Інтерпретація результатів індукційного каротажу

Палетка для врахування товщини пласта при використанні апаратури АБК-Т, БІК-2 і БКС-2 містить набір кривих залежності ρу/ρвм від товщини пласта h при сталих значеннях ρу∞/ρвм. Кожний набір кривих побудовано для певних значень ρвм/ρс. Хоча палетки призначені для чітких фіксованих значень dс, але їх можна використовувати для широкого діапазону величин dc=(0,14-0,24 м), оскільки, свердловина здійснює наближено однаковий вплив на покази зондів БК при різній товщині пласта. При великій розбіжності фактичного і палеточного значень ρвм/ρс поправку за товщину пласта вводять за двома палеткам із ближніми модулями та наступною інтерпретацією. Дані палетки побудовані для випадку відсутності зони проникнення фільтрату ПР у пласт.

Поправку за вплив ексцентриситету зонда у свердловині вводять у покази зонда із малим радіусом дослідження БКм в апаратурі БКС-2, БІК-2, Е6, Е і Е9. Покази зондів бокового каротажу із середнім і великим радіусом дослідження не залежать від положення приладу у свердловині, тому в даній поправці немає необхідності (апаратура АБК-3, ТБК, АБК-Т, Е7 зонд БКб апаратури БКС-2 і БІК-2, зонди БКс і БКб апаратури Е9).

Уявний опір, який виміряний нецентрованим зондом, занижений (особливо при великих величинах r _п/ r _р і d _с) у порівнянні з уявним опором, який отриманий при положенні зонда на осі свердловини. Найбільш ефективний спосіб усунення впливу ексцентриситету на покази малих зондів БК – центрування приладу за допомогою центраторів.

Вплив обмеженої товщини для пластів із зоною проникнення істотно відрізняється від того, яке спостерігається для непроникних пластів, і враховується зазначеним вище способом за двошаровими палетками, насамперед у випадку понижуючого проникнення. Врахування впливу обмеженої товщини пласта роблять за допомогою поправочних кривих, використовуючи відомі значення h, r _у/ r _зп, r _зп/ r _вм і задане, а потім уточнене в процесі інтерпретації значення D. Однак точність визначень невелика.

Аналогічні палетки отримані і для комплексних апаратур типу Е. Для того, щоб скористатися цими палетками, необхідно керуватись значеннями r _у, r _вм, h. Приклад такої палетки наведений на рисунку 3.2. За вихідними даними r _у1/ r _вм і h одержуємо виправлене значення r _у2. Введення виправлень за обмежену товщину пласта проводять при цьому без врахування можливої наявності зони проникнення.

Поправку за вплив свердловини при інтерпретації діаграм БК вводять наступним чином. Визначають питомий опір промивної рідини. Виправляють значення уявного опору за ексцентриситет приладу і обмежену товщину пласта. Використовуючи палетку (Рис. 3.3), визначають виправлене значення опору.

У результаті введення вказаних поправок значення, яке знімається із діаграм екранованих зондів, в пластах без зони проникнення відповідає дійсному опору пласта ρ _п. При наявності зони проникнення одержаний опір знаходиться в інтервалі між ρ _зп і ρ _п, наближаючись при сприятливих умовах до ρ _зп або ρ _п.

Для врахування впливу зони проникнення фільтрату промивної рідини можна скористатися тришаровими палетками БК-3 для пластів із проникненням або ж поняттям псевдогеометричного фактору зонда J.

Палетки БК-3 для пластів із проникненням представляють собою групу кривих залежності r _у/ r _р від r _п/ r _р, які згруповані на окремих аркушах для значень r _вм=1, 10, 25, 100 і 1000 r _р, h =4, 8, 16, 32 d _c і ¥; dc=16,3 і 23,3 см. Криві розбиті на три групи, які відповідають значенням діаметру зони проникнення D =2, 4, 8 d _c і зміщені одна відносно іншої по осі ординат на величину модуля логарифмічної шкали. Шифр кривих – r _зп/ r _р. За допомогою цих палеток можна оцінити r _п пласта, якщо визначені незалежним способом питомий опір r _зп і діаметр зони проникнення D.

Для цього вибирають палетку зі значеннями r _вм, h, d _c, які найбільш близькі до фактичних, і за величиною r _у/ r _р на кривій із заданими величинами r _зп/ r _р і D / d _c знаходять r _п/ r _р. Розглянуті палетки використовуються для апаратур АБК-3, ТБК, АБК-Т, Е1, Е4.

Псевдогеометричний фактор J можна використовувати у пластах із зоною проникнення для визначення питомого опору пласта за наближеною формулою:

, (3.7)

якщо відомі r _зп і діаметр зони проникнення D, оскільки за величиною D визначається значення J. Із цією метою використовують залежність фактору J від D. Приклад такої залежності для апаратур Е1, Е4 й Е7 наведений на рисунку 3.4. Аналогічні залежності побудовані для зондів БК, що використовуються в апаратурах Е6 і Е9. Опір зони проникнення можна оцінити за малими зондами БКЗ або мікроекранованому зонді. Для оцінки діаметра зони проникнення у випадку гранулярних колекторів можна використати наступне практичне правило: значенням K _п=20, 20-15, 15-10 і 10-5% відповідно відповідають величини D / d _c=2, 3, 5 і 10.

Графіки J = f (D) на рисунку 3.4 та інші, які розміщені в альбомі палеток, побудовані для d _c=0,2 м, однак вони можуть бути використані й для інших діаметрів свердловин. При цьому необхідно для знаходження значень J відкладати не фактичний, а приведений діаметр зони проникнення D _пр, який розраховується за формулою:

. (3.8)

Індукційний метод служить для визначення питомої електричної провідності порід і базується на вивченні вторинного електромагнітного поля, яке виникає під дією вихрових струмів, що індуковані в породах за допомогою первинного електромагнітного поля.

В результаті досліджень отримують криву уявної питомої електричної провідності в лінійному масштабі.

На відміну від інших методів електрометрії свердловини, індукційний метод може проводитись в сухих свердловинах та в свердловинах, в яких розчин на нафтовій основі.

Важливими властивостями індукційних зондів є радіальні та вертикальні характеристики, які показують зміну геометричних факторів ділянок середовища по мірі віддалення їх від зонда.

Радіальна характеристика визначає радіус дослідження зонда і степінь впливу на його покази свердловини, зони проникнення і не затронутої зони пласта.

Вертикальна характеристика зонда дає уяву про степінь впливу на його покази вміщуючих порід. Із цією метою додатково до основних генераторної та вимірювальної котушок вводять інші генераторні та приймальні котушки, так звані фокусуючі.

Для оцінки питомого опору порід за даними індукційного каротажу часто користуються наближеною теорією Г. Доля.

У зв’язку з цим уявну електричну провідність неоднорідного середовища можна визначити наступним чином:

, (4.1)

де s _р, s _зп, s _п, s _вм, і G _р, G _зп, G _п, G _вм – відповідно, питома провідність і геометричний фактор промивної рідини, зони проникнення, незміненої частини пласта та вміщуючих порід.

Обробка та інтерпретація діаграм включає в себе наступні етапи:

- перевірка якості діаграмного матеріалу;

- виділення об’єктів інтерпретації;

- зняття значень уявної електропровідності;

- врахування впливу свердловини;

- врахування впливу скін-ефекту;

- врахування впливу обмеженої товщини пласта;

- врахування впливу зони проникнення.

Перевірка якості діаграмного матеріалу. Перевірка якості діаграм індукційного каротажу здійснюється у відповідності до вимог технічних інструкцій. Кінцеві висновки про якість діаграм ІК проводять у результаті співставлення значень опорів напроти опорних пластів. Розбіжність між даними БКЗ і величинами опору, які визначені за даними ІК із внесенням поправки за свердловину та скін-ефект не повинні перевищувати ±10 % для всіх опорних пластів.

Опорні пласти високого опору (r _п>30 Ом·м) великої товщини можна використовувати і для уточнення розміщення нульової лінії кривої ІК, якщо розбіжність між визначеними питомими опорами за даними БКЗ та ІК напроти них перевищує ±10 %. Нульову лінію в даному випадку зміщують. Величину зміщення визначають як різницю між s _{у ІК} та s _{у БКЗ}, яка визначається за формулою:

, (4.2)

де D s _с – поправка за вплив свердловини на покази ІК.

Дата добавления: 2013-12-14