Методи економічного дослідження

Сучасна методологія пізнання економічних процесів формувалася впродовж кількох останніх століть і в її розвитку прийнято виділяти три етапи, кожному з яких відповідає певний тип методології пізнання.

* Метафізична методологія пізнання - це така методологія, яка була сформована в рамках класичної фізики і класичної механіки, а пізніше була поширена на всі інші сфери пізнання.

Метафізична методологія базувалася на трьох фундаментальних принципах:

- сумативності;

- статичності;

- історичності.

* Діалектична - це така методологія пізнання, яка сформувалась в рамках біологічної науки, а потім була поширена на всі інші сфери пізнання.

Ця методологія спирається на такі фундаментальні принципи:

- емерджентності, коли ціле розглядається як величина більша, ніж проста арифметична сума його складових;

- історичності, який вимагає досліджуване вивчати в його історичному розвитку;

- системності, який вимагає досліджуване вивчати в системах його існування, а не як саме по собі.

* Сучасна методологія дослідження сформувалась внаслідок певної трансформації метафізичної методології в діалектичну методологію з подальшим її розвитком.

В сучасній методології дослідження є два рівні наукового аналізу:

- емпіричний аналіз і - теоретичний аналіз.

- Емпіричний аналіз — це такий науковий аналіз, який базується на основі узагальнення емпіричних фактів. Теоретичний аналіз - це аналіз, який здійснюється на основі емпіричного аналізу і полягає у виявленні глибинних принципів функціонування і розвитку певних економічних систем.

В емпіричній методології використовуються в основному метафізичні прийоми пізнання, а в теоретичному - діалектичні прийоми.

Прийнято виділяти в складі сучасної методології такі методи чи прийоми:

- рух пізнання від абстрактного /неповного/до конкретного /повного, завершеного/;

- метод єдності історичного і логічного в пізнанні - його суть полягає в тому, що логіка і послідовність дослідження будь-чого в основних рисах повинна відображати логіку і послідовність історичного розвитку досліджуваного;

- метод єдності індукції і дедукції в пізнанні. Індукція – це перехід від конкретного до загального. Дедукція – це перехід від загального до конкретного/;

- метод єдності аналітичних і синтетичних підходів у пізнанні. Аналіз – це умовне розподілення цілого на частини з подальшим дослідженням кожної з частин.

Синтез - це зворотній процес, тобто формування цілісної уяви про досліджуваний об'єкт;

метод використання агрегативних підходів до пізнання, за яких певні економічні об'єкти розглядаються як окремі економічні одиниці без їх внутрішньої структуризації.

Вказані методи відносяться до якісних підходів вивчення. Крім якісних, є ще кількісні, до яких відносяться:

- економетричні методи - це такі методи, які базуються на побудові математичних функцій /алгебраїчного, диференціального, інтегрального типу/з їх подальшим економічним аналізом;

- економіко-математичні методи, що полягають у побудові економіко-математичних моделей. Економіко-математична модель - це складна математична функція;

- економіко-статистичні методи, що полягають у побудові так званих кореляційних функцій, які виступають як найпростіша математична функція;

- графічні методи, що полягають у побудові геометричних графіків залежності міме економічними параметрами. Кількісні методи аналізу, перераховані вище, дають можливість здійснювати так зване тео­ретичне (умовне, непряме) експерименту­вання;

- метод єдності позитивних і норма­тивних підходів.

Позитивні - це такі методи, які базуються на узагальненні емпіричних факторів, а нормативні методи пізнання - це такі методи, які базуються на судженнях людей, традиціях, морально-етичних нормах.

Результати економічного аналізу відображаються за допомогою відпо­відних інструментів, а саме: економічних понять; економічних категорії; економічних V моделей; економічних принципів; економічних законів. Під економічним поняттям прийнято розу­міти теоретичні образи у вигляді визначень / дефініцій/ певних економічних форм чи процесів або їх сторін. Економічні категорії

- це теоретичні образи більш складних еконо­мічних процесів, або їх сторін, що розкри­вають економічні закони. Економічні моделі

- це теоретичні образи ч кількісної сторони певної сукупності економічних понять

1. Політична економія пройшла тривалий шлях свого становлення і сформувалася як самостійна наука у 17-18ст., подаючи цілісне пояснення суті економічного життя. Вона допомагає зрозуміти розвиток суспільства, допомагає описати, пояснити і спрогнозувати економічну поведінку.

2. Сформувавшись як наука, політична економія постійно розвивається разом з економічними системами суспільства. При цьому вона пройшла ряд етапів, що пов'язано із зміною існуючих економічних систем на нові, більш прогресивніші.

3. Сучасна політична економія не протиставляє себе ідеям економістів попередніх поколінь, а продовжує, розвиває, доповняє їх по різних напрямках, спектр яких значно розширився і суперництво між якими значно загострилось.

4. Політична економія, як і кожна наука, має свій предмет. Це суспільна наука, вона досліджує виробничі відносини між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ та послуг у світі обмежених ресурсів. Політична економія вивчає економічні закони, що діють в економічній системі, допомагає їх пізнати і використати ці знання в практичній діяльності людей.

5. Об'єктом дослідження в політичній економії є економічна система, яка функціонує на основі певних виробничих відносин. В цій якості економічні системи мають свої особливості, слід розглядати їх історичний, практичний і суспільний характер. Їм властива певна внутрішня структура. Прийнято структуризувати економічні системи з позицій: фаз руху виготовленого продукту; функціонування рівнів економіки; характеру регулювання економіки, характеру власності на ресурси.

6. Політична економія виконує ряд функцій, через які відображається її роль в розвитку суспільства і в розвитку людського пізнання. З'ясовуючи внутрішні зв'язки економічних явищ, досліджуючи дію економічних законів, політична економія розробляє рекомендації щодо формування економічної політики, яку повинна проводити держава з метою підвищення ефективності суспільного виробництва і забезпечення більш високого рівня життя людей.

7. Кожна наука використовує певні методи дослідження. Політичній економії на даному етапі властива сучасна методологія пізнання економічних процесів, для якої є характерним два рівні наукового аналізу: емпіричний, теоретичний. Результати економічного аналізу відображаються за допомогою таких інстру­ментів: економічних категорій, економічних моделей, економічних принципів, економічних законів.

Дата добавления: 2013-12-14