Поняття статистичного реєстру, мета його впровадження. Статистичні одиниці

Статистичний реєстр підприємств

Статистичний реєстр (реєстр статистичних одиниць) є важливою складовою інфраструктури статистичної діяльності, яка сприяє її вдосконаленню в контексті наближення до міжнародних стандартів та рекомендацій. Метою впровадження реєстру статистичних одиниць є:

· уніфікація та стандартизація організації статистичних спостережень;

· забезпечення необхідної та достатньої повноти охоплення сукупності, що обстежується;

· скорочення звітного навантаження на респондентів;

· перехід до сучасних методів статистичного спостереження;

· оптимальне співвідношення витрат на проведення спостережень та отриманих результатів.

Методологічними інструментами забезпечення узгодженості даних є: використання стандартних статистичних одиниць як «цеглинок» під час агрегування мікроданих до рівня галузей або інституційних секторів і географічних областей. Список усіх цих одиниць та їхні визначення подано в Постанові ЄС від 15 березня 1993 р. про статистичні одиниці. Вони відіграють важливу роль в європейській системі статистики підприємств. Справді, у Положенні ЄС про статистичні одиниці однозначно сказано [5]:

«… тільки при використанні державами — членами ЄС одних і тих же визначень статистичних одиниць буде можливим забезпечити надання інтегрованої статистичної інформації з тією швидкістю і з тим ступенем надійності, гнучкості і деталізації, які необхідні для управління внутрішнім ринком».

У Положенні ЄС про статистичні одиниці подано такі визначення статистичних одиниць економіки.

Підприємство — найменша комбінація правових одиниць, яка являє собою організаційну одиницю, що виробляє товари або послуги, має певний ступінь автономності у прийнятті рішень, особливо в розподілі ресурсів, які наявні в даний момент часу. Підприємство виконує один або кілька видів діяльності в одному або кількох місцях.

Інституційна одиниця є елементарним центром прийняття економічних рішень, що характеризується унікальністю поведінки і свободою вибору рішень у виконанні основної функції. Одиниця вважається інституційною тоді, коли вона володіє автономністю рішення у виконанні своєї основної функції та має повне рахівництво.

Група підприємств об’єднує підприємства, що мають правові та (або) фінансові взаємовідносини. В одній групі підприємств можуть діяти кілька центрів, що приймають рішення, особливо щодо політики виробництва, продажу, прибутку тощо. Вона може охоплювати певні аспекти фінансового керівництва підприємствами та податкової системи. Група підприємств утворює таку економічну одиницю, яка може приймати рішення, що стосуються, пов’язаних між собою одиниць, з яких вона складається.

Одиниця за видом діяльності об’єднує всі цехи в межах підприємства, що зайняті виконанням діяльності на рівні 4-розрядного класу NACE Rev.1. Ідеться про одиницю, що відповідає одному або кільком підрозділам типу цеху даного підприємства.

Місцевою одиницею є підприємство або цех, розташовані в географічно точно визначеному місці. У цьому місці або виходячи з цього місця займаються господарською діяльністю, яку, за деякими визначеннями, виконує (іноді навіть тимчасово) одна або кілька персон за дорученням того самого підприємства.

Зі згаданих одиниць найприйнятнішими для статистики підприємств є одиниці спостереження підприємство і одиниця виду діяльності разом з їх регіональними еквівалентами, місцевою одиницею і місцевою одиницею виду діяльності.

Статистичний реєстр охоплюватиме такі види статистичних одиниць: підприємство, місцева одиниця, одиниця за видом економічної діяльності, місцева одиниця за видом економічної діяльності. На першому етапі впровадження статистичного реєстру в його базі даних ідентифікуються тільки два види статистичних одиниць: підприємство та місцева одиниця.

Інформаційну основу реєстру статистичних одиниць становлять: база даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; адміністративні дані Державної податкової адміністрації, Пенсійного фонду, Державного митного комітету України та, у разі потреби, будь-яка інша адміністративна інформація; результати статистичних обстежень, і передусім — річної структурної статистики.

3.2. Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ)

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 118 на основі Державного реєстру звітних (статистичних) одиниць України сформований Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України. ЄДРПОУ — це автоматизована система збирання, нагромадження та оброблення даних про підприємства та організації всіх форм власності, а також їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо). ЄДРПОУ створений з метою: забезпечення єдиних принципів ідентифікації суб’єктів господарської діяльності та їх державного обліку в межах інформаційного простору України; здійснення спостережень за структурними змінами в економіці, які відбуваються під час створення суб’єктів господарської діяльності, їх реорганізації та ліквідації; забезпечення державних органів інформацією про суб’єкти господарської діяльності; організації на основі ЄДРПОУ суцільних і вибіркових статистичних спостережень, одноразових обстежень і переписів; взаємодії на єдиних методологічних засадах з базами даних Національного банку, Державної податкової адміністрації, Фонду державного майна, Антимонопольного комітету, інших міністерств і відомств; забезпечення в межах законодавства доступності, гласності та відкритості інформації про суб’єкти господарської діяльності для заінтересованих користувачів; забезпечення оперативного переходу до міжнародних систем класифікації та кодування.

Процеси реформування та реструктуризації економіки знаходять відображення в кількості та структурі об’єктів ЄДРПОУ. Так, якщо на 1 січня 1998 р. у реєстрі налічувалося 682,4 тис. об’єктів, то на 1 січня 2002 р. — 889,3 тис. Інтенсивність створення нових суб’єктів господарської діяльності порівняно з минулим роком дещо знизилася. Протягом 2001 р. було створено понад 65 тис. суб’єктів (7,4 % їх загальної кількості станом на 01.01.2002), а ліквідовано близько 14 тисяч підприємств та організацій (1,7 % загальної кількості станом на 01.01.2001). Територіальний розподіл об’єктів ЄДРПОУ характеризувався широким діапазоном. Найбільша кількість суб’єктів господарської діяльності розташована у м. Києві, найменша — у м. Севасто­полі. На м. Київ припадало 15,2 % підприємств та організацій від загальної кількості об’єктів ЄДРПОУ, на Дніпропетровську область — 8,1 %, Донецьку — 8,0 % і т. д.

Протягом 1998—2001 рр. відбулися певні кількісні зміни та структурні зрушення в сукупності об’єктів ЄДРПОУ за формами власності. Найбільше зростання спостерігалося серед суб’єктів колективної та приватної форм власності, кількість яких щороку збільшувалась у середньому відповідно на 7 % та 8 %. Питома вага суб’єктів державної власності порівняно з даними на 01.01.1998 зменшилася на 1,9 процентного пункту і становила на 01.01.2002 лише 4,9 % загальної кількості об’єктів ЄДРПОУ. Найпоширенішими організаційно-правовими формами господарювання залишаються товариства з обмеженою відповідальністю (27,2 %) та приватні підприємства (23,2 %). У 2001 р. найпомітніше зросла кількість суб’єктів підприємницької діяльності таких організаційно-правових форм господарювання, як підприємства, засновані на власності об’єднання громадян, дочірні підприємства, селянські (фермерські) господарства, товариства з обмеженою відповідальністю, приватні підприємства. За чотири роки (1998—2001) спостерігалося постійне зростання кількості об’єктів ЄДРПОУ в сільському господарстві (середньорічний темп приросту становив 13 %), рибному господарстві (25 %), добувній та обробній промисловості (по 12 %), виробництві електроенергії, газу та води (17 %), оптовій і роздрібній торгівлі (18 %), у сфері транспорту та зв’язку (14 %), у сфері колективних, громадських та особистих послуг (16 %).

У створенні суб’єктів господарської діяльності України беруть участь іноземні засновники. За останні чотири роки змін у структурі іноземних засновників не відбулося. Так, на 01.01.2002 найбільша питома вага припадає на суб’єкти, створені за участю засновників з Російської Федерації — 25,2 %, Сполучених Штатів Америки — 6,6 %, Німеччини — 6 % та Польщі — 5,3 %.

За даними Державної податкової адміністрації України, значна кількість включених до ЄДРПОУ об’єктів є неактивними (такими, що не сплачують податки). Так, питома вага суб’єктів господарської діяльності, що сплачували податки в 2001 р., у загальній кількості об’єктів ЄДРПОУ становила лише 54 %. Найбільшим цей показник був у Волинській (66 %), Чернігівській та Кіровоградській (по 63 %), Житомирській (59 %), Запорізькій (58 %, найменшим — у м. Києві (48 %), Закарпатській області (49 %).

Проведення територіальними органами державної статистики спільної роботи з органами державної реєстрації, обмін інформацією з органами державної податкової служби, іншими адміністративними органами сприяє підвищенню якості даних ЄДРПОУ.

Дата добавления: 2013-12-14