КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Визначення коефіцієнта пористості за даними опору зони проникнення пласта
При визначенні пористості за даними питомого опору зони проникнення ρ зп, параметр пористості Р п розраховується за формулою для нафтогазонасиченого пласта-колектора:
. (7.8)
Для водоносного пласта-колектора:
. (7.9)
Параметр Р нз зони проникнення визначається за формулою (7.6) з використанням величини К нз=0,3–0,4. Опір суміші води із фільтратом промивної рідини ρ фв, яка заповнює пори у зоні проникнення, залежить від вмісту Z (0,06) залишку пластової води у зоні проникнення. Значення ρ фв за даними ρ ф і ρ в визначається наступним чином:
. (7.10)
Також величину ρ ф.в можна визначити за формулою:
. (7.11)
Визначення коефіцієнта нафтогазонасиченості за даними електричних методів Коефіцієнти нафтонасичення К н і газонасичення K г порід визначаються за параметром насичення Р н(Р г)= r нп/ r вп. Для розрахунку Р н необхідно знати питомий опір нафтоносної або газоносної породи r нп, що досліджується, та її опір r вп при 100 %-му насиченні пор пластовою водою. Опір r нп нафтоносної породи визначається за допомогою діаграм уявного та ефективного опорів. Опір r вп розраховується за даними коефіцієнта пористості К п породи та опору пластових вод r в:
, (7.12)
або [якщо колекторські властивості нафтоносного (газоносного) об’єкта достатньо стабільні] приймається рівним його опору за межами контуру нафтоносності (газоносності) і, зокрема, на ділянках колектора, що знаходиться нижче початкового водонафтового контакту. Після визначення r нп і r вп розраховується величина параметра насичення:
. (7.13)
Величина параметра насичення практично не залежить від коефіцієнта пористості колекторів даного типу і є обернено-степеневою функцією коефіцієнта водонасичення К в породи:
, (7.14) де а і n – структурні елементи, які залежать від типу колектора, структури порового простору та типу заповнювача пор. При цьому показник степеня різко збільшується з переходом від гідрофільних до гідрофобних колекторів. Коефіцієнт водонасичення пов'язаний із коефіцієнтом нафтогазонасичення наступним чином:
. (7.15)
За розрахованим значенням Р н визначаються коефіцієнти К н або К г (К нг=1- К в) (при атмосферному тиску) за номограмою (Рис. 7.3). Зокрема, наприклад, для Р н=90 будуть отримані наступні значення К в і К н: 1) карбонатний колектор – К в=7,4 %, К н=92,6 %; 2) піщано-глинистий гідрофільний колектор – К в=11 %, К н=89 %; 3) піщано-глинистий слабо-гідрофобний колектор – К в=16,1 %, К н=83,9 %; 4) піщано-глинистий гідрофобний колектор – К в=26,5 %, К н=73,5 %. Як видно з цього прикладу, неврахування гідрофобності колектора може призвести до значних похибок при визначенні коефіцієнта нафтонасичення колектора. Другим фактором, який понижує точність визначення коефіцієнта K н, є глинистість. У тому випадку, коли тонкі глинисті прошарки чергуються з нафто- і газоносними пісковиками та свердловина розкриває пласти з кутом зустрічі близьким до 90°, за даними виміру уявного опору великими зондами визначається повздовжній питомий опір r t, н пачки. При цьому для нафтогазоносної глинистої породи:
, (7.16) де r гл, r нп – відповідно питомий опір глин і нафтогазонасичених пісковиків потужністю h п; c гл – вміст глинистих прошарків сумарною потужністю h гл [ c гл= h гл/(h гл+ h п)] у сумарній потужності досліджуваного об’єкта, яка рівна h гл+ h п. У тому випадку, коли пачка досліджуваних піщано-глинистих відкладів водоносна, за даними виміру уявного опору великими градієнт-зондами визначається питомий опір:
, (7.17)
де r t, в – питомий повздовжній опір пачки. Таким чином, у глинистих пісковиках величина відношення:
(7.18)
не дорівнює параметру насичення Р н. Розв’язуючи рівняння (7.18) відносно Р н= r нп/ r вп, отримаємо:
. (7.19) З формули (7.19) випливає, що дійсне значення Р н завжди більше величини Р н, г, яка розрахована за даними відношення питомих опорів, що виміряні у свердловині в нафтогазоносному і водоносному колекторах. У тому випадку, коли точне значення r вп невідоме, при c гл<0,5 і 1- r вп/ r гл < 0,2, а також при c гл<0,25 і 0,2<1- r вп/ r гл<0,5 або c гл<0,1 і 0,5<1- r вп/ r гл<1,5 розрахунок Р н може бути виконаний за наближеною формулою:
. (7.20)
Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 682; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |