Телевізор, як основний вид відеоапаратури

Відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТ 1819-89 “Приймачі телевізійні. Загальні технічні умови” телевізори на групи складності не підрозділяються. Стандарт класифікують телевізори на:

1. стаціонарні (розмір кінескопа по діагоналі не менш 40 див);

2. переносні (розмір кінескопа не більше 45 див);

В основу класифікації покладений розподіл телевізорів на чорно – білі й кольорові. Крім того, їх підрозділяють по виду живлення:
1. універсальні (автономні джерела живлення);
2. мережні (живлення від мережі);

Також телевізори підрозділяються по застосовуваним у мікросхемі елементом живлення:
1. лампово-напівпровідникові;
2. напівпровідникові;
3. полупроводниково - інтегральні;

У станах СНД і в нашої республіки випускаються телевізори, у яких кожний кадр телевізійного зображення містить 625 рядків, а в секунду міняється 25 кадрів. Телевізійне віщання ведеться як і метровому діапазоні так і дециметровому діапазонах.

Телевізор складається з ряду функціональних блоків і модулів, призначених для перетворення комплексного телевізійного сигналу, прийнятого з ефіру, у візуальну інформацію на екрані кінескопа й звукову - у його акустичному тракті. Прийом електромагнітних коливань здійснюється за допомогою антени. Далі сигнал надходить у селектор каналів, де виробляється частотна селекція, вибирається потрібна програма. У наступних блоках телевізора відбувається посилення й перетворення сигналу, виділення відео й звуковий складових, розпізнання сигналів кольоровості. Управлінням руху електронного променя по екрані кінескопа здійснюється блоками рядкової (по горизонталі) і кадрової (по вертикалі) розгорнень.

Тракт звукового супроводу телевізора побудований подібно радіоприймачу з УКВ - діапазоном.

Сучасний асортименти телевізорів, представлений телевізорами п'ятого й шостого покоління. Вони засновані на принципово новій елементній базі й мають касетно-модульну конструкцію на основі мікрочипа з п'ятьма модулями (радіоканал, модуль кольоровості, рядкове розгорнення, кадрове розгорнення, живлення). У них застосовується кінескоп із самовідомістю променів і кутом відхилення 110є, що забезпечує автоматичне фокусування променів і високу чіткість зображення. Використання мікропроцесорів дозволяє застосовувати цифрову індикацію, дециметровий убудований діапазон волі, безтрансформаторний блок живлення, сенсорний пристрій вибору програм, бездротове дистанційне керування на інфрачервоних променях. Крім того, сучасних у моделях за допомогою спеціальних рознімань (скарт) забезпечується робота разом з персональним комп'ютером або в системі інформаційного забезпечення “відео текст”, “телетекст”, а так само підключення комп'ютерних відео приставок, телеігор, магнітофонів, відеомагнітофонів.

Мікромініатюризація, цифрові методи передачі й відтворення телевізійного зображення, супутникове телебачення, телебачення високої чистоти, впровадження більших телевізійних екранів, побутової відеотехніки, багато цільових систем зв'язку на базі кабельного телебачення, стереотелебачення докорінно перетворить телебачення, значно розширюють його практичні можливості.

В останні роки в нашій країні й за рубежем усе більше уваги приділяється цифровому телебаченню. Це область телевізійної техніки, у якій операції обробки, консервації, і передачі телевізійного сигналу пов'язані з його перетворенням у цифрову форму.

Система цифрового телебачення можуть бути двох типів у системі першого типу аналоговий сигнал перетворюється в цифрову форму тільки для цифрової обробки сигналу, для консервації сигналів телевізійних програм або передачі їх по каналах зв'язку, а за тим знову здобуває аналогову форму. Система другого типу припускає перетворення переданого зображення в цифровий сигнал і цифровий сигнал у зображенні на екрані безпосередньо в перетворювачі “світ-сигнал” і “сигнал-світло”. У всіх практиках у цій системі телевізійна інформація передається повністю в цифровій формі.

У цей час знаходять застосування цифрові системи першого типу. У перспективі переважна розвитку одержать цифрові системи другого типу.

Споживчі властивості радіо електронних апаратур (РЭА) складаються з функціональних, ергономічних, эстетических властивостей, а також надійності й безпеці.

Функціональні властивості підрозділяються на загальні й специфічні, характерні для окремих видів РЭА. До загальних функцій (функціонально) РЭА ставляться: вірність відтворення звуку й видимість, вірність відтворення електричних сигналів звукової частоти, чіткість і частота зображення, гучність відтвореного звуку, дистанційне керування, експлуатація при носінні.

Для телевізорів серед найважливіших специфічних властивостей можна виділити наступна кількість прийнятих сигналів (у сучасних моделях їх може бути 90 і більше), розмір екрана по діагоналі (від 8 до 67 сантиметрів, а в імпортних моделях і більше), можливість прийому вилучених телепередавачів, можливість відтворення кольорового зображення, якість відтворення зображення.

Ергономічні властивості характеризуються відповідністю виробу антропометричною, фізіологічною й іншою вимогою. Їх можна підрозділити на показники зручності обігу з виробом; зручність обіг у керуванні й контролю, легкості освоєння необхідних навичок роботи із приладом. Ці властивості залежать від конструкції всіх вузлів телевізора, рівня комфортності виробу.

Эстетические властивості включають інформаційну виразність, раціональність форм, цілісність композиції й досконалість виробничого виконання. У цей час велика увага приділяється дизайну телевізора.

Властивості безпеки є вкрай важливим для телевізора. Воно характеризує ступінь захищеності людини від шкідливих небезпечних факторів, зокрема й від високої напруги.

Функціональні властивості телевізійних приймачів визначають ступінь виконання характерних для них функцій і корисний ефект, одержувана глядачем при користуванні апаратурами по призначенню. До функціональних властивостей відносять вірність відтворення зображення (якість зображення), число прийнятих програм і ін. Однак кожне з функціональних властивостей, у свою чергу, визначається рядом параметрів. Наприклад, вірність відтворення зображення визначається яскравістю, контрастністю, чіткістю, якістю цветовоспроизведения, рівнем перешкод, геометричними перекручуваннями растра й інших характеристик.
Оцінюють функціональні властивості за конкретним значенням параметрів. Наприклад, яскравість - по конкретних, визначальних її значеннях у канделах на метр квадратний (наприклад, 150 кд/кв.м); контрастність - у відносних одиницях (наприклад, 1:40) і т.д.

Дані, що дозволяють судити про технічні характеристики, утримуються в супровідній документації (інструкції або посібнику з експлуатації).

Зі споживчих властивостей кольорових телевізорів найбільше значення мають функціональні властивості. Це цілком зрозуміло, тому що основне призначення телевізора полягає в забезпеченні споживача візуальною й звуковою інформацією.

Найбільш важливим і значимим для споживача властивістю є якість зображення на екрані телевізора. Під якістю або вірністю відтворення зображення розуміється ступінь відповідності репродукції оригіналу, тобто ступінь відповідності зображення на екрані телевізора зображенню, переданому з телецентру.

Якість зображення є поняттям комплексним, залежним від ряду простих властивостей. Умовно прості властивості визначаються оптичними й растровими характеристиками.

Кількість прийнятих телевізійних програм залежить від числа діапазонів і мультисистемности. Кожна телевізійна станція веде віщання на тім каналі, що їй відведений. Число й номери телевізійних каналів, по яких ведеться віщання, у кожній місцевості різні.

У нашій країні, як відомо, телевізійне віщання здійснюється в діапазоні метрових і дециметрових хвиль. При цьому розподіл частот відбувається в такий спосіб: канали з 1-го по 5-й перебувають у діапазоні 48,5...100 Мгц, з 6-го по 12-й - у діапазоні 174...230 Мгц і з 21-го по 60-й - у діапазоні 471,25...783,25 Мгц.

Для того, щоб здійснити телевізійне багатопрограмне віщання на всій території країни без взаємних перешкод, необхідно розширити кількість каналів. Для цього виділяється 60 каналів у дециметровому діапазоні хвиль селектора каналів.

Разом з тим має місце застосування технічного напрямку, пов'язаного з використанням колективних префіксів-конвертерів. Їхня перевага полягає в тім, що вони встановлюються разом з колективними антенами й перетворять сигнали дециметрового діапазону в сигнали одного з невикористовуваних у даному географічному районі каналів метрового діапазону. Таке рішення дозволяє приймати станції ДМВ на всі існуючі типи телевізійних приймачів, призначених для роботи в метровому діапазоні.

Перевага діапазону ДМВ полягає в тому, що в ньому можна розташувати велику кількість телевізійних станцій (40-60-100 станцій зовсім не межа). Крім зазначеного, віщання в діапазоні ДМВ володіє рядом переваг, до числа яких варто віднести більше низький рівень індустріальних перешкод і відповідно більше висока якість зображення, менший рівень перешкод від передавачів, що працюють на однакових каналах у близько розташованих містах, що пояснюються більшим загасанням сигналу в цьому діапазоні, значно менше вплив атмосферних перешкод і деякі інші позитивні властивості.

До оптичних характеристик ставляться: яскравість світіння екрана, контрастність, кількість відтворених градацій яскравості, чіткість зображення, зашумленность (перешкоди), окантовки, що тягнуться продовження, колірний тон, насиченість, однорідність білого (чистота кольорів), баланс білого.

Яскравість світіння екрана визначається як максимальна яскравість найбільш світлих ділянок телевізійного зображення, що мають площу 1...2 див і розташованих у центрі екрана. Яскравість є найважливішою характеристикою, що визначає якість зображення. Із часу появи в нашій країні перших кольорових телевізорів яскравість зображення підвищилася приблизно в три рази: з 80 до 240 кд/кв.м. Фахівці думають, що оптимальна яскравість зображення для незатемнених житлових приміщень може не перевищувати 400 кд/кв.м. Підвищення яскравості світіння екрана до 240 кд/кв.м досягнуте завдяки збільшенню світловіддачі люмінофорів, прозорості маски й скла.

Контрастність характеризується відношенням яскравості найбільш світлої ділянки до яскравості найбільш темної ділянки зображення. Безрозмірна величина доходить до 1:200 на великих деталях.

Кількість відтворених градацій яскравості (півтонів) оцінюється числом щаблів сірих кольорів в інтервалі між максимальною й мінімальною яскравістю, чітко відтворених на телевізійному екрані. Ця характеристика дозволяє судити про правильну передачу півтонів зображення.

Чіткість зображення визначається відтворенням максимально можливого числа дрібних деталей телевізійного зображення, порівнюваних по розмірах з елементами розкладання (товщиною рядків). Чіткість є поняттям складним, обумовленим рядом характеристик: числом рядків розкладання, що дозволяє здатністю передавальних і прийомних трубок і інших характеристик приемопередающего тракту. Виміряється чіткість у лініях або в одиницях частоти (мегагерцах).

Частота змінюваності телевізійних кадрів довгі роки становила 50-60 Герц (50-60 кадрів у секунду). Але недавно виробники стали пропонувати телевізори із частотою розгорнення 100-120 Герців. Їхні розходження очевидні. Досить подивитися на 50-герцевый екран під гострим кутом і буде добре помітно мерехтіння. Картинка на екрані 100-герцевого телевізора відрізняється більшою стабільністю зображення й нагадує вид з вікна.

Окантовки мають вигляд другого контуру (темного або світлого), що виникає поблизу вертикальних або похилих границь.

продовження, Що Тягнуться, проявляються у вигляді світлих або темних "тягучок", що йдуть безпосередньо слідом за деталями телевізійного зображення.

Цветовой тон - це та характерна властивість, що відрізняє дані кольори від білого й сірого. Вірність відтворення колірного тону залежить від чистоти кольорів і балансу білого.

Насиченість визначається ступенем відмінності відчуття кольоровості даного випромінювання від кольоровості білого. Чим більше домішано білого, тим нижче насиченість. Таким чином, насиченість - міра розведення даних кольорів білими кольорами.

Чистота кольорів. Під чистотою кольорів розуміється рівномірне фарбування растра на екрані телевізора.

Колірні плями, спостережувані на растрі телевізора, свідчать про порушення регулювання чистоти кольори. Причина, що викликає цей дефект, полягає в неправильній установці (або в порушенні раніше зробленої установки) магніту чистоти кольори. Пояснюється це тим, що електронний промінь будь-якої гармати попадає не тільки на "свою" люмінофорну смужку, але "засвечивает" і сусідні смужки. Це проявляється у вигляді "забруднення"одного із квітів іншими кольорами. Дефект усувається правильною установкою магніту чистоти кольори.

Незначні відхилення від однорідності кольорів фарбування допускаються тільки по краях растра.

Баланс білого. Розрізняють статичний і динамічний баланс білого.

Під статичним балансом білого розуміють відповідність кольорів світіння екрана кольорам світіння еталонного джерела білого (при заданій яскравості). Статичний баланс^-білого визначають при середній яскравості, звичайно це становить приблизно 60 кд/кв.м.

Під динамічним балансом білого розуміють відповідність кольорів світіння екрана кольорам світіння еталонного джерела, але в заданому діапазоні яркостей. Як еталонне джерело приймається джерело з колірною температурою 6500 ДО.

Порушення статичного балансу білого проявляється в тім, що растр на екрані телевізора замість нейтральних сірих кольорів виявляється злегка "підфарбованим" в один з основних квітів (червоний, синій або зелений). Причиною такого дефекту є неправильний (або порушений) електричний режим кольорової трубки.
Ступінь фарбування залежить від яскравості деталей чорно-білого зображення. Цей дефект можна також виявити на растрі при відсутності зображення. Про його наявність свідчить зміну ступеня фарбування растра при зміні яскравості. Причиною динамічного розбалансу білого звичайно є неправильний підбор величини напруги на електродах кінескопа.

Перешкоди. Під перешкодами розуміється паразитна модуляція яркостной і колірний складові зображення, що знижують якість передачі. Перешкоди можуть також впливати на стійкість зображення.

Дата добавления: 2013-12-14