Лекція15. Фінанси та фінансова система. Сутність фінансової політики

Висновки

1. Оскільки існує попит на гроші і пропозиція грошей, то це викликає існування грошового ринку, де продається і купується особливий товар - гроші.

2. Грошова пропозиція формується з одного боку державою в особі національного банку, а з другого - банківськими та небанківськими установами, які мають право відкривати рахунки і вільно ними оперувати.

3. Виділяють гроші готівкові (банкноти, казначейські білети, розмінні монети) і безготівкові, їх ще називають депозитними. Обидва види грошей мають свої особливості, що вказує на їх відмінності. Наприклад, готівкові гроші мають здатність швидко перетворюватися на реальні товари та послуги, тому вони називаються високоліквідними і досконалими. Депозитні гроші є менш ліквідними і називаються недосконалими.

4. Прийнято аналізувати вузьку формулу пропозиції грошей №1, широку формулу №2, гіпершироку формулу №3. Точне визначення грошей є важливим для проведення монетарної політики.

5. Величина грошової пропозиції залежить: від кількості виготовлених протягом цепного часу товарів та послуг; від товарних цін; від швидкості обігу грошової одиниці. Зв'язок між цими величинами показується через кількісне рівняння обміну.

6. На грошову пропозицію впливає діяльність Центрального (Національного) банку, він контролює грошову емісію, приймаючи різні політичні рішення. Грошова політика, яка збільшує грошову масу, спрямована на зниження рівня проценту і називається грошовою політикою експансії. Політика, що зменшує грошову масу, заставляє процент підвищуватися і називається рестриктивною.

7. На рівень процента впливає темп інфляції. Він визначає "плату на ризик", яку вкладники вважають за необхідне вимагати за ризик девальвації, а також встановлює диференціацію процента в якості компенсації за високу інфляцію.

8. У країнах з надійним, твердим валютним курсом вільний міжнародний ринок капіталу без регулювання виробляє тенденцію одночасно і до вирівнювання процента і до більш узгодженої динаміки інфляції.

9. В системі національного ринку розрізняють поняття грошового ринку, де діє ринковий механізм, що включає грошову пропозицію, грошовий попит та ціну на гроші, якою є процентна ставка. Процентна ставка - це ціна втрат при зберіганні заощаджень у грошах, або ціна кредиту.

10. Загальний попит па гроші включає: попит на гроші збоку товарів та послуг; попит на гроші з боку фінансових активів. Першу складову називають попитом на гроші для поточних угод, другу складову називають попитом на гроші для майбутніх угод.

11. Основною детермінантою формування попиту па гроші з боку товарів та послуг є обсяг виготовленого національного продукту, від ставки процента він або зовсім не залежить, або залежність ця дуже мала.

12. Основною детермінантою формування попиту на гроші з боку фінансових активів с процентна ставка, він обернено пропорційний до ставки процента. Якщо процентна ставка є низькою, то населення надаватиме перевагу зберіганню великої кількості грошей як активів. Якщо ж процентна ставка є висока, то володіти значною ліквідністю невигідно, і величина активів у вигляді грошей буде незначною.

13. Попит на гроші в умовах перехідної економіки має свої особливості, які пов'язані з недосконалістю економічної системи. Вона характеризується дефіцитом, інфляційними процесами, обмеженого структурою функціональних грошових форм і ринку цінних паперів. Однак їй властивий також економічний динамізм, що сприяє повнішій реалізації загальновизначених для ринкової економіки принципів грошових відносин, в тому числі й формуванню грошового попиту.

14. Рівноважна процентна ставка визначається на грошовому ринку попитом на гроші та їх пропозицією. За рівноважної процентної ставки населення бажає володіти кількістю грошей, яка дорівнює пропозиції грошей, що визначена керівною грошово-кредитною установою (Центральний банк, чи Національний банк країни).

15. Забезпечення рівноваги попиту і пропозиції на грошовому ринку є надзвичайно важливим, оскільки, як надлишок через інфляційні процеси, так і нестача грошей через брак необхідної кількості платіжних засобів можуть перешкоджати розвитку виробництва й обміну, призводити до кризових явищ.

16. Монетарна політика впливає на грошовий попиті грошову пропозицію, її метою є допомогти економіці досягти такого загального обсягу виробництва, що характеризується повною зайнятістю і стабільним рівнем цін. Виділяють при цьому політику дорогих грошей і політику дешевих грошей.

1.Суть і функції фінансів.

2.Характеристика фінансових відносин. Форми фінансових відносин в економіці.

3.Суть і структура, доходи і видатки фінансової системи. Фінансова політика.

4. Податки і податкова система.

1. Суть і функції фінансів

Вперше термін "фінанси", що означає грошовий платіж, почав застосовуватись у ХІІІ-ХV ст. в Італії при грошових торгових розрахунках і банківських операціях. Згодом термін утверджується як поняття, пов'язане із системою грошових відносин, утворенням грошових ресурсів, які держава мобілізувала для виконання своїх функцій.

Сучасна фінансова наука, як вітчизняна, так і зарубіжна, трактує суть фінансів по-різному. Про розбіжність позицій можна судити хоча б із такого їхнього короткого переліку:

- фінанси - це гроші;

- фінанси - це застосування різноманітних прийомів та методів для досягнення максимального достатку фірми, або загальної вартості капіталу, вкладеного в справу;

- фінанси - система грошових відносин із приводу руху фондів коштів;

- фінанси є системою імперативних грошових відносин;

- фінанси - планомірний рух фінансових фондів, що виражають відносини з приводу необхідного, обов'язкового вилучення та їхнього використання в суспільних інтересах;

- фінанси - це сукупність економічних відносин щодо розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП).

Виходячи із вищезазначеного, можна сформулювати таке визначення.

Фінанси - це система грошових відносин, які опосередковують утворення, розподіл і використання фондів, грошових коштів у процесі розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту і національного доходу з метою задоволення суспільних інтересів і потреб. З точки зору речового змісту, фінанси - це певні суми грошей, цінних паперів (або певні грошові фонди), які мають чітко виражені шляхи формування, розподілу і використання (з втручанням держави в процес розподілу і перерозподілу валового і чистого доходу).

Фінанси класифікуються на:

· Чисті фінанси - це цінні папери і фонди їх формування;

· валові - це чисті фінанси плюс грошові вклади у грошово-кредитних установах і не депонована у банківській системі готівка.

Фінанси характеризують значну частину грошових відносин, пов'язаних із створенням, розподілом і використанням валового внутрішнього продукту. А тому сутність фінансів повніше розкривається через такі категорії, як: - податки, платежі, відрахування, доходи і витрати, при6уток, бюджетне фінансування,, які характеризують конкретні види руху фінансових ресурсів та економічні відносини.

Фінанси на мікро- і макроекономічному рівнях виконують різні функції:

· відтворююча - фінанси забезпечують кругообіг і обіг виробничого капіталу підприємств у зростаючих масштабах;

· розподільна - фінанси є тим інструментом, за допомогою якого найбільш ефективно здійснюється розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту і національного доходу по вартості. Вона дозволяє створити рівні можливості усім суб'єктам господарської діяльності, а також захищати певні прошарки населення. Реалізація цієї функції здійснюється шляхом зміни розміру ставки податків, величини держав них витрат;

· контрольна - дозволяє підтримувати господарську діяльність у межах економічної доцільності. При цьому фінанси виступають інструментом контролю за більш ефективним використанням різними господарюючими суб'єктами економічних ресурсів;

· стимулююча - фінанси покликані не лише контролювати, але і стимулювати ефективне використання економічних ресурсів, створюючи економічним агентам найбільш сприятливі для цього умови.

Дата добавления: 2013-12-14