Економічні ресурси

Засоби, якими володіє людина для задоволення власних потреб, обмежені. Ресурси є обмеженими. Навіть якби людина мала необмежену кількість ресурсів, то і тоді людина вона б обмеженою у їхньому Використанні часом. Оскільки людина не в змозі робити все одночасно, вона повинна робити вибір. Для досягнення будь-якої мети вона повинна жертвувати іншими своїми планами.

* Під економічними ресурсами розуміють усі природні, людські і виготовлені людиною ресурси, які використовуються для виробництва товарів і послуг.

Економічні ресурси поділяються на матеріальні ресурси (земля, або Сировинні ресурси, капітал) і людські ресурси (праця і підприємницькі здібності).

*Земля — це усі дарові природні ресурси, які застосовуються у процесі виробництва у натуральному вигляді, без обробки. Сюди входять фунти, ліси, родовища корисних копалин, водні ресурси тощо. Природа постачає людині матеріали, з яких вона виробляє усі блага, а також сили, які вона використовує у виробництві (сила води, вітру тощо).

Капітал, або капітальні блага, охоплює усі створені людиною виробничі знаряддя, які використовуються у виробництві товарів і послуг та доставлянні їх до кінцевого споживача. З огляду на це до капіталу відносять будівлі, обладнання, інструменти, транспортні засоби, сировину тощо. З народногосподарського боку капітал виступає як продуктивний. Використовуючи його в процесі праці, людина надзвичайно збільшує свої можливості і може виконати такий обсяг праці, який без капіталу вона не змогла б зробити. Процес виробництва і придбання капітальних благ називається інвестуванням.

Необхідно зазначити, що гроші не належать до продуктивного, або фізичного, капіталу, оскільки вони нічого не виробляють. Вони лише за певних умов можуть перетворюватися на капітал, коли за них купують засоби виробництва. Гроші не відносяться до економічних ресурсів.

Праця. Людська праця включає сукупність усіх фізичних і розумових здібностей людини, які застосовуються у виробництві товарів і послуг.

*Праця - це свідома діяльність людини, за допомогою якої вона веде боротьбу з обмеженістю і прагне збільшити кількість товарів, необхідних для задоволення власних потреб.

Праця не є однорідною і проявляється в економічному житті у різно­манітних формах. Це усі роботи, що виконує вчитель, лікар, водій, продавець, муляр тощо. Праця потребує зусиль: - фізичних, що дозволяє говорити про зношення людини в процесі

праці; - розумових і психологічних, оскільки виробнича діяльність

потребує уваги; - зусилля волі.

Залежно від виду діяльності праця поділяється на: - творчу (письменник, архітектор, художник); - керівну (менеджер, підприємець, директор); - виконавчу (референт, слюсар, муляр).

Економічне становище тієї чи іншої країни залежить від кількості і якості праці. Кількість праці визначається: чисельністю населення, його віковим і статевим складом, ступенем фізичного здоров'я і госпо­дарською активністю населення. Усі люди, що проживають в країні, є споживачами, але не всі - виробниками і працюючими. Лише активна частина населення приймає участь у створенні національного продукту країни. Тому важливими є співвідношення між активним населенням і загальною кількістю населення, а також структура активного населення. Якість праці залежить від *за гальних культурних умов (освітній і професійний рівень); * економічних умов (суспільний і технічний поділ праці); * правових і соціальних умов (ступінь особистої свободи, законодавче забезпечення праці тощо).

Праця характеризується продуктивністю та інтенсивністю.

* Під продуктивністю праці розуміють кількість продукції, виробленої за одиницю часу: чим більша кількість, тим вища продуктивність. Під інтенсивністю праці розуміють витрати робочої енергії за одиницю

Існували різні думки з приводу продуктивності праці. Так, Адам Сміт стверджував, що продуктивною є тільки така праця, що збільшує масу матеріальних благ; нематеріальні послуги він відносив до непродуктивних. Сен-Сімон притримувався такої ж думки. Він поділяв людей на два Класи: трудящих, які є виробниками, і серед яких виділяв крупних буржуа, підприємців, банкірів, вчених І промисловців; нетрудящих, серед яких виділяв аристократів, земельних рант'є, військових, чиновників тощо.

Сучасна економічна теорія стверджує, що будь-яка праця, незалеж­но від її природи є продуктивною, якщо вона корисна або непрямо приймає участь у створенні корисних речей.

Підприємницькі здібності, або підприємливість, - це особистий людський ресурс, який виконує такі функції:

- Підприємець бере на себе ініціативу поєднання економічних ресурсів в єдинийпроцес виробництва товарів і послуг. Він є рушійною силою виробництва і посередником, який зводить воєдино інші ресурси для здійснення процесу, який може бути прибутковим.

- Підприємець бере на себе ухвалення основних рішень у процесі ведення бізнесу, тобто тих непростих нетрадиційних рішень, які й визначають курс діяльності ділового підприємства.

- Підприємець - це новатор, особа, яка намагається запровадити на Комерційній основі нові продукти, нові виробничі технології або навіть нові форми організації бізнесу.

- Підприємець - це людина, яка бере на себе ризик. Підприємцеві не відомо, що принесуть затрачені ним зусилля - прибутки чи збитки і банкрутство.

Розглянуті вище економічні ресурси називають факторами виробництва. Їх спільною рисою є те, що вони рідкісні, тобто кількість їх обмежена.

Дата добавления: 2013-12-14