Загальна характеристика

Тема: ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ ТА ВПЛИВ ЇЇ НА ДОВКІЛЛЯ.

ЛЕКЦІЯ 12.

Хімічний комплекс охоплює галузі промисловості, що виробляють сировину й конструкційні матеріали. Найважливішою галуззю в цьому комплексі є виробництво з неорганічних та органічних речовин різних хімічних сполук для інших промисловостей. Сировинна база хімічної промисловості диференціюється залежно від природних та економічних особливостей окремих країн та регіонів. В одних районах – це вугілля, коксовий газ, в інших – нафта, сумішні нафтові гази, солі, сірчаний колчедан, газові відходи чорної та кольорової металургії, у третіх – кухонна сіль тощо.

Хімічна промисловість пов’язана з багатьма галузями. Вона комбінується з нафтопереробною, коксуванням вугілля, чорною та кольоровою металургією, лісовою промисловістю.

Хімічна промисловість має дуже складну галузеву структуру, що охоплює близько 200 взаємопов’язаних виробництв з великою номенклатурою продукції. Ці виробництва об’єднані у три великі групи: неорганічна або основна хімія, хімія органічного синтезу та гірничо – хімічна промисловість.

Хімічна промисловість України належить до складних галузей. У структурі хімічної та нафтохімічної галузей виділяють такі підгалузі: гірничо – хімічну, основну хімію, хімію органічного синтезу, галузі з виробництва полімерних матеріалів, хімію тонкого органічного синтезу (лаків, фарб, фотохімічних виробів), побутову хімію. Останнім часом як окремі галузі виділяються мікробіологічна і фармацевтична промисловість, які теж належать до хімічної. Основу хімічної промисловості становлять видобуток сировини, виробництво мінеральних добрив і полімерних матеріалів.

ХАРАКТЕРИСТИКА ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ТА СТАН ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ

В останні десятиріччя світ став свідком частих катастроф, які виникають внаслідок технологічних аварій, руйнування підприємств хімічної промисловості або зберігання сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), а також порушень на транспорті. За даними міжнародної організації “Європейський союз хімічних речовин“, тільки у 1987 році зареєстровано виробництво 11 тис. хімічних речовин, з яких 25% належать до СДОР і становлять серйозну загрозу життю людини. Масові отруєння, що трапляються на виробництві, мають певні особливості, які залежать від характеру виробництва. Передусім, це важкі ураження значної кількості людей, які перебувають в безпосередній близькості до осередку ураження, у закритому приміщенні та навколо нього. Через відсутність вентиляції забруднення забруднених приміщень створюються так звані не вентильовані зони, в яких концентрація токсичних речовин найбільша і люди одержують дуже сильні отруєння.

Винесення токсичних речовин у навколишнє середовище призводить до масових уражень населення та біологічного (тваринного) світу.

Варто пригадати декілька великих хімічних катастроф, які супроводжувалися масовим ураженням населення з важкими екологічними наслідками.

Однією з найбільших хімічних катастроф за останні роки була катастрофа була на виробничому підприємстві “Азот” у Литві у 1989 році. Зруйнування ємкості ізотермічного сховища призвело до викиду в атмосферу понад 7000 т аміаку та пожежі на складі нітрофоски, де містилося понад 15000 т цієї речовини. В момент аварії загинуло 7 осіб, 15 – дістали ураження органів дихання та хімічні опіки.

Велика кількість хімічних підприємств має різні технологічні процеси, цикли і виробляє різноманітні хімічні речовини, сприяє унікальності кожної аварійної ситуації.

Аналіз роботи Всесвітнього центру лікування отруєнь показав, що найчастіше трапляються випадки масових отруєнь хлором, аміаком, чадним газом та іншими типовими токсичними реагентами подразнювальної, задушливої (пари різних кислот) та загально токсичної дії (сірководень, суміш вуглеводню та інших). Переважна більшість хімічних речовин широко використовується в народному господарстві (понад 1300).

Отруєння мають такі основні три групи з погляду екології:

· Отруєння пестицидами і гербіцидами:

Ø Фосфорорганічними сполуками (ФОС);

Ø Хлорорганічні сполуки (ХОС);

Ø Ртуть – органічними сполуками (РОС);

Ø Карбонатами;

Ø Нітрофенольні сполуки;

Ø Препаратами, які містять мідь.

· Отруєння нітратами.

· Отруєння металами:

Ø Плюмбумом та його сполуками;

Ø Арином та його сполуками.

До важливих промислових отрут відносяться:

· Свинець, тетраетил свинець, ртуть, марганець, берилій.

· Подразнюючі гази – хлор, хлорид водню, сірчаний газ, сірководень, оксиди нітрогену, аміак, окис вуглецю.

· Органічні розчини – бензин, метиловий спирт, сірковуглець, бензол, чотири хлористий вуглець, дихлоретан, амідо- та нітросполуки бензолу та інших циклічних сполук.

· Анілін, нітробензол, тринітротолуол, двох ядерні аміносполуки та полі циклічні вуглеці.

ЗАХОДИ БОРОТЬБИ ЗІ ШКІДЛИВИМ ВПЛИВОМ НА ЕКОЛОГІЮ

Виробництво азотних і фосфорних добрив

Виробництво добрив для сільського господарства має велике народногосподарське значення і безперервно збільшується.

Найбільше поширені азотні та фосфорні добрива: азотні – у вигляді аміачних (аміачна вода, сульфат амонію та інші), нітрити (кальцієва, натрієва селітра), амідних (наприклад, сечовина), фосфорні – у формі суперфосфату. Мінеральні добрива можуть бути простими та складними, тобто містити один або декілька компонентів.

У виробництві селітри можливе забруднення повітря оксидами азоту, пилом селітри; крім того, існують джерела тепло- та вологовиділення, небезпека хімічних і термічних опіків людей. Відомо також, що селітра, особливо калієва, вибухо- та пожежонебезпечна.

Боротьба з негативними факторами включає ряд технічних та оздоровчих заходів.

Оздоровчі заходи у виробництві селітри включають запобігання забрудненню повітря токсичними газами і пилом, боротьбу з залишковим тепловиділенням, захист працівників від травм і отруєнь, а також попадання токсинів у навколишнє середовище.

ОЗДОРОВЧІ ЗАХОДИ

Оздоровчі заходи визначаються особливостями технологічного процесу і обладнання, характером і вираженістю вказаних видів промислової шкідливості.

На підприємствах хімічної промисловості зайнято дуже багато працівників. На них, в першу чергу, впливають шкідливі викиди (пил, токсиканти, тепло, волога, підвищений тиск, електричні та магнітні поля). Тобто, постає питання про захист людини. Від усього цього вона захищена індивідуальними засобами захисту: респіраторами, протигазами, ватно – марлевими пов’язками, індивідуальними захисними костюмами, лічильниками рівня забруднення повітря.

На підприємствах, щоб захистити здоров’я і життя людини, використовують штучну вентиляцію з фільтрами, подвійну систему водо забезпечення: одна – питна, друга – промислова; замкнений цикл роботи технологій. Для особистої гігієни використовують душові і санітарні пропуски. Також працівники постійно знаходяться під наглядом профлікарів. Але можна сказати, що все це не може на 100% захистити людину та природне середовище від ураження продуктами хімічної промисловості.

Дата добавления: 2013-12-14