Правовий статус господарських судів

Нотаріат в Україні

Нотаріат — це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок засвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, і виконувати інші нотарі­альні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридич­ної вірогідності.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлений Законом України «Про нотаріат».

Нотаріальні дії здійснюють державні й приватні нотарі­уси. У населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії виконуються уповноваженими на те посадовими осо­бами виконкомів місцевих рад. За кордоном здійснення нотаріальних дій покладено на консульські та дипломатич­ні представництва України.

Нотаріусом може бути громадянин України, що має вищу юридичну освіту, пройшов стажування протягом шести місяців у державній нотаріальній конторі або у при­ватного нотаріуса, склав кваліфікаційний іспит і одержав свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю.

Повноваження нотаріусів:

1) посвідчення заповітів і угод (договори, доручення, шлюбні контракти та ін.);

2) видача свідоцтв про право власності, про право на спадщину та ін.;

3) посвідчення дійсності підпису на документі, пра­вильності копій документів, правильності перекладу доку­мента з однієї мови на іншу;

4) передача заяв фізичних і юридичних осіб іншим фі­зичним і юридичним особам;

5) прийом на збереження документів, у депозит — цін­ них паперів і грошей;

6) вчинення протестів векселів і морських протестів і деякі інші дії.

Повноваження приватних нотаріусів дещо вужчі, ніж повноваження державних нотаріусів. Зокрема, вони не мають права накладати і знімати заборону на відчуження нерухомого майна, видавати свідоцтва про право на спад­щину та Ін.

Однією з необхідних умов успішного функціонування всіх елементів створюваного в Україні ринкового механізму є законність і дисципліна в діяльності суб'єктів господарювання.

У процесі господарювання між підприємствами, державними та іншими органами виникають, функціонують та припиняються численні господарські відносини. Ринковий механізм, як і будь-яке інше складне явище, не може розвиватися без зіткнень і конфліктів, що призводять до суперечностей між суб'єктами господарської діяльності. Такі суперечності між підприємствами, організаціями, державними та іншими органами стосовно їхніх прав та обов'язків у господарських відносинах називаються господарськими спорами. Саме ці господарські спори і є предметом розгляду та вирішення господарських судів.

Господарські суди є однією з гілок судової влади. Це спеціалізовані суди, на які законом покладено здійснення правосуддя у господарських відносинах. Господарський суд є незалежним органом у вирішенні всіх господарських спорів, що виникають між юридичними особами, державними та іншими органами, а також у розгляді справ про банкрутство.

Організація і діяльність господарських судів визначаються Конституцією України, Законом України від 7 лютого 2002 р. «Про судоустрій України», Господарським процесуальним кодексом України, прийнятим Верховною Радою України 6 листопада 1991 р., іншими нормативно-правовими актами України, а також міждержавними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Правова природа господарського суду як органу правосуддя визначається завданнями та повноваженнями, якими його наділено для виконання цих завдань. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій України» завданням господарського суду є забезпечення захисту гарантованих Конституцією України та законами прав громадян, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

6.Організація господарських судів в Україні.

Господарські суди є спеціалізованими судами в системі судів загальної юрисдикції.

Господарські суди становлять єдину триланкову систему спеціалізованих судів, яку складають:

місцеві господарські суди;

апеляційні господарські суди;

Вищий господарський суд України.

Місцеві господарські суди (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя) є основною ланкою спеціалізованих господарських судів, оскільки, як суди першої інстанції, вони виконують значний обсяг роботи щодо вирішення господарських спорів, розгляду справ про банкрутство і стоять найближче до господарського життя та до конфліктів, які в ньому виникають.

Для виконання покладених на них завдань місцеві господарські суди виконують такі повноваження:

—вирішують господарські спори, віднесені до їхньої компетенції, розглядають справи про банкрутство;

—переглядають за нововиявленими обставинами прийняті ними рішення;

—вивчають і узагальнюють практику застосування законодавства, аналізують статистику вирішення господарських спорів, вносять пропозиції Вищому господарському суду України, спрямовані на вдосконалення правового регулювання господарської діяльності та практики вирішення господарських спорів;

—ведуть роботу, спрямовану на попередження правопорушень у сфері господарських відносин;

—здійснюють інші повноваження, надані їм законодавством. До складу місцевого господарського суду входять: голова, перший заступник голови, заступники голови та судді (кількість їх щодо кожного конкретного господарського суду затверджена Указом Президента України від 11 липня 2001 р. «Про утворення апеляційних господарських судів та затвердження мережі господарських судів України»).

Апеляційні господарські суди є судами апеляційної інстанції, що вперше запроваджена в системі органів господарського судочинства відповідно до статті 125 Конституції України. Вони утворені Указом Президента України від 11 липня 2001 р. «Про утворення апеляційних господарських судів та затвердження мережі господарських судів України» в кількості семи судів (Дніпропетровський, Донецький, Київський, Львівський, Одеський, Севастопольський та Харківський апеляційні господарські суди) з визначенням території, на яку поширюються повноваження апеляційних господарських судів. Указом Президента України від ЗО травня 2002 р. «Про утворення Житомирського та Запорізького апеляційних господарських судів та внесення змін до мережі та кількісного складу суддів господарських судів України» кількість апеляційних господарських судів було збільшено до дев'яти.

До складу апеляційного господарського суду входять: голова, перший заступник голови, заступники голови. Апеляційний господарський суд здійснює правосуддя колегією суддів.

Відповідно до встановлених законом повноважень апеляційний господарський суд:

переглядає в апеляційному порядку рішення місцевих господарських судів, які включені до території, на яку поширюються його повноваження;

переглядає за нововиявленими обставинами прийняті ним рішення;

вивчає і узагальнює практику застосування законодавства, аналізує статистику вирішення господарських спорів, подає пропозиції Вищому господарському суду України щодо вдосконалення правового регулювання господарської діяльності і практики вирішення господарських спорів та щодо порушення перед Конституційним Судом України питання про офіційне тлумачення законів України;

проводить роботу, спрямовану на попередження правопорушень у сфері господарських відносин;

здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Вищий господарський суд України є вищим судовим органом господарських судів України у здійсненні правосуддя в господарських відносинах. Як вищий спеціалізований суд, він складається з обраних до нього Верховною Радою України суддів, зі складу яких загальними зборами суду обираються голова суду та його заступники.

Загалом до Вищого господарського суду України входять: Голова, перший заступник Голови, заступники Голови та суддів. Вищий господарський суд України діє у складі колегій суддів.

У Вищому господарському суді України утворюється президія як консультативно-дорадчий орган при Голові Вищого господарського суду України.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про судоустрій України» Вищий господарський суд України:

1) розглядає в касаційному порядку справи відповідної судової юрисдикції, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним законом;

2) веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику;

3) надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції України та законів у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики; дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз'яснення з питань застування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції;

4) здійснює інші повноваження, передбачені Законом. Розгляд справ у Вищому господарському суді здійснюється колегіально. Для цього утворюються колегії суддів з числа суддів Вищого господарського суду України. Колегія суддів складається з трьох або п'яти суддів залежно від категорії і складності справи. Колегії суддів формуються Головою Вищого господарського суду України.

Дата добавления: 2013-12-14