Статистичне вивчення собівартості продукції, виконаних робіт, зроблених послуг

Лекція №10. Тема 9. Статистика витрат виробництва

План

1.Статистичне вивчення собівартості продукції, виконаних робіт, зроблених послуг.

2.Статистичне вивчення результатів економічної діяльності.

3.Статистичне вивчення ефективності економічної діяльності.

Проведення продукції (робіт, послуг) вимагає певних витрат живого й упредметненого праці. Витрати всіх видів ресурсів: основних фондів, природної й промислової сировини, матеріалів, палива, енергії, праці, використовуваних у процесі виготовлення продукції, виражені в грошовій формі називаються собівартість продукції (робіт, послуг).

Крім того, методика обчислення собівартості, має на увазі включення в неї втрат від шлюбу й простоїв по внутрівиробничих причинах, недостачі ТМЦ у межах норм природних втрат, виплати працівникам, пов'язаним з їхнім вивільненням через реорганізацію підприємства або скорочення штатів.

Усі витрати підприємства групуються по наступних ознаках.

а)По приналежності до процесу проведення: виробничі –безпосередньо пов'язані з виготовленням продукції (робіт, послуг) і комерційні – пов'язані з реалізацією продукції.

б) Стосовно обсягу виробництва: умовно-постійні – витрати величина яких не змінюється зі збільшенням обсягу виробництва (зношування основних коштів, видатки на опалення, висвітлення й ін.) і умовно-змінні – величина яких міняється зі зміною обсягу виробництва (сировина, матеріали, паливо, зарплата виробничих робітників). Змішані – величина яких міняється зі зміною обсягу виробництва, але не в прямої пропорції.

в) По способу включення в собівартість: прямі витрати можна прямим образом віднести на певний вид продукції (об'єкти калькуляції), непрямі (накладні) – зв'язані одночасно з декількома видами продукції (об'єктами калькуляції). Це видатки по втримуванню машин і встаткування, ремонт основних коштів і ін. Тобто ці витрати розподіляються непрямим шляхом, пропорційно певній базі, яка прийнята на підприємстві.

г) За тимчасовою ознакою витрати можуть бути: поточними – звичайні, повсякденні витрати й одноразові – однократні –, що забезпечують хід виробничого процесу в плині тривалого часу.(видатки на підготовку й освоєння нових видів продукції й ін.)

д) По призначенню. Основні – без яких не можна здійснити проведення продукції. Накладні – пов'язані з організацією й керуванням проведенням.

е) По ступеню усереднення. Повні – собівартість усього випуску. Питомі – витрати в середньому на 1 виріб.

Крім цього витрати класифікуються по економічних елементах і статтям калькуляції. Про це більш докладно буде сказано нижче.

Статистичне вивчення собівартості укладається в:

-вивченні структури собівартості по видах витрат

-характеристиці динаміки собівартості й виконанні плану за собівартістю

-аналізі факторів зміни собівартості й виявленні резервів подальшого зниження собівартості.

Угруповання собівартості по економічних елементах включає: матеріали, зношування коштів (амортизація), витрати на оплату праці, відрахування на соціальне страхування, інші витрати.

Так, при статистичнім вивченні структури по елементах витрат розраховуються питомі ваги кожного елемента в собівартості, що бажане проводити в динаміку. Наприклад, можна використовувати наступну таблицю.

Рік (квартал)	усього витрат(%)	у тому числі
матеріали	амортиз.відрахування	зар.плата	Відрахування на соц.страх	Інші
і т.д.

Вивчення структури витрат дозволяє виявити певні закономірності, наприклад, збільшення витрат живої праці буде свідчити про збільшення трудомісткості, а збільшення матеріалів або амортизаційних відрахувань про збільшення матеріалоємності або фондомісткості.

Для виявлення економії або перевитрати за собівартістю використовують дані про собівартість по статтях калькуляції. Наприклад, у розрізі наступних статей:

1.Сировина й матеріали (за винятком поворотних відходів).

2.Покупні вироби, напівфабрикати й послуги виробничого характеру сторонніх організацій.

3.Паливо й енергія на технологічні цілі.

4.Основна зарплата виробничих робітників.

5.Додаткова зарплата виробничих робітників.

6.Видатки на освоєння й підготовку проведення.

7.Накладні видатки.

8.Втрати від шлюбу.

9.Інші витрати.

Необхідно пам'ятати, витрати, що не включаються у виробничу собівартість продукції, визнаються видатками періоду, у якім вони були понесені, наприклад, загальні й адміністративні видатки, видатки по реалізації товарів, видатки по відсотках.

Для статистичного аналізу дані можна звести в наступну таблицю, використовуючи для позначення показників умовні позначки, що випливають:

Z - собівартість на одну одиницю по певній статті, q – фізичний обсяг виробництва, zq – загальні витрати (загальна собівартість), отже, z_плq₁ - витрати на фактичний обсяг виробництва, перелічені по плановій собівартості, z₁q₁ - витрати фактично сложившиеся.

Статті калькуляції	Собівартість фактичного обсягу виробництва	Відхилення факт. від план.	Відхилення факт. собівартості від план., в %
Szплq1	Sz1q1	Sz1q1 - Szплq1	Sz1q1 - Szплq1 Szплq1	Графа3* 100 Підсумок графи 1
план	факт	абсолютне	відносне
1.
…
разом

По наведеній таблиці слід усвідомити, що показники гр.4 характеризують інтенсивність зміни витрат по кожній статті калькуляції (кожна відносна величина обчислюється стосовно своєї бази). А показники по гр.5 показують зміна по даній статті до повних витрат по фактичному обсягу виробництва, переліченому по плановій собівартості.

У цей час при розробці бізнесів-планів закладається завдання по зниженню собівартості одиниці продукції (послуг), яке може бути встановлене в коефіцієнтах або у відсотках. Так, якщо z₀ - базисний рівень собівартості (1999 г), z_пл - плановий рівень (2000 г), z₁ - фактичний рівень собівартості (2000 г), те, коефіцієнт зниження собівартості буде мати вигляд:

а відсоток зниження

z_пл - z₀

% = --------------- * 100

z₀

Планова економія від зниження собівартості розраховуючи на плановий обсяг продукції буде рівна:

Э пл = (z_пл - z₀ ) * q _пл

Наприкінці звітного періоду можна розрахувати коефіцієнт виконання плану за собівартістю:

I _вип.пл = z ₁/ z_пл

Загальна сума економії від надпланового зниження собівартості:

Э св.пл = (z₁ - z_пл ) * q₁

Також розраховується коефіцієнт зміни фактичної собівартості в порівнянні з базисної:

I _факт = z ₁/ z₀

І фактична економія:

Э факт = (z₁ - z ₀) * q₁

Немаловажне значення має показник витрати на 1 тенге товарної продукції, який перебуває в такий спосіб:

S zq S z₀q₀ S z₁q₁

З = -----------, з₀ = ---------, з₁ = -----------

S p₀q₀ S p₀q₀ S p₁q₁

де, S pq_, - обсяги товарної продукції по періодах.

Отже,

Iз = з₁ / з₀

Використовувати індексний метод для знаходження впливу факторів можна й по інших моделях, але головна умова, про що вже неодноразово вказувалося - вірна побудова теоретичної мультиплікативної моделі взаємозв'язки показників.

Дата добавления: 2013-12-14