Бойове завдання та бойовий порядок мотопіхотного відділення в обороні

В обороні мотопіхотному відділенню ставиться завдання уразити противника вогнем до підходу його до переднього краю, ефективну вогневу підтримку іншим відділенням та упорною обороною позиції створити умови для переходу в контратаку більш більшими підрозділами.

Мотопіхотне відділення займає позицію у взводному районі оборони. Фронт оборони мотопіхотного відділення в залежності від характеру місцевості та засобів посилення 100 – 125 м. Мотопіхотне відділення обладнує:

- основну позицію;

- 1 – 2 запасних позиції.

Основна позиція складається з ділянки оборони, в межах якої обладнуються окопи для стрільців (бойових груп), стрільців - гранатометників, командира відділення, кулеметника, оператора ПТКР, укриття для особового складу (щілина, бліндаж, перекрита ділянки траншеї), ніші для бойових і господарчих запасів і хід сполучення до БМП (БТР).

На основній позиції мотопіхотного відділення стрільці, стрільці - гранатометники кулеметники і оператор ПТКР розташовуються так, щоб усі підступи до неї перед фронтом і на флангах були під дійсним, особливо фланговим і перехресним, вогнем, а загородження і перешкоди добре проглядалися і прострілювалися.

Залежно від обстановки і рішення командира вони можуть розміщуватися розосереджено (рівномірно), вогневими групами. Відстань між ними при рівномірному розміщенні особового складу може бути до 10 м,між групами (двійками)– до 20 м, а між собою в середині – до 5 м. На позиції відділення можуть розташовуватися вогневі засоби старших командирів.

Командир відділення керує підлеглими,розташовуючись у такому місці, звідки зручніше керувати відділенням, спостерігати за місцевістю і сигналами командира взводу.

При організації системи вогню мотопіхотному відділенню вказується:

= сектор обстрілу;

= дальні рубежі суцільного загороджувального вогню.

Вогневим групам відділення призначаються ділянки, рівні приблизно половині всієї позиції відділення, а вогневим засобам вказується:

= сектор обстрілу;

= основний напрямок для ведення вогню.

При відсутності безпосереднього зіткнення з противником висилається:

- безпосередня охорона (не далі 500 м);

- пост спостереження (не далі 400 м);

- пост підслуховування (не далі 400 м).

На віддаленні до 400 м від переднього краю відділення виставляється пост охорони або спостереження, який вночі є пунктом підслуховування. Його завдання – своєчасно попередити про підхід противника. Відкриті фланги та стики забезпечуються дозорами та секретами. Для спостереження в тил мотопіхотної роти можуть висилатися патрулі та дозори.

Дата добавления: 2013-12-14