Планування продуктивності праці на підприємстві

Фактори, що впливають на рівень продуктивності праці, поділяються на дві групи:

1) зовнішні – такі, що об'єктивно перебувають за межами впливу підприємства (наприклад, вимоги чинного законодавства в галузі праці, ринкова інфраструктура, макроструктурні зрушення в економіці країни, забезпеченість країни природними ресурсами тощо);

2) внутрішні – ті, на які підприємство може безпосередньо впливати (наприклад, характер продукції, технологія виробництва, сучасність обладнання, рівень кваліфікації персоналу, забезпеченість та безперебійність постачання всіх видів ресурсів тощо).

Групи факторів, що впливають на зростання продуктивності праці:

· фактори, зумовлені структурними зрушеннями у виробництві: зміна частки куплених виробів та напівфабрикатів, відносне скорочення чисельності працюючих у зв'язку зі зростанням обсягів виробництва, зростання чисельності працюючих;

· фактори, пов'язані з підвищенням технічного рівня виробництва: механізація та автоматизація виробничих процесів, впровадження передової технології; модернізація обладнання; зміна конструкцій і технічних характеристик виробів, підвищення якості продукції; покращення використання матеріалів, палива, енергії; застосування нових видів сировинних ресурсів;

· фактори, зумовлені вдосконаленням управління та організації виробництва і праці: вдосконалення управління виробництвом; збільшення норм та зон обслуговування; скорочення втрат робочого часу (зменшення невиходів на роботу, скорочення простоїв); скорочення втрат від браку; зменшення кількості робітників, що не виконують норми виробітку; зміни робочого періоду в сезонних галузях;

· зміна обсягів виробництва та частки окремих видів продукції: зниження частки продукції, конкурентноздатність якої падає і підвищення частки високорентабельної продукції;

· галузеві фактори: зміна гірничо-геологічних умов, вмісту корисних копалин у руді; зміна способів видобутку корисних копалин тощо;

· введення в дію й освоєння нових підприємств (об'єктів).

Планування продуктивності за пофакторним методом. Цей метод дає змогу визначити приріст продуктивності праці через відносне зменшення чисельності працюючих під впливом окремих факторів. Розрахунки здійснюються у три етапи.

На першому етапі визначається розрахункова чисельність працюючих на плановий період, необхідна для виконання планового обсягу робіт за умови збереження базисного рівня виробітку продукції на одного працівника. Розрахункова чисельність працюючих () обчислюється за формулою:

або

де – плановий обсяг виробництва продукції, грн.;

– виробіток на одного середньооблікового працівника у базисному періоді, грн./особу;

– чисельність працюючих у базисному періоді, осіб;

– темп зростання обсягу виробництва продукції у плановому періоді, %.

На другому етапі за кожним фактором визначають можливу економію чисельності працюючих. Загальна економія працюючих визначається як сума економій, отриманих внаслідок впливу всіх факторів.

На третьому етапі визначається загальний плановий приріст продуктивності праці () внаслідок впливу зазначених факторів:

де – загальна економія чисельності працюючих, обчислена за всіма факторами, осіб.

Дата добавления: 2013-12-14