Поняття господарського права та господарської діяльності. Тема: Основи господарського права України

Тема: Основи господарського права України. Вирішення господарських спорів

Лекція № 12

Господарське право - це сукупність правових норм, які регу­люють суспільні відносини у сфері управління економікою, ви­робництвом та реалізацією продукції, виконання робіт і надання послуг з метою отримання прибутків.

Господарське право є комплексною галуззю права, що базуєть­ся на нормах цивільного права щодо правоздатності фізичних і юридичних осіб, цивільно-правових угод і конкретизує їх, а та­кож містить в собі норми адміністративного, фінансового, трудо­вого права, які регулюють господарську діяльність, господарське право і найближче до нього за змістом цивільне право співвідно­сяться як загальне та спеціальне.

Господарське право регулює господарські відносини, що ви­никають в процесі організації та здійснення господарської діяль­ності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єкта­ми та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Предметом вивчення господарського права є відносини, які виникають в процесі господарської діяльності суб'єктів підприє­мництва, державних, приватних, кооперативних, громадських організацій та установ, наділених відповідно до законодавчих актів певними повноваженнями, правами і обов'язками та відпо­відальністю за свої дії.

Методи господарського права являють собою сукупність спо­собів регулюючого впливу норм господарського права на повед­інку суб'єктів господарських правовідносин.

Основними методами господарського права є метод автоном­них рішень, метод владних приписів, метод рекомендацій. Заз­начені методи засновані на виконанні вимог законів; моделюванні поведінки суб'єктів підприємницької діяльності, їх взаємовідно­син між собою та державою.

Метод автономних рішень заснований на тому, що підприєм­ства, підприємці мають право за власною ініціативою приймати рішення, які не суперечать законодавству України.

Згідно з методом владних приписів діяльність (поведінка) суб'єктів підкоряється обов'язковим моделям правовідносин, які визначені законодавством (вимоги законів та інші вказівки ком­петентних органів).

Метод рекомендацій полягає в тому, що держава регулює поведінку об'єктів господарських відносин шляхом рекомендо­ваних моделей відповідних правовідносин.

Господарське законодавство - це система економічних і правових норм (фінансового, комерційного, трудового, банківського адміністративного права і т. д.), що регулюють різні галузі народного господарства. Більша частина норма­тивних актів включає норми двох і більше галузей права.

Так, у прийнятих Господарському та Цивільному кодексах України 2003 р. передбачено норми фінансового, господарсько­го, цивільного, адміністративного та трудового права.

Господарським кодексом України визначені основні засади господарської діяльності в той час, як господарсько-правові нор­ми можуть також прийматися органами державної влади і уп­равління усіх рівнів, господарськими органами, що функціону­ють на засадах господарського розрахунку, та промисловими об'єднаннями, міністерствами, фінансовими органами та об'єднан­нями, підприємствами, організаціями і громадянами.

Господарсько-правові норми є різновидом загальних право­вих норм і характеризуються такими ознаками:

♦ встановлюються державою забезпечуються державним при­мусом;

♦ покладають на суб'єкта господарських правовідносин певні права та обов'язки;

♦ встановлюють певні правила поведінки приписи щодо їх використання та виконання суб'єктами господарських пра­вовідносин;

♦ мають бути закріплені нормативним актом, законом, ука­зом, постановою, наказом, інструкцією.

Господарська діяльність в Україні регулюється нормативни­ми актами, які є джерелами господарського права.

Нормативний акт - це офіційний письмовий документ ком­петентного органу держави, який встановлює чи відміняє норму господарського права.

До нормативних актів, що регулюють господарську діяльність в Україні, слід віднести, в першу чергу, Конституцію України. Конституцією регулюються питання господарської діяльності у статтях про власність, підприємництво, визначається компетен­ція органів державної влади, Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України.

Закони, що регулюють господарські відносини, розподі­ляються на:

- закони, що регулюють загальні питання господарської діяль­ності (закони України «Про власність», «Про систему опо­даткування», «Про бюджетну систему України», «Про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом» тощо);

- закони про окремі види господарської діяльності («Про банки і банківську діяльність», «Про Національний банк України», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про товарну біржу», «Про цінні папери і фондову біржу» та ін.);

- закони про окремі види і відносини в господарській діяль­ності. До них належать нормативні акти господарського законодавства, втіленні в господарському, бюджетному, земельному, лісовому та інших кодексах України.

В системі господарського законодавства слід розрізняти за­конодавчі акти та підзаконні нормативні акти. До законодавчих актів належать нормативні акти Верховної Ради та Кабінету Міністрів України. До підзаконних нормативних актів - укази та розпорядження Президента; постанови та розпорядження Кабінету Міністрів; господарські нормативні акти міністерств, державних комітетів, відомств з господарської діяльності у виг­ляді наказів, інструкцій, положень; нормативні акти місцевих рад народних депутатів і місцевих адміністрацій.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на ви­готовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

У процесі господарської діяльності суб'єкти господарського права вступають між собою в певні господарські відносини. Гос­подарські відносини складаються між державою, яка здійснює управління економікою, органами виконавчої державної влади,міністерствами, відомствами, державними комітетами та між підприємствами і підприємцями.

Дата добавления: 2013-12-14