Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Види та групування інформації





 

У практичній діяльності виокремлюють такі види інформації:

— правова;

— економічна;

— науково-технічна;

— корпоративна;

— довідкова;

— новини.

При цьому до економічної часто відносять або вважають близькою до неї такі види інформації, як: макроекономічна, статистична, фінансова, кон’юнктурна, бізнес-інформація тощо.

Існують такі два види документів, які містять науково-технічну інформацію:

— первинні (звіти про науково-дослідні роботи, пояснювальні записки до дослідно-конструкторських розробок, автореферати, дисертації тощо);

— вторинні (реєстраційні та облікові карти з НДКР, технологій, облікові картки дисертацій).

За тематикою ІР науково-технічної діяльності можуть розподілятись, а отже, і зберігатися за різним принципом. Під час розроблення та експлуатації ІР окремі підприємства, організації чи їх об’єднання (корпорація, відомство) часто використовують чинні статистичні класифікації. Так, відповідно до КВЕД тематичними видами ІР можуть бути такі:

— сільське господарство;

— добувна промисловість;

— транспорт і т. д.

У разі використання КВНТД тематика може бути подана за напрямами науково-технічної діяльності. Так, наприклад, науково-технічна діяльність, пов’язана з математичним аналізом, буде відображена такою структурою [2]:

І — клас «Дослідження та розробки в галузі природничих і технічних наук»;

І.1 — підклас «Дослідження та розробки в галузі природничих наук»;

І.1 01 —вид «Дослідження та розробки в галузі фізико-математичних наук»;

І.1 01.01 — підвид «Математика»;

І.1 01.01.01 — тип «Математичний аналіз».

Додержання чітко сформульованих і загальних принципів тематичного групування інформації значною мірою визначають ефективність її пошуку. Тому національні системи НТІ застосовують універсальні методи класифікації та ідентифікації. Основними класифікаційними системами НТІ, побудованими на їх основі, є Автоматизована система науково-технічної інформації (АСНТІ) та (УДК) [3].

Основним елементом АСНТІ є рубрикатор. Як приклад, нижче наведемо фрагмент такого рубрикатора за рубрикою «Наукознавство»:



Рубрика (класифікаційний індекс) Словесне значення (тематична група за змістом інформації)
12.00.00 Наукознавство
12.21.00 Наука та суспільство. Соціологія науки
12.21.20 Науково-технічний прогрес
12.21.20.01 Організаційні питання науково-технічного прогресу
12.21.20.02 Методи розповсюдження зведень про досягнення науки і техніки

В іншій класифікаційній системі — універсальна десяткова класифікація (УДК) — основою є поділ понять від загального до часткового.

Розглядаючи різні підходи до проведення класифікацій у сфері науково-технічної та інноваційної діяльності, важливо знати, що практика створення та використання ІР, інформаційно-аналі-
тична діяльність, а також статистичне вивчення цих процесів потребують чіткого уявлення про вищі рівні ієрархії основних класифікацій, і відповідні міжнародні та національні організації.

У міжнародній організації стандартизації (ISO) в сфері інформаційних наук працює комітет ISO ТС 46 «Інформація і документація». Кілька відповідних комітетів працює і в Україні, зокрема ТК 20 «Інформаційні технології». Згідно з Міжнародним класифікатором стандартів ISС та узгодженим з ним національним Класифікатором нормативних документів (ДК 004-1999) нормативні документи поділено на такі групи і підгрупи.

01.140 «Інформатика. Видавнича справа»:

— 01.140.10 — Письмо і транслітерація;

— 01.140.20 — Інформатика;

— 01.140.30 — Організаційно-розпорядча, торговельна та виробнича документація;

— 01.140.40 — Видавнича справа.

Серед інших угруповань назвемо підгрупу 35.240.30 — застосування інформаційних технологій в інформаційній діяльності, документуванні та видавничій справі.

Групування ІР науково-технічної діяльності за ознакою організаційно-правової приналежності доцільно проводити, використовуючи Класифікацію організаційно-правових форм господарювання (ПФГ), яка охоплює такі основні групи юридичних осіб:

— суб’єкти підприємницької діяльності;

— організації, що не займаються підприємницькою діяльністю;

— відокремлені підрозділи.

Умовно кажучи, у цьому разі ІР групуються за джерелами, місцями зберігання, адресами. Так, значні обсяги науково-технічних ІР перебувають в організаційних структурах, що не належать до розглянутої вище державної системи НТІ. Це, наприклад:

— Інститут проблем реєстрації інформації НАНУ (httр://t.kiev.ua);

— Державний комітет промислової політики України (http: //www.industry.com.ua);

— Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського (НБУВ) (http://www.nbuv.gov.ua);

— Національне патентне бюро;

— Науково-дослідні організації різних секторів науки (академічного, галузевого, вищої освіти, заводського). У багатьох з них існують високорозвинені інформаційні системи, орієнтовані на взаємодію з іншими інформаційними системами (УкрІНТЕІ, галузевими тощо).

Проводячи статистичні групування за ознакою організаційно-правової приналежності, слід також мати на увазі, що належність ІР до певної системи (інформаційної чи організаційної) пов’язана з принципами формування інформаційних масивів[3]. Залежно від мети використання ІР та принципів відбору інформації вирізнять такі інформаційні системи [5]:

— універсальні, які охоплюють багато видів ІР;

— видові, які створені для оброблення і використання певних видів джерел інформації;

— галузеві, які містять інформацію щодо певної галузі знань чи діяльності;

— об’єктні, які містять інформацію про певну категорію об’єктів;

— міжвідомчі;

— інші системи, орієнтовані на певні категорії користувачів, визначену форму надання інформації, на певний ступінь відкритості інформації тощо.

Прикладами універсальної системи є система державних архівів, система (мережа) бібліотек, національна система науково-технічної інформації.

Найбільша з видових систем — Держкомстат. Він збирає та обробляє певний вид інформації — форми статистичної звітності. Друга велика видова система — Державний картографічний фонд — призначена для збирання та оброблення картографічної інформації.



Існує ще кілька видових інформаційних систем, які водночас є підсистемами універсальних систем, перелічених вище. Так, система патентної інформації та система нормативно-технічної документації одночасно входять у НСНТІ, Держфільмофонд і Фонд радіо- та телепрограм і є частиною Архівного фонду.

До видових інформаційних систем належать також фонди проектно-конструкторської та технологічної документації, проте, будучи розподіленими між різними підприємствами й організаціями, вони не утворюють єдиної системи в країні.

Прикладами тематичних систем є Автоматизований земельний кадастр, мережа гідрометеоінформації, система екологічної інформації, система інформації з охорони здоров’я.

Прикладами відомчих систем є системи МВС, МНС, Державної податкової адміністрації, Державної служби зайнятості, Пенсійного фонду тощо.

Щодо умов доступу, то взагалі він може бути платним, безплатним або регламентованим (за паролем).

Крім наведених вище напрямів аналізу ІР, за статистичного вивчення обсягу та складу визначаються їх наявність і динаміка надходження за окремими видами. При цьому відстежується також інтенсивність процесу перенесення ІР з паперових носіїв на електронні.

Такий підхід дає змогу розглядати процес формування ІРНТД не тільки як процедуру інформаційного забезпечення науково-технічної діяльності, а і як її результат.

Вважається, що активізація ІР є нині одним з найважливіших факторів соціально-економічного розвитку. Активними ІР є такі електронні ІР, які доступні для автоматизованого пошуку, оброблення і використання без допомоги організацій, що їх формують [3, 6, 14].

Відношення обсягу активних ІР (ІРакт) до загального обсягу національних ІР (ІРнац) є одним з найважливіших показників можливості їх ефективного використання:

. (15.1)

Характеристикою рівня досконалості структури ІР може бути коефіцієнт можливості:

, (15.2)

де ІРмас — обсяг ресурсів масового використання.

До ресурсів масового використання відносять адресну інформацію, відомості про роботу підприємств масового обслуговування, транспорту, зв’язку, освіти, органів влади тощо [Вор]. Коефіцієнти (15.1, 15.2) слід розраховувати як щодо ІРнац, так і щодо загального обсягу ІР окремих інформаційних систем, баз або банків даних.

Наведені вище коефіцієнти є, по суті, потенційними характеристиками, і їх слід доповнювати фактичними, а саме — кількістю інформаційних запитів (відвідувань) щодо ІР різного виду. Крім цього, вивчається структура запитів за окремими видами користувачів і постачальників (джерел) інформації.

Оскільки певна інформація надається безкоштовно, то у випадках, коли йдеться як про виробників, так і про продавців, ми використовуватимемо термін «постачальник». Отже, статистичне вивчення використання ІР слід проводити в разі окремих видів постачальників, серед них — окремими видами ІР.

Для ілюстрації розглянемо показник діяльності деяких розвинених ІС.

До інформаційних ресурсів Web-сайту НБУВ (http://www. nbuv.gov.ua/) щодобово звертається близько 1 тис. користувачів, абонентів з унікальною iнтернет-адресою (постом), яким нада-
ється 10—15 тис. файлів [6]. Моніторинг інтенсивності використання он-лайнових ресурсів бібліотеки здійснюється автоматично. При цьому формуються текстові log-файли, що містять таку інформацію про користувача:

— інтернет-адреса;

— час моменту запиту;

— назва інформаційного ресурсу, до якого надходить запит;

— код відповіді на запит тощо.

Окремо аналізуються факти ненадання системою інформації на запит тоді, коли вона знаходиться в даному ІР.

2. Показники результатів науково-технічної діяльності доцільно поділити на дві групи: безпосередньо показники результативності та показники зовнішньоекономічної діяльності.

2.1. Показники результативності:

а) Загальний обсяг наукових і науково-технічних робіт визначається як вартість виконаних протягом звітного року власними силами наукових організацій наукових і науково-технічних робіт (переданих замовнику актом) за договірною ціною (без урахування робіт, виконаних співвиконавцями). При цьому визначаються кількість та обсяг виконаних розробок за міністерствами, регіонами, галузями наук та секторами науки;

б) наукомісткість ВВП — частка науково-технічних робіт у ВВП;

в) вартість науково-технічних робіт, що в середньому припадає на одну науково-технічну організацію;

г) структура науково-технічних робіт, а саме частка фундаментальних досліджень; прикладних досліджень; науково-технічних розробок та науково-технічних послуг. Значний інтерес становлять характеристики динаміки цієї структури та порівняння структур, а також визначення часток робіт, які виконуються для вітчизняних та іноземних замовників;

ґ) кількість друкованих робіт (загальна та в розрахунку на 1000 наукових працівників), їх розподіл за вітчизняними і зарубіжними виданнями.

Крім названих показників, що є досить простими, у результаті спеціальних досліджень, під час яких використовують методи контент-аналізу, отримують систему так званих бібліометричних індикаторів (кількість цитованих наукових публікацій, кількість публікацій у співавторстві та ін.) [15, 24].

До показників результативності науково-технічної діяльності належать також деякі з показників діяльності самої системи НТІ, передусім обсяг і номенклатура виробництва інформаційних продуктів та послуг. Наведемо основні їх види [17, 18, 26]:

· інформаційно-аналітичні видання;

· інформаційні послуги:

— інформаційний пошук;

— інформаційні консультації та супроводження;

— оформлення документів, пов’язаних з науково-технічною, інноваційною та патентно-ліцензійною діяльністю;

— інформаційно-аналітичні розробки на замовлення і т. ін.

· інші послуги:

— проведення моніторингів, нарад-навчань, організація курсів з підготовки та перепідготовки фахівців;

— організація та проведення ярмарків, виставок, презентацій, рекламних кампаній.

У системі НТІ діють відповідні прейскуранти цін, тому може бути визначеним загальний обсяг інформаційних продуктів і послуг, вироблених за період, а також обсяги за їх номенклатурою, окремими організаціями та підрозділами системи НТІ і т. ін.

2.2. Показники зовнішньоекономічної діяльності:

¾ кількість працівників, які працювали за кордоном за контрактом за регіонами, міністерствами, галузями науки;

— кількість проведених міжнародних конференцій за міністерствами, регіонами, галузями науки;

— кількість виїздів науковців за межі України;

— кількість лекцій (прочитаних працівниками зарубіжних наукових організацій).

— кількість грантів, отриманих від міжнародних фондів за міністерствами, регіонами, галузями науки.

Показники, що становлять блоки 2.1 і 2.2 в основному характеризують результат діяльності мережі наукових закладів; оцінка ефективності їхньої діяльності потребує зіставлення результатів з витратами відповідних ресурсів.

3. Основними показниками ефективності науково-технічної діяльності є такі:

— питомі витрати на науку в розрахунку на одного науковця;

— наукомісткість ВВП (частка НТР у ВВП, розрахована як процент обсягів виконаних науковими організаціями України власними силами науково-технічних робіт за договірною ціною);

— середній обсяг НТР, виконаних за рік однією науковою організацією;

— вартість виконаних за рік науково-дослідних робіт у розрахунку на одного фахівця (доктора наук, кандидата).

4. Міжнародне зіставлення науково-технічної діяльності:

— розподіл витрат на наукові дослідження й розробки за напрямами досліджень у країнах СНД;

— чисельність спеціалістів у країнах СНД;

— питома вага обсягу виконаних науково-технічних робіт у ВВП в країнах СНД;

— чисельність виконавців наукових і науково-технічних робіт та дослідників у розрахунку на 1000 осіб економічно активного населення (у віці 15—70 років);

— обсяги виконаних науково-технічних і дослідних робіт до ВВП у країнах СНД.

Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой




Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 453; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.044 сек.