Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Виховання учнів в процесі трудового навчання





Зміст трудового навчання в початкових класах.

Лекції

Предмет і завдання курсу “Методика трудового навчання з практикумом”.

1. Предмет і зміст курсу "Методика трудового навчання" і її методологічні основи.

2. Короткий історичний нарис розвитку трудового навчання в школах України.

3. Завдання трудового навчання і виховання.

1. В Україні підготовка вчителів початкових класів здійснюється в педагогічних інститутах та педагогічних училищах. Навчальними планами підготовки вчителів початкових класів передбачено вивчення циклу суспільних, психолого-педагогічних та спеціальних дисциплін.

Психолого-педагогічна підготовка вчителів здійснюється в процесі вивчення таких дисциплін як психологія, педагогіка та методики викладання предметів, що вивчаються в початкових класах. Сюди відноситься і методика трудового навчання. Таким чином, "Методика трудового навчання" є одним з профілюючих предметів у підготовці вчителя початкових класів. Цей предмет, не дублює інші дисципліни (педагогіку, психологію та ін.), а знаходиться з ними в тісному зв’язку. Тому неможна оволодіти курсом "Методика трудового навчання", не засвоївши попередньо спільних закономірностей психічної діяльності людини, закономірностей навчального процесу.

Вивчаючи "Методику трудового навчання", майбутній учитель повинен з’ясувати цілі, завдання трудового навчання в початкових класах, оволодіти системою методичних засобів, за допомогою яких забезпечується успішне проведення навчального процесу на уроках трудового навчання.

Методика трудового навчання як галузь педагогічної науки має свої обпекти, завдання та методи дослідження. Об'єктом вивченняпроцес трудового навчання: зміст навчального матеріалу, методи навчання, пізнавальна діяльність учнів, результати навчання. Вивчення всіх сторін цього процесу повинно проводитись з урахуванням вікових особливостей учнів.

Методика трудового навчання займається і такими питаннями як обгрунтування завдань трудового навчання те змісту навчального матеріалу, побудовою навчального процесу, обгрунтуванням змісту та методикою позакласної та позашкільної роботи.



Завдання трудового навчання визначаються тенденцією розвитку науки і техніки, вимогами сучасного виробництва та трудової підготовки молоді. В процесі трудового навчання вирішуються навчальні завдання, що визначаються змістом навчального матеріалу: навчання прийомам користування різними інструментами для обробки паперу, картону, тканини, металу, деревини, пластмас тощо. Процес трудового навчання в молодших класах повинен сприяти вихованню в учнів любові до праці, поваги до людей праці та інших загальнолюдських якостей.

Для визначення змісту навчального матеріалу предмету (трудового навчання в початкових класах) необхідно: відібрати навчальний матеріал з того, чим розпоряджається відповідна наука або галузь технічні, систематизувати його р певній послідовності, з . урахуванням вікових особливостей учнів, їх знань з інших предметів, життєвого досвіду. Об”єм знань, накопичених людством у різних областях діяльності людини, настільки великий, що доводиться з цього великого об'єму знань і умінь виділяти те, що в найбільшій мірі відповідає завданням загальної освіти. Особливою проблемою є систематизація навчального матеріалу. Справа в тому, що поняття "просте" і "складне" в науці і навчальному процесі не співпадають. Так, при виготовленні моделей транспортних машин учні вивчають загальну будову, хоч логічним, з точки зору науки, треба було б розпочинати з вивчені, я окремих деталей. Але такий підхід утруднював би процес вивчення матеріалу. Отже, при систематизації навчального матеріалу неможна просто копіювати системи побудови науки, а необхідно керуватись навчально-виховними завданнями. Методика навчання повинна знаходити найбільш ефективні шляхи і засоби для виконання цієї вимоги.

При виробленні принципів і способів побудови навчального процесу методика трудового навчання використовує як дані дидактичних досліджень, так і досвід викладання інших предметів. Але разом з тим методика трудового навчання ряд питань вирішує самостійно - це методика оцінювання результатів праці учнів, форми організації навчальної роботи, методи навчання, прийоми обробки матеріалів, поводження з різними інструментами тощо.

Позашкільна і позакласна робота з праці і техніки одержала широке розповсюдження. В школах створюються гуртки, в тому числі і для учнів молодших класів. Практикою роботи гуртків вироблені різні форми організації занять. Завдання методики - узагальнити цей досвід і виділити найбільш вдалі, ефективні прийоми організації занять, розповсюдити передовий педагогічний досвід, зробити його надбанням усіх вчителів.

У вирішенні вказаних Іще завдань методика трудового навчання спирається на методи наукових досліджень: спостереження, експеримент, вивчення і узагальнення передового педагогічного досвіду, теоретичних досліджень. Займаючись самостійними дослідженнями методика трудового навчання одночасно використовує і дослідження інших наук: педагогіки, психології, вікової анатомії і фізіології, шкільної гігієни, технічних наук, які пов’язані із змістом трудового навчання.

 

2. Ідея трудового навчання і виховання виникла давно. Тим чи іншим способом у кожному суспільстві здійснювалась відповідна підготовка наступних поколінь до участі в суспільній праці, у виробництві. Починаючи з давнини і до наших днів трудове навчання набувало своєрідного змісту в залежності від того, який суспільний клас висував виховні ідеї.

Становлення і розвиток трудового навчання і виховання в Україні не було ізольованим від світової теорії і практики. Елементи трудового навчання мали місце ще за часів Київської Русі. Ще "Поучение Владимира Мономаха детям" (1096 р.) містить поради не лінуватись, вести діяльний образ життя, готуватись до праці. Тут особливо наголошувалось, що всяка праця славна і почесна. У Київській Русі, як і в Західній Європі, ремесло було на високому рівні розвитку і вимагало відповідної підготовки робочої сили. У ХУІ-ХУІІ століттях на українських землях виникають братства, а при них братські школи, в яких навчались діти простих трудівників: ремісників, селян тощо.

Певний вплив на розвиток ідеї трудового виховання в Україні мали погляди громадських діячів і педагогів інших країн. Ще ранні соціалісти-утопісти Т. Мор і Т. Кампанелла у своїх працях змальовували таке суспільство, де всі члени будуть працювати / майстернях і на полях, будуть займатися мистецтвом і науками.

Дальший розвиток ідеї трудового виховання знайшли у французьких просвітителів, зокрема, у творчості Жана-Жака Руссо, а згодом у практичній діяльності швейцарського педагога Й. Г. Песталоцці. Цумки Ж. Ж. Руссо про розвиток ремісничої праці, як другого ступеня після вироблення певних навичок ручної праці, не знайшли підтримки у його сучасників. Треба було багато часу, щоб практично здійснити ці великі Ідеї.

Песталоцці не тільки пропагандує введення трудового виховання, а й знаходить деякі практичні шляхи здійснення своїх ідей. Песталоцці розробляє основи трудового виховання і навчання. Він доводить, що формування вмінь не зводиться тільки до односторонніх механічних навичок і твердить, що внутрішня суть розвитку технічних і професійних умінь полягає у розвитку духовних здібностей людини.

Питанням трудового виховання і навчання цікавилось багато просвітителів XIX ст. Особливо велику увагу цьому питанню приділяли Роберт Оуен і Шарль Фур”є. Новим в педагогічній теорії Р. Оуена було те, що він вказує на необхідність зв'язку теоретичних знань з трудовим навчанням.

Швидкий прогрес науки, техніки і промисловості у другій половині XIX ст. привів до того, що суспільство було змушене змінити свої погляди на школу і трудове виховання підростаючого покоління. Для роботи на підприємствах були потрібні підготовлені, освічені робітники, а школа такої підготовки не забезпечувала. Цим в першу чергу і пояснюється той факт, що реформа народної освіти в різних країнах Європи проводилась під гаслом створення трудової школи, введення в навчальні плани нового предмету -ручної праці.



Ідея введення ручної праці в загальноосвітню школу поширювалась по всій Україні, Спочатку трудове навчання запроваджують в місті Коростишеві, а згодом у Херсонській, Катеринославській та Чернігівській губерніях. Наприкінці 1890 р. в Катеринославі було відкрите училище, в якому для встановлення зв'язку між школою і життям запровадили додаткові навчальні предмети і позакласні практично-виховні заняття. Введення нових предметів здійснювалось за ініціативою П. І. Христиановича. Він розробив свою систему виховної ручної праці. За цією системою в Катеринославському училищі було вперше створено диференційовану програму з трудового навчання для хлопчиків і дівчаток. Хлопчики навчались обробці паперу, картону, жерсті, дроту, господарству, садівництву, обробці деревини. Дівчаток навчали в'язанню, кулінарії, шиттю, городництву, садівництву.

Прогресивну роль в розвитку трудового навчання в Україні відіграли Херсонські семінари народних вчителів з ручної праці, які проходили в 1903, 1904, 1905 роках. В 1905 році лектор цих семінарів М. І. Гошкевич узагальнив різнобічний досвід трудового навчання в Україні і сформував свою педагогічну систему трудового навчання, яка повинна була сприяти розвитку в учнів самостійності, точності і акуратності, уваги, терпіння, старанності. Ця система містила ряд прогресивних положень, але мала і недоліки, так як праця учнів зводилась до навчання основам сучасних ремесел.

Значну роботу по впровадженню в школи ручної праці проводила комісія зручної праці, створена при Херсонській дирекції народних училищ у 1913-1914 роках. Комісія прийшла до висновку про необхідність докорінного реформування навчання праці на основі зв'язку її з життям і забезпеченням розвитку самостійної творчої діяльності учнів. В напрямку пошуку нових шляхів здійснення трудового кавчання працюють і вчителі практики. Так, вчитель Богодарівського народного училища А. Вержбицький склав програму, в основу якої поклав зв'язок трудового навчання з життям трудового селянства.

Питання трудового навчання стояло також і на учительських з'їздах, які проходили в 1916 в усіх учбових округах України. В матеріалах з’їздів відзначалось, що ручну працю необхідно запровадити не тільки в початкових, але й у всіх середніх школах

На з'їздах була створена комісія по реформі середньої школи, до складу якої входила і підкомісія з ручної праці. На основі матеріалів з'їзду, а також практичного досвіду шкіл з трудового навчання підкомісією були розроблені нові програми з ручної праці. Весь курс ручної праці поділявся на чотири концентри:

1 - пропевдевтичний дошкільний курс ручної праці - ліплення, обробка паперу, тканини;

2 - І - ІІІ класи (11 -13 років) - картонажно-палітурні роботи;

3 - IV - V класи (14-16 років) обробка металу;

4 - VI - VII класи - реміснича спеціалізація по виготовленню наочних посібників з фізики, математики, природознавства тощо.

Слід визначити, що програма була однією з найкращих, порівняно з усіма попередніми, вінцем трудового навчання в дожовтневий період.

З перших років після Жовтневої революції трудове навчання в школах розглядалось як складова частина підготовки підростаючого покоління до виробничої діяльності. Проте ця робота мала значні труднощі, пов'язані з політичною нестабільністю та економічною розрухою.

В 30-х роках провідне місце в системі народної освіти в Україні займає єдина трудова школа-симирічка. У системі трудового навчання цих шкіл значне місце .займає ручна праця, навчання в майстернях, сільськогосподарська праця. З перших днів навчання учні працюють в робочих кімнатах, де обробляють пластилін, папір, тканини, дерево і метал. До сільськогосподарської праці залучались усі учні. Вони готували насіння до сівби, перевіряли схожість, очищали зерно, брали участь у польових роботах.

Але в роботі школи були значні хиби - це незадовільний рівень загальноосвіті лої підготовки учнів. Виправляючи це, в серпні 1932 р. була прийнята постанова тодішнього, ЦК ВКП(б) "Про навчальні плани і режим у початковій і середній школі". Після прийняття цієї постанови у школах запроваджується систематичне вивчення основ наук.

Проте усунувши одну хибу - низький рівень знань основ наук -школа впадає в іншу крайність - викладання наук здійснюється без зв'язку з виробництвом. В жовтні 1935 року був затверджений новий навчальний план середньої школи, в якому на трудове навчання відводилась лише одна година на тиждень з першого по десятий класи, а з 1937 року викладання праці було зовсім знято з навчального плану школи. Це було, як показав наступний дослід роботи школи, великою помилкою, яку було виправлено лише в 1953 році. З цього часу в навчальні плани школи знову вводитеся ручна праця І - IV класи, праця в шкільних майстернях в V - VII класах, практикум з машинознавства, сільського господарства та електротехніки в VIІІ - X класах. Проте це не в повній мірі забезпечувало корінне поліпшення трудового навчання та виховання учнів. В 1958 році був прийнятий "Закон про зміцнення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в СРСР". В цьому законі були чітко визначені завдання школи в галузі трудового навчання і виховання. Протягом наступних років проводилась робота по удосконаленню системи трудового навчання та виховання учнів. Але незабезпечення великої кількості шкіл належною базою, відповідними кадрами, переобтяження програм і підручників не дало можливості повністю реалізувати поставленні завдання.

 

3. Кожний школяр повинен отримати трудове загартування, яке, як би не склалась його подальша доля, знадобиться йому в будь-якій сфері діяльності. Метою трудового навчання і виховання учнів повинно бути прищеплення любові до праці, поваги до людей праці; ознайомлення учнів з основами сучасного промислового, сільськогосподарського виробництва, будівництва, транспорту, сфери обслуговування; формування у них в процесі навчання і суспільне корисної праці трудових навичок і умінь; початкове ознайомлення з робітничими професіями.

Постановка вказаної загальної мети трудової підготовки школярів обумовлена, перш за все, тим, що серед різних видів діяльності людини провідне місце займає процес, який служить могутнім засобом розвитку всіх сил і здібностей (духовних, моральних, фізичних) людини.

Загальна мета трудової підготовки школярів конкретизується стосовно до її складових частин постановкою відповідних завдань. Завдання (як і мета) трудової підготовки учнів широкі: вони вказують на єдність виховної, розвиваючої, політехнічної, практичної і профорієнтаційної спрямованості.

Виховні завдання трудового навчання полягають у:

вироблені свідомого відношення учнів до навчання, громадянського становлення, морального та інтелектуального розвитку особистості;

- виховання працелюбства, потреби в праці, громадської активності, поваги до людини праці;

- розвитку творчих здібностей учнів в процесі залучення їх до технічної творчої діяльності і сільськогосподарського дослідництва.

У відповідності з цими завданнями трудову підготовку школярів, починаючи з першого класу, здійснюють так, щоб вони всі проникнулись думкою про працю як обов'язок кожного громадянина У каїни, свідомістю того, що праця - перша життєва потреба людини.

Розвиваючи, політехнічні і практичні завдання трудового навчання характеризують специфіку предмету "Трудове навчання" в

початкових класах. Вивчення цього предмету повинно дати учням загальнотрудові знання про предмети і засоби праці, озброїти уміннями і навичками. В дану групу входять такі завдання:

- формування елементарних трудових навичок та умінь, технічних, технологічних та конструкторських знань;

- розширення політехнічного кругозору учнів, ознайомлення їх з основами сучасного виробництва;

- початкове ознайомлення з масовими робітничими професіями, формування інтересів до нових видів праці;

- підготовка учнів до виконання посильних видів праці вдома, в сім’ї

Широта і багатоплановість мети і завдань трудової підготовки учнів обумовлює необхідність використання різних шляхів її здійснення. Серед них особливо виділяються: викладання основ наук, предмету "Трудове навчання", суспільне корисна праця учнів, продуктивна праця.

Вивчаючи загальноосвітні предмети, школярі засвоюють знання з загальних наукових основ сучасного виробництва, про закономірності і принципи, що використовуються в трудових процесах; знайомляться з областями професійної діяльності та деякими конкретними професіями.

В досягненні загальної мети і завдань трудової підготовки важливу роль відіграє навчальний предмет "Трудове навчання". Вивчаючи даний предмет, школярі оволодівають загальнотрудовими знаннями, уміннями і навичками, одержують підготовку до осмисленого виконання обов'язкової суспільнокорисної продуктивної праці.

Суспільне корисна праця школярів - один з видів їх діяльності, спрямованих на задоволення суспільних потреб, який сприяє всебічному розвитку особистості.

Продуктивна праця учнів - основний вид їх суспільнокорисної праці, який спрямований на створення матеріальних цінностей, що мають споживчу вартість і необхідні для задоволення суспільних потреб, і поєднаний з навчанням.

Крім вказаних вище шляхів, для трудової підготовки використовуються гурткові заняття, виставки робіт учнів, олімпіади і конкурси з праці, свята праці, зустрічі з ветеранами праці, новаторами і раціоналізаторами виробництва.

 

 

1.Аналіз програми трудового навчання в початкових класах.

Принципи визначення змісту трудового навчання. Структура програми.

2.Зміст сільськогосподарської праці.

3.Зміст інтегрованого курсу "Художня праця" в початкових класах.

4.Комплекс знань і умінь учнів початкових класів.

1. Трудове навчання в початкових класах - це складова частина загальної системи політехнічного навчання і всієї навчально-виховної роботи, яка сприяє загальній трудовій підготовці учнів і органічному зв'язку їх розумової та фізичної праці.

Однією з важливих проблем трудового навчання є визначення змісту навчального матеріалу як вцілому з предмету, так і для окремих класів, відповідно до віку і підготовки учнів, їх трудового досвіду та теоретичних знань.

При визначенні змісту навчального матеріалу з трудового навчання дотримується принцип наступної між дошкільнім дитячим закладом і початковими класам -, атакож між початковими класами та 5-9 класами.

Дошкільні заклади дають своїм вихованцям трудову підготовку: навички роботи з тканинами і волокнистими матеріалами, з папером, глиною і пластиліном, природними матеріалами. В початкових класах загальноосвітньої школи розширюється об'єм знань, умінь та навичок учнів з обробки цих матеріалів, а також Додаються такі види праці, як робота з деревиною, металом, пластичними масами, технічними і будівельним конструктором, що забезпечує підготовку учнів до трудового навчання в школах Другого ступеню.

Отже, розробляючи зміст навчального матеріалу з трудового навчання, необхідно забезпечити певну систему, чітку послідовність, наступність, починаючи з дошкільних дитячих закладів і закінчуючи останнім класом загальноосвітньої школи.

При цьому необхідно враховувати вікові особливості, сили можливості дітей, їх трудовий досвід та теоретичну підготовку.

Основним державним документом, що визначає обсяг і зміст навчального матеріалу з трудового навчання в початкових класах коло знань, умінь і навичок, якими повинні оволодіти учні є програма. У пояснювальній записці до програми подаються загальні методичні поради щодо раціональної організації навчальних занять. Програма забезпечує здійснення політехнічної і трудової підготовки учнів початкових класів і складається з двох частин: стабільної та варіативної. Стабільна частина програма передбачає вивчення таких тем: робота з папером і картоном; з тканиною і волокнистими матеріалами; з деревиною і металом комбіновані роботи; елементи техніки, моделювання і макетування; сільськогосподарська праця. Слід підкреслити, що обсяг теоретичних знань і практичних умінь з кожної теми стабільної частини програми є обов'язковим для вивчення в усіх типах шкіл. Вибір варіантів здійснюється з урахуванням місцевих трудових традицій, особливостей шкільної навчально-матеріальної бази, підготовленості вчителя до проведення окремих видів роботи.

Із змісту програми випливають такі завдання: ознайомлення учнів з властивостями матеріалів і застосуванням їх у народному господарстві; ознайомлення з, інструментами, приладами, пристроями та обладнанням робочої кімнати; вироблення вмінь та навичок працювати з ними з дотриманням технічних та гігієнічних вимог, правил безпечної праці; ознайомлення з конструктором та його деталями з матеріалами та обладнанням для занять з початкових елементів електротехніки; вироблення в учнів графічних навичок - креслити прості технічні рисунки і виготовляти за ними вироби; ознайомлення учнів з виробництвом.

Усі ці завдання, як визначено в програмі, розв'язуються практично, в процесі виконання трудових завдань - виготовлення виробів., навчальних посібників, іграшок, конструювання моделей.

Зміст програми побудований так, що з кожним роком навчання обсяг знань, умінь і навичок з кожного окремого виду праці ускладнюється, але забезпечується наступність, а між окремими видами праці - взаємозв'язок. Для прикладу розглянемо програму з такого виду праці, як робота з тканиною.

Для І класу програмою передбачено практичне ознайомлення з властивостями текстильних матеріалів і їх походженням, з призначенням ножиць, голки, наперстка, сантиметрової стрічки, оволодіння прийомами виконання простих з'єднувальних швів, виконання робіт з гачком при виготовленні в'язаних виробів.

V ІІ класі ознайомлюються з шиттям виробів прямокутної форми; розмічанням виробів за кресленнями, з використанням шаблонів і за допомогою лінійки: навчають планувати послідовність виготовлення виробів: робити розрахунки, визначати розміри, обчислювати кількість необхідного матеріалу, доцільно розміщати викрійки на тканині, оздоблювати вироби з тканини оздоблювальними швами.

У ІІІ класі обсяг знань, вмінь і навичок відповідно розширюються: учні ознайомлюються з правилами побудови креслень швейного виробу складної конфігурації; виготовлення викрійок деталей виробу і розкроюванням швейного виробу; з бідовою безчовникової швейної машини і утворенням петельного шва; набувають навички підготовки швейної машини до роботи; виконанням машинних швів, художнім оформленням виробів.

Така сама ж наступність забезпечується в роботі з іншими матеріалами: папером і картоном, пластиліном, фольгою і дротом, фанерою і природними матеріалами.

Визначений програмою взаємозв'язок між окремими видами праці полягає в тому, що у виготовленні виробів з різних матеріалів повторюються інструменти, прийоми роботи з ними, способи обробки матеріалів, виконання операції, послідовність технологічного процесу. Такий взаємозв'язок між окремими видами праці сприяє розширенню загального і політехнічного кругозору учнів, забезпечує їх трудову підготовку та всебічний гармонійний розвиток.

2. Програма трудового навчання початкових класів включає розділ "Сільськогосподарська праця". Побудова програми цього розділу обумовлена сезонним ритмом сільськогосподарської праці подається в . трьох варіантах - для сільських та міських шкіл. Для кожного з початкових класів містяться однакові розділи: "Вирощування рослин", "Вирощування молодняку сільськогосподарських тварин", "Механізація виробничих процесів у сільському господарстві". Вони також мають єдину структуру: даний перелік практичних робіт учнів, знань, необхідних для свідомого їх виконання, названі теми дослідів з рослинами, рекомендовані об'єкти праці.

Переважне місце в програмі займають практичні роботи. Виконуючи їх, учні оволодівають трудовими вміннями. Це значить, Що вони засвоюють знання про процес праці і набувають здатність здійснювати цей процес, тобто виконувати ці дії, постійно контролюючи їх правильність.

В зміст курсу "Сільськогосподарська праця" в початкових класах входять переважно знання та вміння, пов'язані з вирощуванням рослин, їх формування покликано забезпечити основу для більш свідомої і активної участі молодших школярів в суспільнокорисній сільськогосподарській праці достатню теоретичну і практичну підготовку до засвоєння в наступних класах програми трудового навчання, ботаніки, зоології, більш ефективне сприймання і загальний розвиток порівнюючи з дошкільним періодом.

Основним предметом сільськогосподарської праці учні, молодших класів є живі рослини на різних етапах їх життя, у відповідності з програмою це повинні бути представники трьох груп культур: овочевих, декоративних, плодово-ягідних. Спільна особливість цих і інших зелених рослин полягає в тому, що для збереження і продовження життєдіяльності їм із зовнішнього середовища одночасно надходить тепло, світло, повітря, вода, пожива.

Усвідомлення учнями спільних властивостей рослин грунту, добрива, посіву і висадження дозволяє підвести дітей до висновку про ознаки процесу рослинницької праці: річна циклічність робіт по вирощуванню рослин; неперервність праці в межах вегетативного періоду; спільної дії по вирощуванню будь-якого виду рослин.

Основним результатом сільськогосподарської праці молодших школярів є вирощування рослин. Окремі його частини, іноді цілі рослини, визначаються як урожай - кінцевий продукт праці. Урожай як кінцевий продукт праці відрізняється від результатів технічної праці тим, що він живий, що в більшості випадків хоча б частина його є наступним циклом сільськогосподарського виробництва.

Перераховані вище поняття засвоюються учнями поступово, частіш всього індуктивним шляхом. Учитель, організовуючи вивчення конкретних рослин, їх будови, біології вирощування, шляхом порівняння підводить учнів до висновку про схожість і відмінність предметів праці, дій з ними, результатів праці.

3. Специфічною особливістю програми художньої праці є гармонійне поєднання утилітарної і естетичної функції краси І користі, емоційного і раціонального. Саме така форма діяльності може забезпечити художньо-естетичний розвиток молодших школярів. Художньо-трудова діяльність безпосередньо пов’язана з розвитком зору, координацією рухів, мовленням і мисленням. Вона не тільки сприяє вдосконаленню цих якостей, а й допомагає учням засвоїти, через образи, композиційну довершеність явиш І предметів навколишнього світу і таким чином впорядковувати і аналізувати та інтегрувати розрізнені знання. Художня праця - це художньо-пізнавальна діяльність. Вона повязана з іншими навчальними предметами спільними темами. Завдяки використанню ігрових ситуацій художня праця допоможе учням позбавитись негативних переживань за результати своєї роботи, пробудити віру У власні сили.

Художня праця – це інтегрована діяльність молодших школярів, її метою є створення не лише матеріальних, а й духовних цінностей зображувальними, конструктивними і декоративними засобами. В програмі інтегрованого курсу домінуючою є конструктивна форма художнього мислення, яка забезпечує розвиток якостей, необхідних для формування просторових уявлень учнів. У процесі їхньої художньо-конструктивної діяльності активізуються і зображувальне і декоративне художнє мислення.

Змістом програми художньої праці є - пізнавальна, виховна, розвиваючи цінність навчального матеріалу; адекватність змісту курсу "Художня праця" віковим особливостям учнів молодших класів; можливість реалізації принципів наступності і перспективності в межах курсу і його зв’язки з іншими предметами; емоційний потенціал, який забезпечує повноцінний художньо-естетичний розвиток учнів; поєднання у навчальному матеріалі традиційних і сучасних художніх загальнонаціональних і регіональних видів діяльності.

Програмою для І класу передбачено навчити дітей бачити красу праці, цілісно сприймати художні зразки, композиційну рівновагу форм. Без уміння бачити і передавати у виробах композиційну рівновагу учні не зможуть збагнути, яким чином фізично нерухомі зображення на предметах завдяки певному розташуванню на площині стають динамічними. Вчитель повинен враховувати дію закону сентизивного розвитку учнів і свідомо використовувати схильність першокласників до художньої праці.

Учні 2-3 класу навчаються усвідомлювати вже не композиційну рівновагу форм, а композиційну динаміку їх. Такі композиції відповідають пізнавальним інтересам дітей цього віку.

Учнів 4 класу цікавить не лише процес та кінцевий результат праці, а й різні види художньої с-5робки матеріалів. Вони прагнуть до вдосконалення спеціальних умінь і навичок, до використання улюблених матеріалів та інструментів, виявляють інтерес до поглиблення і розширення знань з тих чи інших напрямків праці.

У програмі відображено регіональні особливості шкіл. Для шкіл, розміщених у великих промислових районах України, домінуючими можуть бути теми з художнього конструювання. В областях, де традиційно розвинені народні промисли, основним напрямком художньої праці стає декоративно-прикладне мистецтво. В сільських районах України більше уваги можна приділити заняттям з флористики, аранжування рослин, художнього оздоблення побуту.

Програмою "Художня праця" передбачено такі види діяльності: художньо-побутова праця (з урахуванням традиційних народних свят); господарська діяльність (з елементами календарно-обрядові поезії); аранжування рослин; зображення на площині (з елементами мультиплікації, художнього проектування); художньо-трудова діяльність (конструювання, моделювання, макетування різних матеріалів); сприймання мистецтва і об’єктів навколишнього середовища; декоративно-прикладне мистецтво.

У процесі опанування навчальним матеріалом, визначеним програмою, учні повинні оволодіти комплексом знань і умінь. До них належать:

1. Попереднє планування трудових дій (усвідомлене розумінні призначення виробу, його конструктивних особливостей! розчленування трудового процесу на види робіт, визначення строків їх виконання), планування колективної роботи.

2. Підготовчі роботи, що передбачають вибір необхідних інструментів, пристосувань, матеріалів, документації; перевірку готовності інструментів і пристосувань до використання і їх налагодження, раціональну організацію робочого місця.

3. Виконання складеного плану розмічання на матеріалі з виконанням найпростіших вимірів,, обчислень, розрахунків (у межах знань з математики/, обробка матеріалів, оволодіння правильними прийомами роботи інструментами в процесі виготовлення деталей, підготовка, складання і оздоблення виробів, контроль процесу і результатів праці, виявлення і усунення недоліків. Остаточне оздоблення виробів і передача їх для практичного використання за призначенням.

4. Оволодіння початковими елементами культури виробництва: дотримання правил особистої гігієни, правил безпеки праці, вміння працювати акуратно, економити матеріали, зусилля, час. З цією метою необхідно через 15 хв., роботи приводити фізкультхвилинки (від 1 до 3 хв.), а оволодіння робочими операціями на уроках можна проводити в супроводі функціональної музики.

5. Формування політехнічних понять, умінь застосовувати в трудовій діяльності знання, одержані при вивченні інших предметів; вміти поетизувати свою працю з працею дорослих; поступове засвоєння політехнічних відомостей про інструменти, матеріали; ознайомлення з доступними для дітей відомостями про розвиток техніки.

 

  1. Естетичне і моральне виховання в праці.

2 Вимоги до вчителя.

1 Естетичне виховання в праці - це виховання у школярів естетичного відношення до праці, до її умов, суспільної спрямованості, результатів, організації праці, до якості трудових й Ефективне естетичне виховання дітей може забезпечити не випадкова епізодична дія на школярів, а система естетичного виховання на уроках трудового навчання.

Уроки трудового навчання спрямовані до досвіду естетичної, точніше, художньої діяльності школярів. В програмі трудового навчання основний аспект в області естетичного виховання зроблений на формування естетичного смаку. З цією метою вчитель систематично роз'яснює особливості красивих і доцільних форм виробів, способів їх одержання, знайомить їх з елементами технічної естетики, з використанням в деяких виробах народних орнаментів, тощо. Протягом ряду років вчитель початкових класів знаходиться в тісному контакті з учнями, і це дає йому більше можливостей естетичного впливу на них. Крім того, вчитель повинен уміти виділяти елементи красивого в змісті навчального предмету і донести їх до учнів, пробудити інтерес до праці, сформувати трудові уміння і навички в тій мірі, щоб сам процес праці давав естетичну насолоду.

Виділяючи елементи естетики в змістові навчального матеріалу, учитель повинен мати на увазі, що зміст навчання не обмежується лише знаннями. Значне місце займають уміння і навички, а також досвід творчої діяльності. Важливо, щоб учні розуміли, що від того, як вони оволодівають уміннями і навичками, технічними прийомами, окремими операціями залежить краса і витонченість самого процесу праці. Така праця приносить естетичну насолоду як самому учневі, так і тим, хто має можливість спостерігати за ним. Естетичне виховання молодших школярів, яке спрямовує на формування в учнів культури трудових дій, допомагає учням не лише відчувати красу процесу праці дорослих, але і глибше цінувати прояви уміння в своїй праці.

В естетичному вихованні не менш важливим є створення оптимальних умов навчання школярів. Значну частину свого часу діти проводять в школі, і те, в яких умовах вони навчаються, зокрема на уроках праці, здійснює серйозний вплив. Тому гарно оформлена робоча кімната, в значній мірі, сприяє формуванню в учнів естетичного смаку. В оформлені кімнати необхідно уникати Двох крайностей: з одного боку, великої кількості стендів і таблиць, з другого - одноманітності. Суттєва роль в оформлені робочої кімнати належить кольоровому вирішенню, оскільки кожний колір так або інакше діє на емоції людини. Є велика кількість вдалих кольорових сполучень. Гармонійні поєднання трьох кольорів (тріади) синьо-жовто-червоний, оранжево-синьо-жовто-зелений тощо. Можна використати сполучення похідної від одного кольору, наприклад: темно-голубий із світло-голубим, темно-зелений із світло-зеленим і т. п.

При оформленні робочої кімнати необхідно продумати план розміщення обладнання, меблів, напрям природного та штучного освітлення.

Першочергову роль у вихованні естетичного смаку учнів відіграють зразки виробів, технічні рисунки, креслення, технологічні картки. Ці наочні посібники повинні бути виконані з урахуванням всіх вимог державного стандарту і технічної естетики.

В естетичному вихованні значну роль відіграє підбір виробів, що виготовляються учнями на уроках праці та позаурочних заняттях. Тому при плануванні навчальної роботи з праці завжди необхідно пам'ятати про те, що вироби повинні задовольняти основним вимогам сучасно»' технічної естетики.

Таким чином, в процесі трудового навчання учитель озброює учнів не лише політехнічними, але і естетичними знаннями, уміннями і навичками творчої діяльності, розкриває перед ними естетичні властивості праці, вчить в процесі праці створювати крас, формує уміння любити і берегти її, виховує погляди на працю як на творчість.

В процесі всебічного гармонійного розвитку особистості поряд з естетичним і трудовим вихованням певне місце займає моральне виховання, що здійснюється в процесі трудового навчання. Одне з основних завдань, що стоять перед учителем - виховати в учнів загальнолюдські відношення до праці, домогтись, щоб вона стала для них першою життєвою необхідністю, джерелом радості і насолоди. Аналіз передового досвіду і дані наукових досліджень дозволяють визначити, при яких умовах праця стає радістю і у дітей формується любов і свідоме відношення до праці.

Основна форма виявлення активності дітей є гра. Тому виготовлення виробів, що можна використати у грі, є благодатним засобом виховання любові до праці. З часом елементи гри в праці відійдуть, але збережеться насолодження працею.

Дітей радує можливість проявити самостійність. Тому учителю необхідно будувати навчальний процес так, щоб завжди був простір для самостійної творчості.

Виховне значення і позитивний вплив на емоційний стан учнів має колективна робота. Основне завдання виховання колективізму - це розкрити перед учнями красу колективної праці, зробити таку працю радісною і бажаною, працю, яка б давала насолоду і задоволення, ставала б поступово внутрішньою потребою. Колективізм, як риса особистості, формується з перших років навчання дитини в школі. Сприяють формуванню колективізму такі властивості особистості, як трудова і громадська активність, почуття обозв’язку і відповідальності, взаємодопомоги, вимогливості до себе і до інших.

Створюючи виріб колективно, учні на практиці переконуються в тому, може бути виготовлений лише при сумлінному відношенні кожного учня до роботи.

Першочерговим завданням в моральному вихованні дітей є профорієнтаційна робота, її мета в початкових класах полягає в тому, Щоб сформувати в учнів позитивне ставлення до фізичної праці, повагу до людей праці. Учитель повинен дати молодшим школярам певну суму знань не про ті чи інші професії, а формувати у них установку на працю, на свідому діяльність, як одну з вищих цінностей людського життя.

2. В навчальному процесі провідна роль належить вчителю. Ця роль значно посилюється на уроках трудового навчання, де основний час займає самостійна робота учнів. Самостійність учнів стає можливою лише тоді, коли в учителя все продумано і сплановано наперед.

Готуючись до уроку праці, учитель обдумує, як використовуючи різні методи і прийоми, подати новий матеріал.

Він підбирає об'єкти праці з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, їх досвіду, фізичного розвитку та інших факторів, які впливають на продуктивність праці. НІ уроці праці вчитель організовує учнів до виконання навчальних завдань, проводить контроль за правильним виконанням учнями трудових прийомів, застосування на практиці одержаних знань, а також оцінює результати їх навчальної діяльності. Учителю повинні бути притаманні:

- висока національна свідомість. Учитель-вихователь нашого підростаючого покоління повинен виховувати учнів в дусі безмежної відданості Україні, почуття національної" гордості за свою країну.

- висока технічна кваліфікація. В процесі трудового кавчання учні 1-4 класів знайомляться з обробкою паперу і картону, тканини, деревини і металу, пластмас, конструюванням і моделюванням, елементами електротехніки. В зв'язку з цим кожен студент педучилища повинен оволодіти знаннями, навичками і уміннями з обробки різних матеріалів, в процесі практично)' роботи постійно підвищувати рівень своєї кваліфікації.

- висока психолого-педагогічна підготовка. Учитель повинен не лише сам оволодівати знаннями і навичками, але і передати ці знання учням, щоб сформувати в них певні уміння. Учитель повинен глибоко засвоїти основні положення психології, дидактики та інших наук, на яких базується навчальний процес.

- любити свою професію. Робота в школі приносить багато радості, творчої насолоди, але вона неможлива без терпіння, доброзичливості, поваги де своїх вихованців, любові до них.

Якою б ґрунтовною не була підготовка вчителя в педагогічному училищі, її не можна вважати закінченою. Відомо, що сучасне виробництво розвивається, проходить неперервне удосконалення ' знарядь праці і технологічних процесів. Все це, в тій чи іншій мірі, знаходить своє відображення і в трудовому навчанні, а значить, що учитель повинен постійно слідкувати за прогресом в науці і техніці, знайомити з ним в доступній формі учнів.

Не залишається незмінним і арсенал методичних засобів, які використовуються учителем на уроках трудового навчання. Творчий підхід учителя до цієї справи дає можливості знаходити нові форми впливу на учнів, нові прийоми формування знань, умінь і навичок. Таким чином, учитель повинен весь час працювати над удосконаленням своєї педагогічної майстерності.

 





Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 4831; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.088 сек.