без перебільшення, належать до найскладніших творінь людини. Проте, зважаючи на надлишкову складність, такі програми нерідко містять помилки - добрі, якщо не значні. Бо інколи серйозні помилки у програмному забезпеченні потенційно спричиняють матеріальні збитки (наприклад, помилки у бухгалтерських чи банківських розрахунках), а іноді і загрожують життю багатьох людей (наприклад, під година керування атомними реакторами, авіаперельотами чи космічним кораблем).

Внаслідок довготривалої боротьби з проблемою складності процесу написання кодів програм булі вироблені нові концепції розроблення програмних продуктів, а саме:

● об' єктно - орієнтоване програмування (ТОП);

● уніфікована мова моделювання програм (UML);

● спеціалізовані засоби розроблення сучасного програмного забезпечення.

2.3. Моделювання. Об' єктна декомпозиція.

Процес моделювання реальної ситуації з колекцією взаємодіючих об' єктів називається об' єктної декомпозицією. Він складається з декількох стадій.

Деручи стадія полягає в ідентифікації кандидатів для об' єктів. Це - типові позначення, що використовуються людьми при описі реальних об' єктів. Сутність гідна бути моделлю як об' єкт, якщо вона більш -менш виділяється і має унікальну структуру і поведінку. Це може бути:

1. фізичний об' єкт (будинок, ручка, книга);

2. характеристика (форма літери, форма фігури);

3. місце розташування (вулиця);

4. абстрактне позначення (тварина, графічна фігура);

5. подія (зустріч, ПП);

6. доладна сутність, що складається з інших сутностей (черга людей, список книг, матриця цілих чисел).

Кожна сутність моделюється за допомогою окремого класу.

На другій стадії відзначаються властивості, які описують об' єкти.

На третьому етапі описуються окремі дії, які можуть здійснювати об' єкти. Ці дії моделюються за допомогою функцій об' єкту.

На четвертій стадії визначається реалізація шкірного об' єкта.

Як відомо, проектування прикладної програмної системи починається з формулювання вимог, які вона повинна була задовольняти. Такий аналіз проводитися з метою зрозуміння призначення та умів експлуатації систем настільки, щоб вміти складати її попередній проект.

У разі об' єктно - орієнтованого підходу аналіз вимог до системи зводиться до розробки моделей цієї системи. Моделлю системи (або якогось іншого об' єкта) називатимемо абстрактний опис системи, в якій визначені основні об' єкти і відношення між цими об' єктами. Моделі допомагають перевірити роботоздатність розроблюваної системи на ранніх етапах її розробки, спілкуватися із замовником для уточнення вимог до системи: вносити (у разі споживи) зміни до проекту системи (як на качану проектування, так і на інших фазах її життєвого циклу).

Нині існує кілька технологій об' єктно - орієнтованої розробки прикладних програмних систем, в основу яких покладено побудову та інтерпретацію на комп' ютері моделей цих систем. Одна з таких технологій - ОМТ (Object Modeling Techniques). Система позначень (графічна мова) ОМТ для опису моделей використовується в технологіях з об' єктно - орієнтованої розробки програмних систем.

У технології ОМТ проектована програмна система подається у вигляді трьох взаємопов 'язаних моделей: об' єктної моделі, яка виявляє статичні, структурні аспекти системи, пов' язані з даними; динамічної моделі, яка описує роботові окремих частин системи; функціональної моделі, в якій розглядаються взаємодії окремих частин системи в процесі її роботи.

Ці три відіа моделей дозволяють дістати три взаємноортогональні подання системи в єдиній системі позначень. Сукупність моделей системи може бути інтерпретована на комп' ютері (за допомогою спеціального програмного забезпечення), що дозволяє налагоджувати попередній проект системи разом із замовником.

Моделі, які розроблені та налагоджені на першій фазі життєвого циклу системи, використовуються й в усіх подальших його фазах: програмування системи, її налагодження й тестування, супроводження і модифікація. Моделі системи, як правило, не пов' язані з мовою програмування, якою буде реалізована система.

Дата добавления: 2013-12-14