Л1.Поняття система та джерела транспортного права України

1. Поняття,предмет та метод транспортного права, його функції та принципи.

2. Норма транспортного права та її структура.

3. Поняття структура та види транспортних правовідносин.

4. Джерела та система транспортного права України.

ТП як галузь права являє собою сукупність юридичних норм та правових інститутів, які регулюють суспільні відносини, що складаються у зв’язку з організацією та діяльністю транспорту по забезпеченню зовнішніх та внутрішніх транспортних зв’язків, а також потреб населення і суспільного виробництва у перевезеннях та інших транспортних послугах.

Предмет відповідає на питання що? Метод – яким чином?

Предметом правового регулювання ТП виступає транспортна діяльність, під якою в даному випадку слід розуміти сукупність 3-х складових:

1) Відносини, пов’язані з організацію та виконанням перевезень (як комерційних, так і соціально значущих).

2) Діяльність пов’язана з використанням транспортних засобів.

3) діяльність пов’язана з використанням шляхів сполучення загального користування.

Методом правового регулювання ТП виступає сукупність прийомів та засобів, за допомогою яких здійснюється юридичний вплив на транспортні правовідносини.

Функції ТП:

1) Евристична – це функція, яка дає змогу визначити можливість наукового дослідження в сфері ТП.

2) Онтологічна – це функція, за допомогою якої визначається вся сукупність правових явищ у сфері транспорту.

3) Комунікативна - це функція, яка дає змогу використовувати знання та дослідження інших наук у сфері транспортного права, і навпаки.

4) Прогностична – дає змогу визначити тенденції розвитку транспортного права, а також правових явищ у сфері транспорту на основі оволодіння певною системою знань про їх закономірності.

5) Системоутворююча – дає змогу визначити роль та місце транспортного права України, а також його внутрішню побудову як системи.

Принципи ТП;

1) Законності – означає, що будь які процеси та відносини у сфері транспорту повинні проходити в межах правового поля та з дотриманням вимог діючого законодавства України.

2) Відповідальності – означає невідворотне настання юридичної відповідальності у випадку порушення норм транспортного права.

3) Доцільності – означає, що норми ТП і транспортне законодавство України повинні забезпечувати виконання транспортною сферою його основного завдання, яке полягає у своєчасному повному та якісному задоволенні потреб населення і суспільного виробництва у перевезеннях та інших транспортних послугах.

4) Планування – означає обов’язковість врахування об’єктивного закону планомірно пропорційного розвитку транспорту при створенні нормативно-правової бази його функціонування.

Норма ТП – це загальнообов’язкове правило поведінки, яке набуває якостей нормативності і формальної визначеності у порядку встановленому державою, і забезпечується силою державного примусу.

Структура норми ТП складається с трьох елементів:

1) Гіпотеза – це частина норми ТП, в якій міститься вказівка на умови з настанням котрих набувають чинності правила, встановлені у диспозиції.

2) Диспозиція – це частина норми ТП, яка містить саме правило поведінки, а також вказівки на її можливість варіантів.(Це міра належної або можливої поведінки)

3) Санкція - це частина норми ТП, яка містить вказівку на негативний юридичний наслідок, який настає для порушника у випадку недотримання умови, встановленої в гіпотезі, або правила встановленого в диспозиції.

Транспортні правовідносини. Це регульовані нормами транспортного права дії, спрямовані на організацію та виконання транспортної діяльності.

Структура транспортних правовідносин:

1) Юридична основа – норма транспортного права.

2) Суб’єкти транспортних правовідносин. Як фізичні так і юридичні особи, які приймають участь у даних відносинах.

3) Об’єкт правовідносин. Можуть бути ті суспільні відносини, на основі яких формуються правові відносини. Це дії, які уособлюють характер (транспортних правовідносин) діяльності суб’єктів.

4) Юридичні факти. Це дії, які спричиняють виникнення, зміну або припинення транспортних правовідносин.

5) Зміст. Це конкретні обставини певних правовідносин.

Транспортні правовідносини поділяються на 2 види:

- Вертикальні транспортні правовідносини – це відносини, що мають субординаційний характер і характеризують юридичну залежність одного суб’єкта від іншого (управлінські).

- Горизонтальні транспортні правовідносини – характеризуються юридичною та фактично рівноправністю сторін (договірні відносини).

Джерелами транспортного права України виступають нормативно-правові акти, які утворюють транспортне законодавство.

Транспортне законодавство – це комплексна система нормативно-правових актів, що містять норми транспортного права.

Ієрархічна система джерел транспортного права:

1. Конституція України.

2. Законодавчі акти України (відносяться закони України та кодекси).

3. Постанови ВР України.

4. Укази та розпорядження Президента України.

5. Постанови та розпорядження Кабміну України.

6. Нормативно-правові акти (накази, інструкції) міністерства інфраструктури України.

7. Нормативно-правові акти структурних підрозділів транспорту (державні адміністрації різних видів транспорту).

8. Нормативно-правові акти місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування, видані в межах їх повноважень (місцеві органи державної влади – місцеві адміністрації).

9. Невідмінені нормативно-правові акти колишніх СРСР та УРСР, які не суперечать чинному законодавству.

10. Міжнародні договори України, міжнародні нормативно-правові акти та міжнародні угоди, ратифіковані Верховною Радою України.

Схема. Галузева структура транспортного законодавства.

Дата добавления: 2013-12-14