Оратор та аудиторія

Найважливіша умова ефективності ораторської промови – це контакт зі слухачами.

Промова виголошується з однією метою – щоб її слухали, правильно сприймали, запам’ятовували.

За визначенням психологів, контакт – це спільність психічного стану оратора та аудиторії, це взаєморозуміння між виступаючим та слухачами.

Спільність виникає в результаті спільної діяльності думки, тобто оратор і слухач вирішують спільні проблеми (оратор викладає ці проблеми, а слухачі слідкують за розвитком думки. Таку діяльність називають інтелектуальним співпереживанням

Для виникнення контакту є важливим й емоційне співпереживання, тобто і оратор, і слухач під час виступу повинні відчувати одне (спільне) почуття.

Для встановлення контакту є важливою справжня повага до слухачів, визнання в них партнерів і товаришів по спілкуванню.

Зовні контакт проявляється у поведінці аудиторії та в поведінці оратора.

Тиша сама по собі ще не говорить про контакт оратора з аудиторією (може панувати «ввічлива тиші»).

Головним показником взаємопорозуміння між тими, хто говорить, і тими, хто слухає, - є позитивна реакція на слова виступаючого, зовнішня ознака уваги у слухачів (їхній зосереджений погляд, посмішки, аплодисменти), «робоча» тиша в залі.

Іноді оратор встановлює контакт лише з частиною слухачів. Контакт може бути повний і неповний, стійкий та нестійкий, змінюватися в процесі виступу оратора.

На встановлення контакту з аудиторією значною мірою впливає актуальність питання, що обговорюється, новизна висвітлення цієї проблеми, цікавий зміст виступу, але не менш важливою є й особистість оратора (його репутація, громадська думка про нього).

Для встановлення потрібно враховувати особливості аудиторії. До них зараховують:

1) Однорідність / неоднорідність слухачів (вік, стать, національність, освіта, професійні інтереси, настрій)

Завжди легше говорити, звертаючись до однорідного (гомогенного) складу (дилетанти, фахівці, колеги, студенти, люди однакових політичних поглядів і т.д.). Що однорідніша аудиторія, то більш передбачена реакція на виступ. Звертаючись до молоді, не можна загравати, лестити, повчати, дорікати в незнанні, некомпетентності, підкреслювати свою перевагу, ухилятися від гострих проблем і питань. Перед слухачами з високим рівнем професійної чи наукової підготовки не можна виступати, якщо немає нових поглядів, підходів до рішення проблеми, не можна допускати повтори, тривіальні судження, демонструвати свою перевагу, зловживати цифрами, цитатами, ухилятися від суті проблеми.

У неоднорідній (гетерогенній) аудиторії виголошувати промову сутужніше. Якщо публіка різна за складом, треба, по можливості, адресувати якийсь фрагмент кожній групі. Варто заздалегідь подумати про те, що сказати окремим, особливо авторитетним, важливим персонам, якщо ви знаєте, що вони прийдуть.

2) Кількісний склад

Необхідно також з'ясувати чисельність аудиторії. Великою кількістю слухачів складніше керувати.

3) Почуття спільності (емоційний настрій). Почуття оратора повинні залишатися поза аудиторією. Простий і пристойний одяг, відсутність зайвих рухів.

Встановлення контакту, володіння увагою аудиторії забезпечує успіх публічного виступу, є необхідною умовою для передачі інформації, здійснення бажаного впливу на слухачів, закріплення у них певних знань і переконань.

Дата добавления: 2013-12-14